Виживуть не всі. Чи зможуть українці врятувати лікарні і поліклініки

У Миздраве прогнозують, що реформа вторинного рівня медичної допомоги займе кілька років
Фото: 401kfridays.com

Днями Міністерство охорони здоров'я відрапортував про успіхи у реформуванні первинної ланки медичної допомоги і розповів про зміни, які очікують вітчизняну охорону здоров'я вже з нового року.

Що чекає лікарні?

На початку наступного року має стартувати черговий етап медичної реформи, яка повинна перевести на нову систему роботи вторинний рівень медичного обслуговування - вузьких фахівців і лікарні. У МОЗ кажуть, що одночасно провести реформу не могли - зміни на вторинці вимагають великих зусиль і затягнуться вони мінімум на кілька років.

За словами заступника міністра охорони здоров'я Павла Ковтонюка, в ідеалі схема повинна працювати наступним чином: пацієнт йде до сімейного лікаря, отримує напрямок, по якому йде в лікарню або поліклініку до вузькопрофільного спеціаліста. З цього моменту починається найцікавіше. Для того, щоб отримати послугу безкоштовно, необхідно поцікавитися, уклала конкретна лікарня договір з Національною службою здоров'я України (саме вона відповідає за фінансування медпослуг). Повний список таких медзакладів обіцяють опублікувати на сайті служби, інформувати пацієнтів про можливості отримати послугу безкоштовно намір також за допомогою спеціальних наклейок при вході.

Якщо у медустанови є такий договір, пацієнт зможе безкоштовно отримати ряд послуг. Так звану Програму медгарантий розробляють в Нацслужбе здоров'я, але представляти громадськості не поспішають. У Моз обіцяють, що остаточно її сформують разом з бюджетом на наступний рік.

Заступник глави МОЗ Павло Ковтонюк стверджує, що вже з нового року українцям не доведеться платити за послуги, від яких безпосередньо залежить їх життя. В пріоритеті, приміром, - пологи, допомога новонародженим і дітям, допомога при серцево-судинних захворюваннях (інфаркти та інсульти сьогодні тримають першість серед причин смерті), а також онкологія, де особлива увага буде приділятися діагностики та раннього втручання. Лікування пацієнтів з іншими захворюваннями поки залишиться в руках самих пацієнтів. Поки точно відомо, що держава не буде платити за планову стоматологію для дорослих.

З ким НСЗУ буде укладати договори?

Принцип "гроші йдуть за пацієнтом" передбачає, що медустанови перестануть фінансувати виходячи з кількості ліжок - гроші вони отримають за конкретний пролікований випадок, причому вибирати лікарні пацієнт зможе на свій розсуд. Заступник міністра охорони здоров'я Павло Ковтонюк каже, що найчастіше українські лікарні тільки зображують із себе такі. Так, в одній з областей проаналізували роботу всіх хірургічних відділень і виявилося, що в операціях потребувало лише 40% пацієнтів - іншим хворим у цих відділеннях операцій не роблять. А гроші держава на це виділяє.

Тепер же кошти лікарня повинна отримувати тільки за пролікований випадок. У Моз не приховують, що такий підхід спричинить скорочення персоналу. Втім, там говорять не про скорочення, а про перерозподіл - мовляв, лікарі, яких в надлишку, зможуть знайти собі роботу в іншому місці, де їх не вистачає, а рівень зарплат по всій країні буде приблизно однаковим. Наскільки це стимулює лікарів переїжджати в пошуках роботи - питання риторичне.

Крім того, Нацслужба здоров'я буде підписувати договори лише з тими медичними установами, які відповідають певним вимогам. Зокрема, це стосується наявності медобладнання. Приміром, сьогодні в лікарні лікують інсульти, але комп'ютерного томографа в ній немає. А за протоколом лікування проведення КТ потрібно. Значить, Нацслужба здоров'я підписувати договір з лікарнею, в якій томографа ні, не буде - пацієнтам з інсультом доведеться лікуватися в ній за свій рахунок. Таким чином ініціатори реформи збираються створити конкуренцію: щоб пацієнт прийшов і лікарня отримала за його лікування гроші, треба не тільки стіни пофарбувати, але і закупити обладнання, необхідне для діагностики і лікування.

У великих містах це особливої проблеми скласти не повинно, а от як бути, приміром, у районних лікарнях? У Моз вважають, що цю проблему повинні вирішувати місцева влада, а щоб процес йшов ефективніше, вимагати оснащення лікарень повинні самі мешканці. До того ж, вже з нового року всі медустанови, які мають намір отримувати гроші від держави, повинні стати комунальними неприбутковими підприємствами - це дозволить їм розпоряджатися отриманими коштами на власний розсуд. Втім, у МОЗ нічого не кажуть про те, чи не виникне ситуації, коли лікарів попросять посидіти місяць без зарплати, щоб купити, наприклад, кілька кувезов для новонароджених. Вирішувати ці проблеми доведеться керівництву лікарень за допомогою місцевої влади. До речі, оплачувати комуналку, та й взагалі відповідати за капітальні витрати медустанов, зобов'язані ті ж місцеві влади.

Отримати медичну допомогу в рамках Програми медгарантий українці зможуть не тільки по напрямку від лікаря - безкоштовною буде і екстрена допомога. Поки тут тільки готуються до укладання договорів з Нацслужбой здоров'я. Заступник міністра охорони здоров'я Павло Ковтонюк стверджує: екстрену допомогу фінансуватимуть на 100%, оскільки передбачити, на які випадки вона буде виїжджати і як часто - неможливо. Так що "швидку" забезпечать усім необхідним.

Але і тут питань поки що більше, ніж відповідей. Адже концепція реформування передбачає, що "швидка" повинна не лікувати хворого, а надати першу допомогу і швидко доставити пацієнта в лікарню, де їм займуться кваліфіковані фахівці. Чи будуть ці фахівці, наприклад, у районній лікарні, де і відділення "швидкої" поки не завжди є? У МОЗ кажуть, що реформу тільки починають, так що панікувати завчасно не варто. Втім, і тут кивають на свідомість самих українців - щоб "швидка" вчасно доїхала до хворого, потрібні, наприклад, хороші дороги, а це - зона відповідальності місцевої влади, на які знову ж таки мають тиснути самі місцеві жителі. В одному з інтерв'ю заступник міністра охорони здоров'я Ковтонюк заявив: "Ласкаво просимо в реальний світ". Це буде неприємно, але корисно для нашої медицини".

А чи реформа?

Продовжить країна впроваджувати медреформу в її нинішньому вигляді - поки що велике питання. За словами в. о. міністра охорони здоров'я Уляни Супрун, за 28 років Незалежності в Україні було 22 міністра охорони здоров'я, жоден з них не міг ефективно налагодити роботу відомства. Так що якщо команда Супрун піде, то відповідальність за продовження медичної реформи ляже на плечі нинішнього уряду і парламенту. Між тим, у команді нового президента вже заявляють про те, що керівництво Моз потрібно міняти, а саму медреформу слід піддати ретельній ревізії.