Купатися чи не Купатися. Як Хрещення стало конкурсом мокрих маєчок

Один з найважливіших релігійних свят у році перетворився в огляд молодечої видали
Фото: УНІАН

Випуски новин вітчизняних телеканалів і соцмережі на Водохреща будуть майоріти зображеннями політиків, чиновників, громадських діячів та звичайних людей, які вирішили на Водохреща зробити обмивання в ополонці. Ось мер міста в шикарних плавках по коліно заходить у воду під пильним наглядом цілої зграї охоронців, а от відоме медійне обличчя хвацько біжить в річку, виблискуючи голими сідницями. "А ти купався сьогодні в ополонці?" - мабуть, самий популярний питання 19 січня за останні роки.

Один з найважливіших релігійних свят у році перетворився в огляд молодецького завзяття. Мовляв, заліз у морози в холодну воду - молодець, мужик, а не заліз - значить, як кажуть на Галичині, "пимпка від ровера". Моржі, окунающиеся в холодну воду (незалежно від Хрещення, до речі) - явище не нове. А ось показові купання можновладців та "лідерів громадської думки" - винахід щодо свіже. Все тому, що розвиток медіа і соцмереж відкрило нові шляхи для безглуздого і нещадного піару.

Ритуальне омовіння на Хрещення здійснюють після освячення води. У давнину в льоду прорубували отвір у вигляді хреста. З льоду ж вирізали хрест, який обливали буряковим квасом. Занурювалися В ополонку тричі, щоб змити з себе гріхи, накопичені за рік. Причому віруючі для цього одягалися в спеціальну сорочку.

У народній традиції купання стали таким собі способом показати силу тіла і духу - козаки, поринаючи в ополонку на Водохреща, підтримували авторитет в очах товаришів. Правда, опитані історики не змогли пригадати, щоб пірнали в ополонку гетьмани. Усілякі князі, графи і імператори теж не поспішали демонструвати публіці нижня білизна. Хіба що Микола ІІ "ходив на Йордан" - на Неві проводили урочисте освячення води за участю імператора. Правда, у воду ніхто не пірнав - її просто пили, хоча вже в ті часи чистої Неву назвати складним.

Звичка публічно опускати тлінне тіло в холодні січневі води з'явилася в українського істеблішменту за часів президентства Віктора Ющенка. Він не просто першим заліз в ополонку, але і змусив купатися оточення. Дивлячись на жах в очах вірнопідданих президента мимоволі згадувався анекдот про те, як їжачки плакали, кололися, але продовжували їсти кактуси. Але лізли у воду.

Дійство широко показували по телевізору, ЗМІ розповідали про те, як обладнані VIP-ополонки у різних містах країни, а звичайні українці завдяки фото і відео дізнавалися, що у Віктора Балоги, виявляється, волохата спина, а у Михайла Добкіна на плечі татуювання у вигляді змії.

Злі язики шепочуть, що саме з-за боязні продемонструвати "золоті куполи" на всю спину в масових купання на Хрещення не був помічений побіжний президент Віктор Янукович. На освячення води приїжджав, але пальтечко не знімав.

Зусиллями Ющенка і його оточення купання на Водохреща набуло політичний розмах. У воду полізли чиновники всіх мастей, депутати та інші публічні товариші, геть забувши про те, що красуватися на публіці в трусах може бути небезпечно для іміджу. Не всі ж мають таку спортивну форму, як брати Клички.

Скільки вже років пройшло, а спогади про в'ялих м'язах і білих трусах колишнього мера Києва Леоніда Черновецького досі шокують естетів.

Але чого ж не зробиш заради любові народної! І з бабусями подружишся, і в ополонку, зціпивши зуби, полізеш. Адже нічим іншим, крім як заграванням з електоратом, цю демонстрацію плавок і животів під прицілами відео - і фотокамер не назвеш. Такий собі конкурс "мокрих маєчок" - хто буде виглядати самим крутим мужиком на цій ополонці. Жінки, звичайно, теж занурюються в хрещенські води. Але їх серед наших можновладців неприпустимо мало, та й критичне ставлення до власної зовнішності найчастіше стримує від пориву роздягнутися на публіці. А то ж і осоромитися можна - ще жива в пам'яті народній історія, як Ганна Герман виринула з ополонки зі раптово оголившейся груддю.

Хвацьке занурення в холодну воду перетворилося справді народну забаву - в соцмережах навперебій вихваляються фотографіями поруч з ополонкою або в холодній воді. Таїнство Хрещення плавно відступило на другий план, ставши приводом для веселощів. Сміх, булькание "зігріваючого", веселі мати в черзі до ополонки - вже звична картина свята. Повернення до релігійності галопуючими темпами зіграло з українцями злий жарт: віруючим можеш ти не бути, але в ополонку пірнати і яйця фарбувати зобов'язаний. Так що нічого дивного в перетворенні таїнства Хрещення в змагання м'язів і купальників немає. "Треба бути ближче до народу!" - зітхають чиновники і бредуть шукати найкрасивіші святкові плавки.