"Найрозумніший". Чим загрожує перегляд стипендій для українських студентів
Вже через кілька років кількість студентів, які отримують стипендії, може знизитися до 15%. Зараз їх отримують близько 45% студентів (до речі, ще рік тому цифра доходила до 75%). У Мінфіні заявили, що вже в 2018-му цифру знизять до 25%, а в 2020 р. - до заявленого рівня 15%. Це, за словами заступника міністра фінансів Сергія Марченка, дозволить збільшити розмір тієї стипендії, яку отримують залишилися, до рівня мінімальної зарплати. "Рівень повинен бути достатнім для того, щоб мати можливість проживати безбідно", - вважає чиновник. Можна, звичайно, пожартувати про те, наскільки можна безбідно прожити на мінімальну зарплату (з 2018 р. - 3,723 тис. грн), але це вище, ніж тисяча з хвостиком гривень, які студенти отримують зараз.
У січні через нового закону про стипендії, в результаті якого скоротилася кількість стипендіатів, студенти погрожували уряду мало не Майданом. Проте чутки про масштабні протести виявилися сильно перебільшеними. Говорячи про нове скорочення числа стипендіатів, уряд продовжує реалізовувати ідею чіткого поділу стипендій на академічні та соціальні. Перші дістануться найталановитішим студентам.
Експерт з питань освіти Тарас Павлів підтримує ідею зменшення кількості стипендіатів, але вважає, що вона несе в собі корупційні ризики. "Це автоматично підвищує вартість" оцінки", - пояснює він і додає, що другою проблемою стане сам розмір стипендії: мінімальна зарплата - та сума, яку може дуже швидко з'їсти інфляція.
Приклади на Заході показують, що паралельно можна вводити ще й цільові стипендії: наприклад, через гранти на наукові проекти або спортивні досягнення. У законі стипендії за особливі досягнення не прописані, але можуть призначатися в порядку приватних ініціатив влади або меценатів. Так, наприклад, в Українському католицькому університеті давно діє система. при якій меценати оплачують навчання конкретного студента. У будь-якому випадку стипендії дістануться зовсім невеликому відсотку "найрозумніших".
"І як би нові правила не засмучували учнів, до старого порядку виплат Кабмін не повернеться", - запевняє прем'єр Володимир Гройсман. На його думку, підвищені стипендії для обраних мотивують і стимулюють студентів прагнути до досягнень.
Є і друга сторона питання - соціальні стипендії, адже виплати потрібні не тільки як заохочення за старання і блискучий розум, але і на банальну оплату гуртожитку, підручників, їжі та проїзду. Тому в держбюджеті на 2017 р. фонд стипендій було збільшено на 580 млн грн (загальний стипендіальний фонд - 6 млрд грн).
Аналітик у сфері освіти Єгор Стадний вважає, що рішення про зменшення кількості студентів, які отримують стипендії, правильне. "Таке рішення підвищить якість освіти, якщо його грамотно впроваджувати. Це спрацює за умови запровадження адресної соціальної стипендії за рівнем доходу сім'ї", - упевнений експерт. Впровадити соціальні стипендії, крім академічних (тільки для кращих з кращих), необхідно з кількох причин. Так, на його думку, це дозволить зрівняти шанси на адекватне навчання для студентів з багатих і бідних сімей, адже забезпечені сім'ї спокійно покриють своєму чаду витрати на житло, харчування та проїзд, у той час як студент з бідної сім'ї буде думати, як викрутитися. А це безперечно вплине на якість навчання.
"Студенти з менш заможних сімей часто змушені вибирати вуз за його розташуванням, а не за власним уподобанням", - зазначає Стадний. Те, що таких стипендій немає за кордоном, - міф. Вони є навіть у США, де найскладніше з допомогою від держави. Саме адресна соціальна стипендія переважає і в більшості країн Європи. Є тільки чотири країни, де головною стипендією є саме академічна, - Сербія, Косово, Боснія і Герцеговина, а також Естонія.
У більшості випадків адресна стипендія враховує рівень доходу сім'ї. В Україні таку стипендію в минулому році Мінсоцполітики вводити відмовився, аргументувавши це ризиком штучно занижених доходів заради її одержання. В той же час Мінфін цих ризиків боїться менше і вважає, що з таким підходом зі стипендіями працювати значно ефективніше.
Стадний підкреслює, що плутати соціальну стипендію, яка зараз виплачується студентам з малозабезпечених сімей, з адресною соціальною допомогою не варто: "Стипендія для студентів з малозабезпечених сімей не виконує функції стипендії за рівнем доходу. Зокрема тому, що число малозабезпечених відверто занижена, тобто під цей критерій потрапляє дуже мало студентів". Приміром, на сьогодні не вважається малозабезпеченою сім'я з двома дорослими і одним студентом, яка отримує місячний дохід понад 5200 грн. Легко поділити на три цю цифру і переконатися, що потягнути витрати на житло, проїзд та підручники на такі гроші майже нереально. А якщо враховувати фактичний прожитковий мінімум, то адресну допомогу повинна отримувати сім'я студента з доходом менше 11,5 тис. грн, зазначає фахівець. При цьому допомога повинна змінюватись в залежності від самого доходу.
За кордоном ситуація зі стипендіями (одержувачів багато, але сума невисока) схожа на нашу лише на пострадянському просторі - в Росії та Білорусі. На Заході ж підходи до допомоги студентам варіюються в залежності від системи освіти. "ДС" зібрала приклади різного підходу до навчання студентів і видів допомоги від держави.
Німеччина: повертають за 20 років
У Німеччині вища освіта безкоштовна, але стипендію отримують тільки студенти з низьким рівнем доходу. У перші два роки навчання її дають всім, у кого не вистачає грошей, а от потім усе залежить від успішності студента - якщо він не демонструє успіхів, може втратити допомоги. При цьому стипендії не такі вже великі - до 600 євро, причому безпосередньо залежать від рівня доходу сім'ї.
Правда, якщо вникати в деталі, по своїй суті ці виплати - зовсім не стипендія, а грант, лише половина якого безоплатна. Другу потрібно буде повернути державі протягом наступних 20 років після закінчення вузу.
Польща: відмінники і спортсмени
У Польщі навчання в державних безкоштовне, у приватних - недороге (рік може коштувати до 1000 євро). Стипендію там заробляють по схожому з Україною принципом: середній бал для її отримання за підсумками кожного семестру повинен скласти від 4,5 з 5. Відмінники отримають близько $200 в місяць.
Паралельно в Польщі є цільові стипендії: соціальна - для тих, хто відчуває фінансові труднощі, а також спортивна, за наукові досягнення і т. д. Є як заохочувальні стипендії від держави, так і від самих вузів.
Британія: позики та гранти
У Британії все значно складніше: навчання може обійтися в суму від $10 тис. на рік. Держава допомагає через безоплатні гранти (для сімей, які отримують дохід нижче середнього). Розмір варіюється в залежності від доходу сім'ї, тому один студент може отримувати $100, інший - $1000. Є цільові гранти - наприклад, для людей з інвалідністю чи студентів з дітьми.
Можна також взяти позику із спеціального фонду - на оплату навчання, так і на проживання, підручники та харчування. Якщо перший позику дають всім, то другий - тільки тим, хто не може потягнути ці витрати. Максимальний позику на навчання покриває середню вартість річного навчання в британських вузах (близько 9000 фунтів). Видають його під 5,5% річних, а після із зарплати випускника віднімають 9% і перераховують державі.
США: позики відпрацьовують в бібліотеці та школі
Хоча цільові гранти та стипендії в США трапляються, вчитися там недешево. Саме американська освіта вважається найдорожчим у світі. Навчання у вузі може обійтися в $15-20 тис. на рік. Єдиний державний вид підтримки - позика на навчання. Близько 60% студентів користуються саме їм, і в результаті борг за студентськими позиками перевищує в США сукупний борг по кредитках.
Позики видають як студентам, так і батькам, але якщо в першому випадку позика може отримати кожен, хто поступив в університет, то батькам доведеться підтвердити свій дохід і показати хорошу кредитну історію. Повертати борг потрібно протягом 10 років після закінчення навчання. Процентна ставка - 4-5% річних. Правда, максимальна сума обмежується $30-60 тис. за весь час навчання, а відсутні гроші добирають у приватних фондах.
Зате після навчання борг державі часто повертають роботою: зменшити його можна, влаштувавшись на соціальну роботу, наприклад, викладачем у не найкращому районі або бібліотекарем. За три роки суму можна зменшити вдвічі. Повертати позики доводиться іноді по 30 років.
Франція: стипендії для держслужбовців
У Франції є соціальні стипендії та цільові стипендії, а от виплату академічної не можна назвати тотальною практикою. Її, наприклад, отримують слухачі деяких вищих шкіл як майбутні державні службовці. Особливе місце серед вищих навчальних закладів країни займає Національна школа адміністрації при прем'єр-міністрі. Там, по суті, готують майбутніх вищих чиновників. Зате навчання у школі безкоштовне, всі витрати несе державний бюджет, хоча підготовка одного слухача обходиться в 20-25 тис. євро в рік.
Японія: виплати для 100 осіб
Безкоштовна вища освіта в Японії за фактом відсутня. З майже 3 млн японських студентів стипендію японського уряду може отримати сотня людей. Її дають геніям або критичним біднякам, при цьому гроші не видаються безоплатно - їх доводиться потім повертати. Покрити витрати на навчання сума від уряду не може, так що японські студенти викручуються самостійно.