НМТ без математики. Хто робитиме ракети, щоб бити по Кремлю

Ініціатива викликала широку дискусію. Її автори наполягають, що мета змін — зменшити навантаження на випускників в умовах війни. Натомість Міністерство освіти, УЦОЯО, освітній омбудсмен та частина експертної спільноти виступили проти, попереджаючи про ризики для якості підготовки майбутніх фахівців технічних спеціальностей.

Дискусія розгортається в той час, коли основна сесія НМТ-2026 уже триває. Цьогоріч тест критикують не лише через обов'язкову математику, а й через навантаження від чотирьох предметів в один день та проблеми з організацією іспиту в умовах війни — зокрема після випадку на Одещині, де через повітряні тривоги учасники складали НМТ майже 13 годин.

Голова підкомітету з питань вищої освіти Юлія Гришина, одна з авторок ініціативи, пояснила: "Метою цього законопроєкту є не математика, а зменшення кількості предметів для дітей на наступну вступну кампанію 2027. Це відповідає тим умовам і викликам, у яких живе система освіти і наші діти".

"ДС" розбирається, чи справді обов'язкова математика є зайвим навантаженням для вступників — чи країна, яка воює та нарощує власне технологічне виробництво, не може дозволити собі відмовитися від такого фільтра.

Як математика взагалі стала обов'язковою

Те, що сьогодні здається очевидним, ще кілька років тому таким не було. З самого початку введення ЗНО математика входила до переліку предметів, але була предметом на вибір — обов'язковою її планували зробити лише з 2021 року. Тобто більшість поколінь українських абітурієнтів вступали до університетів без жодного обов'язкового підтвердження математичних знань. Результат знайомий: технічні спеціальності роками залишалися непопулярними, а ринок праці фіксував хронічну нестачу інженерів. 

Коли у 2022 році запровадили НМТ як адаптацію до умов війни, математика одразу увійшла до переліку обов'язкових предметів. До цього, ще у 2017 році, абітурієнт мав альтернативу: як другий обов'язковий предмет можна було обрати або математику, або історію України. Фактично обов'язковий статус математики — це відносно нова норма, яку Україна встановила лише з початком повномасштабного вторгнення. І тепер, за чотири роки, частина депутатів пропонує від неї відмовитися.

Defence tech росте, а інженерів — нема

Сектор активно масштабується: 100% опитаних оборонних компаній планують наймати нових людей найближчі 6–12 місяців, однак головним обмеженням для зростання залишається дефіцит підготовлених інженерних і технічних кадрів. На інженерні вакансії подекуди відгукуються від 0 до 2 людей.

Попри гострий попит на технічних фахівців, вступники й далі обирають переважно гуманітарні та економічні спеціальності. За підсумками вступної кампанії 2025 року найбільше заяв абітурієнти подали на менеджмент (69,4 тис.), філологію (55,9 тис.), психологію (55,6 тис.), маркетинг (37,6 тис.), економіку (33,5 тис.) та право (28,3 тис.). Технічні напрями значно поступаються їм за популярністю.

На цьому тлі оборонна галузь переживає стрімке зростання і дедалі гостріше відчуває нестачу інженерних кадрів.

"Українська оборонна індустрія вже не є вузькою нішею. Це окремий ринок праці, який одночасно потребує інженерів, виробничих фахівців, закупівельників, проєктних менеджерів, спеціалістів із якості, експорту та партнерств", — зазначив CEO Ради зброярів Ігор Федірко.

Потреба в кадрах лише зростатиме. До оборонного кластера Brave1 уже входять понад 2300 розробників і виробників оборонних технологій. Президент Володимир Зеленський заявив, що близько 200 українських оборонних компаній уже є сильними гравцями ринку, а приблизно 30 входять до світового топу у своїх нішах — від дронів і роботизованих комплексів до артилерійських та розмінувальних систем.

"Ключові проблеми роботодавців в оборонній галузі — це відсутність достатньої кількості фахівців, яких потребує ринок. Держава не стимулювала розвиток технічних та навколотехнічних спеціальностей. Вони багато часу були непопулярними, непріоритетними для майбутніх абітурієнтів", — каже виконавчий директор NAUDI Сергій Гон. І тепер ринок пожинає плоди цього довгого нехтування.

Водночас останніми роками держава все ж намагалася підвищити інтерес до технічних спеціальностей. Для вступників на інженерні, природничі та педагогічні напрями діють підвищені вагові коефіцієнти конкурсних предметів, а частина таких спеціальностей отримує пріоритетне державне замовлення. Окремі університети та роботодавці також запускають стипендіальні програми, дуальну освіту та стажування для майбутніх інженерів. Втім, навіть попри ці стимули дефіцит технічних кадрів залишається однією з головних проблем оборонної галузі.

Оборонка вже обганяє IT по зарплатах — але фахівців все одно нема

За даними Work.ua, компенсації в Defence Tech приблизно на 43% вищі за середньоринкові. Окремі спеціалісти отримують до 8 тисяч доларів на місяць, а 9 з 10 вакансій компаній у 2026 році передбачають бронювання від мобілізації. Тобто галузь пропонує і гроші, і безпеку, а черги з кандидатів немає.

Лише за перший квартал 2026 року оборонні роботодавці на DOU опублікували 3005 вакансій — більше, ніж за весь 2024 рік. Найскладніше компаніям закривати інженерні позиції: 48% респондентів назвали дефіцитними інженерів-конструкторів та інженерів з електроніки.

Причина очевидна: роками технічні спеціальності не були престижними, абітурієнти масово йшли на гуманітарні напрями, а математика сприймалась як перешкода, а не як інструмент. Тепер, коли країна воює дронами, РЕБ і системами зв'язку, цей вибір обернувся кадровою кризою в найбільш невідповідний момент.

Популізм замість рішення

Автори законопроєкту кажуть: проблему вирішить мотивація: коефіцієнти до балу, підвищені стипендії, програми стажувань. Ідеї слушні, але це інструменти для тих, хто вже обрав технічний шлях. А якщо математика зникне з обов'язкових предметів, левова частка абітурієнтів просто оминатиме її стороною ще в школі (як це було і раніше), навіть не розглядаючи інженерні спеціальності як варіант.

Міністр освіти Оксен Лісовий виступив проти ініціативи: "Уряд подав законопроєкт щодо умов вступу на 2027 рік, він відповідає тим умовам, які є наразі в 2026 році… Альтернативний законопроєкт, який передбачає дещо інші умови щодо математики ми не підтримуємо категорично".

Так само проти — прем'єрка Юлія Свириденко, керівництво УЦОЯО та Освітній омбудсмен Надія Лещик. Їхня позиція: математика має залишитися обов'язковою навіть в умовах війни. І логіка тут проста: якщо є проблема з навантаженням на дітей під час НМТ, треба вирішувати питання формату іспиту, а не прибирати предмет, від якого залежить технологічне майбутнє країни.

Тож на тлі дискусій і питань, які викликала ініціатива, складається враження, що скорочення математики на НМТ — це не про турботу про дітей. Це про небажання вирішувати складніші питання, як якість викладання, мотивацію до технічних спеціальностей, умови складання іспитів під час тривог. Поки оборонна індустрія б'ється за кожного інженера, частина депутатів пропонує зменшити їхній потік ще на вході. Назвати це рішенням — складно.