Триметрове серце та "тунель травлення". У Києві відкриють простір, де можна зазирнути у власний організм

Постояти всередині людського тіла, поспостерігати пульсацію гігантського серця або пройти стравоходом, вивчаючи його в найменших деталях – саме таку незвичну подорож пропонує імерсивний проект "Тіло людини". Він відкриється в Києві вже наприкінці літа. Організатор проєкту Денис Погорєлко розповів про імерсивний формат виставки та найбільш вражаючі експонати, створені за допомогою новітніх технологій.

— Розкажіть детальніше про цей проект: що побачать відвідувачі і чим це унікальне?

— Ми створюємо масштабний інтерактивний простір, що поєднує VR-технології, голограми та футуристичні 3D-інсталяції, аби показати людський організм як живу, динамічну систему. У центрі проекту — гігантські моделі органів, відтворені з максимальною точністю. Кожен експонат має кілька інтерактивних режимів, які наочно демонструють реальні процеси в тілі у 3D-форматі.

Відвідувачі можуть побачити мозок з візуалізацією нейронних імпульсів, легені, що імітують дихання, і пройти крізь "туннель травлення". Окрема зона присвячена органам чуття: ніс демонструє рух повітряних потоків світловими ефектами, а аромадифузори дозволяють відчути запахи. Є гігантське серце та 3D-модель вуха з LED-підсвіткою й інтерактивними панелями, що реагують на голос. Таких інтерактивних зон більше двадцяти.

— Ви називаєте проєкт імерсивним. Що це означає на практиці для відвідувача?

— Ми стираємо межу між глядачем і експонатом. VR, AR, світлові інсталяції та інтерактивні механіки роблять досвід живим: відвідувач може сканувати QR-коди, проходити сенсорні тести, взаємодіяти з аніматронікою, ШІ-аватарами та голограмами. Навіть світло реагує на рухи людей, створюючи відчуття, що ви всередині живої системи.

— Ви вже десять років займаєтесь тематичними виставками в Україні. Чому зараз обрали саме таку тематику?

— Ми завжди працюємо з емоціями людей. А що може бути цікавішим за власне тіло? Це справжній всесвіт, який ми носимо в собі щодня, але майже нічого про нього не знаємо. Ми прагнули об’єднати розвагу з корисним досвідом, щоб люди не просто бачили, а відчували, як працює їхнє тіло.

— Чим цей проект відрізнятиметься від інших науково-освітніх виставок?

— Ми повністю відійшли від класичного формату виставок: тут відвідувач не просто дивиться на серце чи мозок, а буквально відчуває та досліджує їх. Якщо раніше це були статичні експонати та суха теорія, зараз відвідувачі можуть прожити цей досвід:

• заглянути у мікросвіт під мікроскопом;
• послухати серце через стетоскоп і відчути його ритм;
• пройти біометричний тест на координацію;
• виміряти пульс;
• впізнати орган на рентген-знімку;
• перевірити слух за допомогою спеціального пристрою.

Ми подаємо знання через гру, тому вони залишаються в пам'яті надовго.

— Які експонати будуть найсильнішими емоційно?

— Найбільше захоплення, думаю, викличе серце заввишки понад три метри, що б’ється 100 разів на хвилину. Стоячи поруч, відчуваєш його ритм усім тілом. Або "жива камера" у вигляді ока з датчиками руху та гігантська голова з рухомими очима та точним відтворенням анатомії.

— Розкажіть, як створюються такі експонати?

— Усе починається у цифровому світі: ми моделюємо органи максимально точно, буквально піксель за пікселем. Потім вони оживають у реальному світі завдяки 3D-друку — з неймовірною деталізацією та реалістичністю.

А далі починається процес їх "оживлення". Аніматроніка та голограми дозволяють експонатам реагувати на вас: деякі рухаються разом із вами, інші "слухають" ваш голос. Десятки LED-ламп і складна техніка створюють ефект живої системи, у якій ви відчуваєте себе частиною цього організму.

— Як забезпечується фінансування і які основні статті витрат?

— Це наш найбільший проект за десять років: бюджет уже сягає близько 700 тисяч доларів. Основна стаття витрат — виробництво інтерактивних фігур та обладнання для них. Ми створюємо все з нуля, а потім монтуємо та тестуємо експонати, адже аніматронні моделі повинні рухатися та взаємодіяти з відвідувачами.

Варто також пам'ятати, що сама концепція потребує значних ресурсів. Над проєктом працює велика команда фахівців з кіноіндустрії, яких ми адаптуємо під формат наших проектів. Фактично ми вкладаємо кошти також у навчання людей із досвідом у суміжних нішах.

"Тіло людини" фінансується за рахунок власних обігових коштів, кредитів та інвесторів, а після запуску підтримується операційними витратами. Наразі ми відкриті до партнерства як інвестиційного, так і тематичного, якщо бренд органічно вписується в концепцію та додає інформаційну цінність для відвідувачів.

— Як ви оцінюєте фінансову рентабельність проекту і терміни окупності?

— За нашими фінансовими розрахунками, окупність проекту планується до 3 років. На практиці ж часто виходить швидше — приблизно 2 роки. Ми маємо досвід реалізації подібних проектів та впевнені, що цей стане найуспішнішим і найпривабливішим. 

— Наскільки складно поєднати науку, мистецтво і технології?

— Це найскладніше і водночас найцікавіше завдання. Нам важливо було не спростити науку, але й не зробити її сухою. Тому ми працювали з експертами, дизайнерами та digital-командами, щоб знайти баланс між точністю та емоцією. Ми навіть створили мультфільми для дітей, які простою мовою пояснюють складні речі — і вони виявилися цікавими навіть для дорослої фокус групи.

— На якому етапі реалізації проект перебуває зараз і що залишилося завершити до відкриття?

— Ми на фінальному етапі: завершуємо створення експонатів, тестуємо інтерактиви, включно з фізичними моделями, надрукованими на 3D-принтерах, і допрацьовуємо цифрову частину. Це дуже інтенсивний період. Зараз триває фінальний етап створення експонатів і розробки ШІ-аватарів. Буквально на днях оголосимо локацію в центрі Києва. Тож стежте за оновленнями в наших соцмережах.

— Що, на вашу думку, має відчути людина після відвідування виставки?

Захоплення і повагу до власного тіла. Ми часто недооцінюємо, наскільки воно складне і потужне. Хочеться, щоб люди вийшли з думкою: "Вау, я — цілий всесвіт!" і почали уважніше ставитися до себе і всіх оточуючих.