Нові вимоги до укриттів впливають на вартість житла: Антон Мирончук про зміни на ринку нерухомості
CEO інвестиційної групи "Молодість" Антон Мирончук розповів, як законодавчі вимоги до облаштування захисних споруд впливають на первинний ринок нерухомості та формування вартості квадратного метра
Захисні споруди цивільного захисту в українських новобудовах остаточно втратили статус маркетингової "опції" чи додаткової переваги. Відтепер це жорстка законодавча вимога, без виконання якої жоден житловий комплекс чи об’єкт соціальної інфраструктури не зможе пройти державну експертизу та бути введеним в експлуатацію.
За словами експерта, пріоритети покупців житла кардинально змінилися: якщо раніше ключовими факторами вибору були локація та транспортна розв’язка, то зараз на перше місце вийшов критерій безпеки. Цю трансформацію закріпили Закон № 3038-IX щодо забезпечення вимог цивільного захисту та оновлені Державні будівельні норми (ДБН В.2.2-5:2023).
Метрика безпеки: нові будівельні норми
Головний зсув у девелопменті полягає в тому, що проектування укриттів перемістилося на початковий етап — містобудівне планування. Потреба в захисних спорудах відтепер визначається громадами та закладається в детальні плани територій.
Сучасний ДБН висуває суворі вимоги до укриттів:
- Стовідсоткова місткість: розрахунок на 100% мешканців будинку або відвідувачів об'єкта.
- Безбар'єрність: обов’язкова інклюзивність для маломобільних груп (пандуси, ліфти, спецсанвузли), що закладається ще на етапі креслень.
- Автономність: наявність системи примусової вентиляції з фільтрацією, автономного водопостачання, каналізації, резервного енергоживлення (генераторів) та зв'язку для перебування щонайменше протягом 48 годин.
У житловому будівництві найбільш практичним рішенням залишаються споруди подвійного призначення — зокрема, підземні паркінги. Проте девелопер наголошує: звичайний паркінг не є укриттям, якщо він не має посилених залізобетонних конструкцій, розрахованих на вибухову хвилю, додаткових евакуаційних виходів та систем життєзабезпечення. До того ж під час тривоги такі об’єкти є загальнодоступними, і управляючі компанії не мають права закривати двері для сторонніх осіб.
Вплив на собівартість та ринок Київщини
Особливо гостро цей тренд відчувається у передмісті столиці (Ірпінь, Буча, Вишневе, Вишгород, Бориспіль тощо), де спостерігається високий попит з боку внутрішньо переміщених осіб та людей, які відновлюють втрачене житло.
"Сучасні заміські ЖК та квартали комплексного освоєння мають перевагу: вони будуються "з нуля" на великих ділянках, що дозволяє девелоперу ще на стадії генплану спроєктувати сучасні укриття в будинках, школах та дитячих садочках", — підкреслює Антон Мирончук.
Він додає, що новий якісний стандарт передбачає наявність у сховищах медпунктів, складів для харчів, а також окремих приміщень для перебування з домашніми улюбленцями.
За оцінками Антона Мирончука, облаштування повноцінного захисного простору за новими нормами збільшує собівартість будівництва в середньому на 10–15%. Це зумовлено зростанням витрат на монолітні роботи, гідроізоляцію, спеціальне обладнання та інженерні мережі. Для кінцевого покупця це означає відповідне корегування вартості квадратного метра.
Експерт резюмує: суворі вимоги до укриттів підвищують капіталізацію об’єктів та формують довіру до первинного ринку. Безпека стала новою базовою умовою для девелопменту в Україні.