Ковідні бунти. Чи очолять українські мери протести проти карантину

На вихідних на вулиці Берліна вийшло близько 20 тисяч людей — вони вимагали скасувати карантинні заходи, спрямовані на боротьбу з поширенням коронавірусу. В Україні ці заходи почали ігнорувати на рівні місцевої влади

Фото: Shutterstock

Антикоронавірусний протест пройшов у столиці Німеччини — 1 серпня на марш у Берліні вийшли близько 20 тисяч осіб, які вимагають скасувати карантин. Більшість протестувальників були без масок, та й дотримуватись соціальної дистанції у величезному натовпі практично неможливо. Спершу поліцейські закликали дотримуватися карантину, але після того, як заклики не подіяли, було прийнято рішення припинити акцію.

За даними поліції, під час масових заходів в Берліні було затримано 133 людини, щодо 89 осіб було розпочато попереднє кримінальне розслідування, ще 36 учасників акцій підозрюють у скоєнні правопорушень.

Мітинг у Берліні — далеко не перший в світі. З самого початку пандемії у багатьох країнах люди почали виходити на вулицю, доводячи, що коронавірусу не існує, і вимагаючи скасувати будь-які карантинні обмеження. Вони називають себе "ковід-дисидентами", хоча незгодні з ними люди дали їм більш неприємне прізвисько — "ковідіоти".

Чому люди не вірять в коронавірус

Так звані ковід-дисиденти або не вірять в існування коронавірусу взагалі, або ж вважають, що проблема була штучно роздута ЗМІ й політиками, щоб позбавити людей прав і свобод. Ця група неоднорідна, у ковід-дисидентів різні погляди, іноді вони навіть конфліктують між собою.

Наприклад, деякі люди впевнені, що коронавірус вигадали, а карантин і хвороба — це змова світового уряду, жидо-масонів і "зелених чоловічків". Крім того, фармкомпанії, звичайно ж, нібито хочуть нажитися на продажі ліків і вакцин від "неіснуючої" хвороби. Інша група вважає, що коронавірус реальний, але він не страшніший за грип. Прихильники цієї теорії строчать пости в соцмережах, приводячи статистику захворюваності на рак або ДТП, і доводячи, що людство бореться зовсім не з тією загрозою. Ще одна група доводить, що карантин був введений для того, щоб урізати свободи людини, а від вірусу захищатися марно, всі люди все одно захворіють, адже ліків поки не існує. Четверті ж думають, що хвороба небезпечна тільки для літніх людей, а молодь може спокійно продовжувати веселитися і влаштовувати вечірки.

За словами психологів, є кілька причин, чому люди не вірять в небезпеку коронавірусу. Деяким легше жити в такому режимі, оскільки за рахунок заперечення психіка адаптується до нової стресової ситуації. Крім того, люди досить егоцентричні і сконцентровані на своїх бажаннях. Пандемія внесла корективи в їхні плани — будь то святкування випускного вечора, відпустку за кордоном або розширення бізнесу, тому простіше заперечувати небезпеку, ніж пожертвувати своїми інтересами. Але чи не головною причиною популярності всіляких теорій змови є криза довіри населення до влади. Саме тому люди часто піддають сумніву всю інформацію: статистику, заходи обмежень, попередження про небезпеку.

Завдяки соціальним мережам ковід-дисиденти активно спілкуються і кооперуються, роблять публікації в своїх блогах і виходять на протести. Між тим, недотримання санітарних норм сприяє поширенню вірусу, тому після акцій протесту більш ймовірне посилення карантину, а не його скасування. Страждають від своїх дій і самі ковід-дисиденти: не так давно весь світ обговорював історію іранського блогера, який облизував релігійні святині, щоб довести, що хвороби не існує, після чого помер від пневмонії, викликаної коронавірусом.

Ковідні бунти в світі

Мабуть, найбільш масова хвиля протестів прокотилася Сполученими Штатами — з 18 квітня вони охопили відразу кілька штатів. Люди виходили на акції протесту в Мічигані, Огайо, Техасі, Меріленді, Кентуккі, Вісконсині і Каліфорнії. Найчастіше проти введення карантину виступали консерватори, їхні переконання підігрівав і телевізор. Зокрема, гаряче улюблений президентом США Дональдом Трампом канал Fox досить довгий час розмірковував про те, що небезпека зараження перебільшена, а також надавав ефірний час заперечувачам хвороби. Одним із гасел американських протестів був "Дайте мені право заразитися коронавірусом, але не обмежуйте мою свободу". Крім того, мітингувальники виступали проти закриття громадських місць, оскільки карантин наносив удар по американській економіці. Проте в кінці травня, після вбивства поліцейськими афроамериканця Джорджа Флойда, країну охопили більш масові протести руху Black Lives Matter, і на акції ковід-дисидентів просто перестали звертати увагу.

Протестували проти карантину і в Бразилії. 20 квітня масштабний мітинг очолив сам президент країни Жаїр Болсонару, висловивши незгоду з позицією парламенту і деяких губернаторів, які пішли на жорсткі заходи для боротьби з епідемією коронавірусу. Він називав коронавірусну хворобу "легким грипом" і дурістю, однак після того, як заразився сам, різко змінив своє ставлення до вірусу.

Крім того, акції проти введення карантинних заходів пройшли в Німеччині, Нідерландах, Росії, Франції, Грузії, Австрії та багатьох інших країнах світу.

А що в Україні?

Людей, які не вірять в існування коронавірусу, вистачає і в Україні. У мережі щодня поширюють тисячі фейків про штучну природу вірусу, про небезпеку вишок 5G, про те, що Білл Гейтс вигадав вірус, щоб заробити ще більше грошей. Неправдивої інформації — безліч, а послідовники однієї теорії змови, згідно з дослідженнями вчених з Делавера, схильні вірити і в інші подібні історії.

Однак поки що масових акцій протесту ковід-дисидентів в Україні не було. За пом'якшення карантинних заходів мітингували підприємці, які були змушені зупинити бізнес у період пандемії, однак гасла про те, що коронавірус не є небезпечним, на таких акціях не звучать.

Водночас, з 1 серпня в Україні набули чинності нові правила адаптивного карантину. Тепер вся територія країни буде розподілена на зони відповідно до рівня захворюваності. У "червону", найбільш небезпечну зону, сьогодні входять міста Луцьк і Тернопіль, а також Кіцманський район Чернівецької області. Міністерство охорони здоров'я вимагає введення в цих регіонах жорсткого карантину, в тому числі — зупинки громадського транспорту. Однак місцева влада категорично не згодні з такими вимогами.

Зокрема, мер Тернополя Сергій Надал заявив, що місто "ніхто не змусить жити ні в якій зоні", а також додав, що "поки в Києві працюють "велюрові ресторани", в Тернополі "Укрзалізниця" заборонила зупинятися поїздам". Також Надал звернувся до регіональної комісії з питань надзвичайних ситуацій з вимогою не зупиняти міжміське автобусне сполучення з Тернополем та скасувати заборону на зупинку на залізничній станції. Такі дії мера підтримала й Тернопільська міськрада.

Влада Луцька також відмовилась зупиняти громадський транспорт і зачиняти громадські заклади. Радник мера Луцька Ігор Поліщук назвав заходи МОЗ "недолугими, невчасними і непрофесійними", а також додав, що карантин "довів країну до економічного колапсу".

Схожу ситуацію українці могли спостерігати навесні в Черкасах. Тоді мер міста Анатолій Бондаренко вирішив скасувати карантин, пояснюючи своє рішення тим, що правила повинні бути однаковими для всіх — і якщо порушувати карантин може "Епіцентр" або "Велюр", значить, і в мера Черкас є на це право.

Місцева влада вже щосили готується до виборів, призначених на 25 жовтня. Посилення карантину не додасть їм електоральних балів, а ось відкрита сутичка з "центром" — цілком. У всякому разі, "дисидентство" Бондаренка і його регулярний обмін "полум'яними привітами" з президентом Володимиром Зеленським явно пішли на користь меру Черкас. Коронавірус в Україні вже давно перейшов з площини суто медичної у політичну, а в передвиборній гонці, як відомо, всі засоби хороші. Тому не варто дивуватися, якщо українські ковідні бунти очолять мери і депутати місцевих рад.