Зона відродження та проєкт "Чорнобиль 40". Як після російського обстрілу відновлюється Національний музей "Чорнобиль"
Російський ракетний удар завдав Національному музею "Чорнобиль" серйозних пошкоджень, практично повністю зруйнувавши частину експозиції та внутрішнє обладнання. Втім, музей відновлює діяльність
Про те, як під завалами вдалося врятувати музейні експонати, як у єдиній вцілілій залі презентували виставковий проєкт "Чорнобиль 40" (CHORNOBYL40), що об'єднала митців із 19 країн, а також про нагальні потреби закладу для відбудови розповіла Генеральна директорка Національного музею "Чорнобиль" Віталіна Мартиновська.
— Пані Віталіно, музей зазнав руйнувань внаслідок російського удару, але вам усе ж вдалося організувати проведення міжнародної виставки "Чорнобиль 40". Яка ситуація в музеї зараз, яку допомогу ви вже отримали та які найнагальніші потреби для відбудови?
— Станом на сьогодні ми повністю завершили візуальне та інструментальне обстеження будівлі. Зараз усі зусилля спрямовані на консерваційні заходи та підготовку об'єкта до зимового періоду. Зокрема, прийняли рішення відновити частину системи опалення, щоб упередити появу плісняви та забезпечити просушування стін, що замокли після руйнування даху. Також змонтовано тимчасову захисну модульну систему з риштувань і тентове накриття, яке захистить пам'ятку від опадів до початку масштабної відбудови.
Щодо допомоги, то першочергово нам важливо було повернути колектив до роботи. Впродовж літа завдяки благодійній допомозі ми повністю закрили потребу в оргтехніці. Також донори закупили 100% необхідного комп'ютерного обладнання для працівників. Це дозволило швидко відновити операційну діяльність закладу.
Втім, попереду величезні фінансові потреби. Російський удар суттєво зруйнував будівлю, а також повністю знищив спеціалізоване мультимедійне та експозиційне обладнання в залах. Розуміючи реалії, в яких живе країна під час війни, обмеженість державного бюджету та високу вартість відновлювальних робіт, ми відкрили благодійні рахунки — зокрема в іноземній валюті — для акумуляції донатів. Ми постійно комунікуємо з представниками іноземних дипустанов, організовуємо оглядові екскурсії зруйнованим об'єктом, демонструючи міжнародним партнерам наслідки атаки.
Чи вдалося вже остаточно оцінити масштаб втрачених експонатів під час руйнування?
— У перші години після обстрілу здавалося, що ми втратили щонайменше 40% експозиції через обвал перекриттів. Однак завдяки фахівцям Міністерства внутрішніх справ, якому ми підпорядковані, та скоординованій роботі ДСНС відбулося справжнє диво.
Разом із нашими зберігачами фондів рятувальники впродовж 6 днів проводили надзвичайно скрупульозну пошуково-рятувальну операцію під завалами. У результаті вдалося відшукати майже всі матеріальні цінності. На сьогодні ми офіційно зафіксували втрату лише 10 експонатів з етнографічної частини музейної колекції.
Напередодні 40-х роковин Чорнобильської катастрофи та в умовах повномасштабної війни як змінюється головна місія Музею "Чорнобиль"?
— Коли розроблялася нова концепція музею ще до обстрілу, я вийшла до МВС із ініціативою змінювати музей комплексно. Мені дуже хотілося, щоб оновлена експозиція була не про травму, а про те, як ми з нею боролися. Про те, що це наш спільний досвід, з якого ми винесли уроки, і що українці — унікальна нація, здатна відновлюватися після найважчих випробувань.
Хочеться, щоб люди виходили з музею з життєствердним відчуттям: майбутнє є у нас, майбутнє є у Зони відчуження, і майбутнє є в Україні. Зона відчуження сьогодні трансформувалася у Зону відродження. Ми це виразно бачимо, комунікуючи з колегами з Чорнобильського заповідника та спостерігаючи за відновленням природи.
Водночас повномасштабна війна внесла свої жорсткі корективи. Ми змушені говорити не лише про відродження природи, а й про глобальну безпеку та відповідальність за атомні об'єкти. Окупація Чорнобильської АЕС у 2022 році та нинішня окупація Запорізької АЕС демонструють світу нові ядерні загрози. У нашій експозиції цьому були присвячені окремі тематичні блоки.
Відкриття міжнародної виставки "Чорнобиль 40" стало першою публічною подією музею після обстрілу. Як саме через цей проєкт, цифровізацію та новітні технології ви пропонуєте зберігати пам'ять і переосмислювати Чорнобиль сьогодні?
— Проєкт "Чорнобиль 40" чудово ілюструє той підхід, до якого ми прагнемо. Прийом цієї виставки у вцілілому просторі став можливим одразу після отримання висновків інструментального обстеження про безпеку зали. Це приклад того, як навіть у напівзруйнованій будівлі можна говорити з міжнародною спільнотою про сучасні сенси, екологічну відповідальність та стале майбутнє.
Великим плюсом нової музейної експозиції було створення потужної освітньої частини. Ми прагнемо пояснювати розвиток атомної галузі в Україні та світі, аби люди краще орієнтувалися в цій темі й розуміли, чому ми не можемо одномоментно відмовитися від атомної енергії, і як функціонує цей складний комплекс.
У цій освітній зоні ми відтворили справжні звуки природи Зони відродження, задіяли інтерактивні модулі. Збереження пам'яті в майбутньому неможливе без цифровізації, XR-технологій та віртуалізації. Ми працюватимемо над оцифруванням експонатів, створенням цифрових двійників та інтерактивних освітніх програм. Попереду величезна робота з проєктування музейного простору, але проєкт "Чорнобиль 40" довів: музей відновлюється і залишається провідним майданчиком для розмови про безпеку, пам'ять та майбутнє.