Живий товар. Чому гравці — головне джерело доходу нашого футболу (ІНФОГРАФІКА)
Безліч разів за останні пару десятиліть нам доводилося чути від власників українських клубів про те, що вони, по суті, займаються благодійністю, вкладаючи кошти в клуб. Ось тільки ці самі власники практично не робили якісних кроків у бік зміни плачевної ситуації. А робити їх потрібно.
Як може заробляти клуб в Європі
Головні складові успішного футбольного бізнесу завжди такі: продажу квитків на домашні матчі, продажу телевізійних прав на показ своїх матчів і комерційні доходи, в які входять як спонсорські гроші, так і надходження від продажу футболок і іншої клубної атрибутики аж до печива з шоколадною емблемою клубу. Є ще додаткові джерела доходів - гроші від УЄФА за участь у континентальних клубних турнірах і гроші, зароблені на трансферному ринку.
Щоб розуміти, як працює бізнес-модель клубу в Європі, візьмемо мадридський "Реал" сезону-2015/2016. "Королівський клуб" заробив від продажу телевізійних прав рекордні 227,7 млн євро, від продажу квитків та інших товарів "матчдэй" виручив 130 млн євро, а ще майже 250 млн отримав у свій бюджет від різних спонсорів і комерційної діяльності. Загальна прибуток мадридців перевищила 600 млн євро, і хоча витрати "Реала" теж "королівські", загальний баланс клубу вийшов у минулому сезоні позитивним.
Українські клуби і близько не претендують на лаври мадридського "Реала", навіть якщо говорити про грандів УПЛ - "Шахтар" і "Динамо". Треба просто глянути на наші футбольні реалії. Почнемо з "матчдэя" - продаж квитків і різної сувенірної продукції. Середня відвідуваність матчів Прем'єр-ліги 2016/2017 - понад 4 тис. осіб. Середня ціна квитків - приблизно 35 грн. За матч виходить 140 тис. грн в кращому випадку. Це копійки.
Українське "класико" в Києві за участю "Динамо" і "Шахтаря", яке зібрало в кінці квітня на "Олімпійському" 51 тис. глядачів, - привід для гордості, але дуже рідкісний останнім часом. На цьому матчі керівництво "Динамо" могло отримати в бюджет від продажу квитків приблизно 5-6 млн грн, але під час багатьох інших матчів по ходу сезону, коли на трибунах збирається по 5-6 тис. глядачів, навіть про мільйон чистого доходу доводиться лише мріяти. У середняків ситуація і того гірше. Візьмемо полтавську "Ворсклу". У травні минулого року там зізналися, що керівництво клубу в особі власника Костянтина Жеваго вкладає в команду $10 млн за сезон. Тепер візьмемо середню відвідуваність стадіону в Полтаві (2,8 тис.) і помножимо на середню вартість квитка на домашній матч "Ворскли" (35 грн). Виходить, що за матч "Ворскла" заробляє на квитках порядку 98-100 тис., а за сезон при нинішньому форматі чемпіонату з 12 командами і діленням на шістки може заробити максимум 1,6 млн грн. І це на тлі $10 млн витрат.
Спонсори
Формально в Україні спонсорство - це основне джерело прибутку для футбольних клубів. Але на ділі це джерело поряд не стояв з європейськими аналогами. Поки в Європі клуби підписують спонсорські контракти з всесвітньо відомими виробниками автомобілів, комп'ютерної техніки, мобільними гігантами та іншими "великими шишками", у нас на футболках клубів у якості спонсорів в основному красуються компанії і фірми, що належать самим власникам клубів, - СКМ і "Шахтар". Таке собі перекладання грошей з однієї кишені в іншу. Формально в цьому немає ніякого криміналу - в УЄФА з їх "фінансовою фейр-плей" поки що не чіпляються. Але на ділі порушуються головні закони футбольного бізнесу - клуб не повинен бути зав'язаний на одну людину і його багатство. І в тому, що цей закон потрібно дотримуватися, переконався і продовжує переконуватися "Дніпро", ще два роки тому грав у фіналі Ліги Європи, а зараз всерйоз замислюється про те, чи зможе команда продовжувати своє існування в наступному сезоні. C команди в цьому сезоні зняли в загальній складності 15 очок за борги, які давно перевалили за $10 млн. І мова тут не тільки про борги по зарплаті співробітникам клубу та футболістам, які ще намагалися гасити. Насамперед ФІФА карала команду за заборгованість перед тренерським штабом екс-наставника команди Хуанде Рамоса, а також агентом іспанського тренера Гинесом Карвахалем Сельером. Також ФФУ зобов'язала "Дніпро" виплатити борг екс-тренеру Мирону Маркевичу, за словами якого, команда повинна йому $1,7 млн. клуб заборгував зарплатню за 11 місяців екс-футболісту Артему Федецькому. В оточенні Коломойського ходять чутки, що "Дніпро" продовжить своє існування у Другій лізі. Механізм під питанням. Команда вилітає в Першу лігу і може розпочати сезон у Другій лише в тому випадку, якщо прийде рішення ФІФА знизити клуб у класі за борги ще на один дивізіон. Але борги нікуди не подінуться. Також клуб може збанкрутувати і повторити долю "Металіста", створивши новий клуб з умовною назвою "Дніпро-1918". Але в такому випадку доведеться провести деякий час в аматорському чемпіонаті і підвищитися у класі до Другої ліги, в кращому випадку, через рік.
Втім, є і позитивні винятки із загальних "спонсорських правил" в українському клубному футболі.
Приклад львівських "Карпат", які розмістили логотипи спонсорів по всьому периметру ігрової форми (і навіть в районі п'ятої точки на шортах), підказує нашим клубам один із способів вирішення проблеми - краще мати багато незалежних один від одного спонсорів, ніж одного, догляд якого погубить всі зусилля гравців і тренерів. Нехай навіть часто ці спонсори - друзі по бізнесу власника клубу
Не дуже багато заробляє для клубів Прем'єр-ліга. Титульний спонсор чемпіонату - букмекерська компанія "Парі-матч" була залучена ще за часів попереднього керівництва УПЛ, і контракт з нею приніс лізі $2 млн за два роки. Зараз же він закінчується, і неясно, чи є у ліги новий спонсор на прикметі. За словами колишнього гендиректора УПЛ Петра Іванова, за останні вісім років існування УПЛ ліга заробила для клубів близько $40-50 млн - за $5 млн за рік. Порівняємо з іншими лігами, де, наприклад, вилетіла з АПЛ в минулому сезоні "Астон Вілла" заробила понад 66 млн фунтів ($85 млн). Польська Экстракляса за підсумками сезону-2015/2016 перерахувала клубам $33 млн.
Українські учасники єврокубків можуть додати в свій бюджет солідні надбавки від УЄФА. Наприклад, київське "Динамо", навіть проваливши виступ у Лізі чемпіонів поточного сезону, все одно гарантовано отримає від УЄФА 14,5 млн євро плюс ще якусь частину від загального телевізійного пирога". А от доходи "Шахтаря" і "Зорі", які брали участь у другому за значимістю турнірі континенту - Лізі Європи, будуть набагато скромнішими. У "Шахтаря" - 5,86 млн євро, у "Зорі" - 2,84 млн євро, так як луганчани вигравали не так часто, як "гірники". Що стосується "Ворскли" і "Олександрії", які вилетіли на ранніх етапах, то їм належить за 235 тис. євро. І добре, якщо ці виплати покриють витрати клубів на участь в єврокубках.
Трансфери як єдиний шанс
Так що єдиними реальними джерелами доходу для наших клубів є два допоміжних - бонуси від виступів в Європі і доходи від трансферів. Те, що в Україні це може працювати, вже починають наочно демонструвати львівські "Карпати", які заробили за останні пару років на трансферах та оренду футболістів досить для того, щоб вчасно платити зарплати і в цілому не бідувати. У сезоні-2015/2016 на переході Мар'яна Шведа в "Севілью" і відсотках від подальших переходів екс-гравців Лукаса Переса і Данило Авелара "Карпати" заробили приблизно 49 млн грн.
А вже у нинішньому сезоні львів'яни продовжили збирати гроші до бюджету від трансферів і оренди: 500 тис. євро приніс перехід Ігоря Пластуна у болгарський "Лудогорец", 200 тис. євро було зароблено на перехід Бланко Лещука в "Шахтар" (за іншими даними, сума склала 400 тис.), 300 тис. євро приніс перехід Костевича в польський "Лех" (причому сума може збільшитися при перепродажі захисника), також якісь гроші "Карпати" отримали і за оренду захисника Василя Кравця в іспанський "Луга".
Про те, що не потрібно соромитися продавати гравців, вже здогадалися і в наших грандів - "Шахтаря" і "Динамо". "Гірники" в останні три роки, втративши потужний фактор підживлення бюджету у вигляді "Донбас Арени", без особливих роздумів розлучаються з гравцями, за яких пропонують великі гроші. Починаючи з сезону-2013/2014 "Шахтар" продав шістьох своїх зіркових легіонерів - Мхітаряна, Фернандіньо, Луіса Адріано, Фернандо, Дугласа Косту і Алекса Тейшейру - за приголомшливу для українського футболу загальну суму 163,5 млн євро. Якщо ж додати сюди ще кілька більш дрібних угод, то підсумкові надходження від трансферів у "гірників" за даний період склали 167,6 млн євро. Притому що витратилися у цей же період в "Шахтарі" на набагато меншу суму, а в останні три сезони і зовсім заплатили гроші за перехід лише в уже згаданому випадку з Бланко Лещуком з "Карпат".
"Динамо" заробило на трансфери не так переконливо, але теж чимало. Переходи Брауна Ідейє, Джермейна Ленса, Лукаша Теодорчика та інших гравців принесли в бюджет київського клубу за останні три роки більш 65,5 млн євро. І хоча при цьому кияни були більш активні останнім часом в плані придбань, їх загальний трансферний баланс однозначно плюсовою.
Як тільки більшість клубів навчиться заробляти на продажу і оренді гравців, "футбольний обмін речовин" в країні отримає шанс розвиватися більш динамічно і система запрацює на благо всіх учасників. Клуби нижчих дивізіонів будуть продавати гравців більш статусним клубам, ті, в свою чергу, грандам, а вже останнім, "засвітивши" гравців у Європі, необхідно навчитися вчасно розлучатися з ними і відпускати на Захід.
500 тис. грн за матч
Продаж телеправ - окрема тема для дискусії в українському футболі. Керівництво Прем'єр-ліги в особі президента Володимира Генінсона запевняє, що, як тільки в країні буде створено єдиний телевізійний пул, що дозволяє УПЛ управляти загальними правами на показ матчів, тут же настане великий прорив у нашому футбольному бізнесі і його буде зручніше продавати закордонного споживача.
Але варто подивитися правді в очі. Дискусія про телепуле, виливається на сторінки друкованих та інтернет-ЗМІ, часто цікавіше, ніж левова частка матчів українського чемпіонату з рейтингом нижче, ніж у будь-якого серіалу. І нікому за кордоном наш футбол в тому вигляді, в якому він є зараз, не потрібен і задарма. Не кажучи вже про те, щоб платити за нього якісь серйозні гроші. Пара мільйонів євро, які "Динамо" обіцяють в єдиному пулі, не вистачить навіть на зарплату одному Андрію Ярмоленку за сезон.
Зрештою, про продаж своїх прав клуби в теорії цілком можуть домовитися і без участі третьої сторони в особі УПЛ. Як розповів "ДС" Петро Іванов, зараз транслятори платять в середньому 500 тис. грн за організацію показу одного матчу. Саме на таку або трохи меншу суму можуть розраховувати клуби, які продають права нашим телеканалам.
Також читайте:
