Зі швидкістю вітру. Чим дивує Mazda6 2.5T

П'ятий день тесту, стою в пробці перед мостом Метро, нікого не чіпаю, насолоджуюся затишком салону Mazda6. Раптом ззаду — істерична серія сигналів, але якщо я нікого не чіпаю — впевнений, що не мені. Виявилося — таки мені, молодик на чорній Mazda6 все-таки вирулив з потоку, де і скутеру не проштовхнутися, зрівнявся зі мною — махає рукою, просить відчинити вікно.

- А це у вас дев'ятнадцяті диски?

- Дев'ятнадцяті.

- А розмір гуми не підкажете?

Я там пам'ятаю, який він розмір! Але ви б бачили той погляд, скільки було в ньому здивування та зневаги: ну як можна їздити на Mazda6 на цих чудових, гарних дисках і не знати розміру шин! Вибачте мені, юначе, виправляюся: 225/45. Змінюйте свої сімнадцяті, і теж виглядатимете круто, як турбо. Саме так, оскільки Mazda6 2,5Т зовні від звичайної з атмосферним мотором відрізняється лише дисками. І все. Але, як бачите, ті, хто в темі, розуміють.

Основне всередині

Є й інші відмінності, але тільки в комплектації, візуально їх не оціниш, але для турбо-версії є аж два власні варіанти оснащення, Premium+ та Top+, що недоступні приземленим атмосферникам. І відразу скажу, з ціною відповідно 1 062 500 і 1 109 400 грн, тоді як найдорожча Mazda6 з простим 2,5 коштує 838 900 грн. У мене на тесті була найнавороченіша Top+, і тут з ексклюзиву — шкіряний салон, штучна замша в оздобленні салону, абсолютно не штучний японський ясен, безрамкове дзеркало заднього виду, LED-підсвічування інтер'єру, великий дисплей на панелі приладів (аналогові індикатори з боків, але в центрі – дисплей), проєкційний дисплей на лобовому склі, адаптивний круїз-контроль, кілька додаткових систем безпеки та Apple CarPlay та Android Auto. Ах ну так, і диски. Потягне це все разом із мотором на $10 тис. різниці в ціні?

Ще б пак зарядку!

По-перше, як на мене — потягнув би і просто мотор, без додаткового набору. По-друге, я, можливо, не зовсім адекватна аудиторія, але відразу готовий мало не половину цієї суми скостити за бездротовий Apple CarPlay — ну ось, здавалося б, дрібниця, але як зручно, коли не треба нічого нікуди приєднувати, твій телефон залишається в кишені, у сумці, де завгодно, але при цьому одразу все працює. І це навіть не адаптивний круїз, яким ви користуватиметеся час від часу, а те, що потрібно щодня. Можна тільки поспівчувати власникам Android-девайсів, вам все як і раніше по проводах. Але виникає і зустрічне питання – ну друзі, якщо ви вже заморочилися бездротовим Apple CarPlay, то де така бездротова зарядка? Це ж зовсім не логічно! Але її немає.

І якщо вже дійшло до критики – другий нюанс, на який варто звернути увагу. Мені здалося не зовсім вдалим розташування підлокітника. Він ніяк не регулюється, і в мене чомусь лікоть лежить не там – чи я сиджу не зовсім за стандартами, чи руки ростуть не зовсім з плечей, але періодично (часто) я лікоть тримав утиснутим між підлокітником і спинкою сидіння або на кришці відсіку з підстаканниками. А це також дивно. Але інші претензії, які можна почути на адресу салону Mazda6, я особисто відкидаю відразу. Мені подобається і поєднання матеріалів, і цей самий ясен (його не багато, прямо стильно в міру), і — замша. Був упевнений, що натуральний матеріал, але у Mazda чесно зізнаються – штучний. Не знаю, як вона в експлуатації, але має триматися. Але дуже симпатично. Підкуповують такі дрібниці, як, наприклад, додаткові піктограми на проєкційному дисплеї, що дублюють систему контролю сліпих зон, відчувається турбота. Але в той же час у Mazda6, як і раніше, немає кнопки розблокування центрального замку — тільки важіль на дверній ручці, ну ось це точно незручно вже 20 років, але Mazda не здається.

Загалом і в цілому — хоч ми щосили чекаємо четверте покоління Mazda6, нинішня "шістка" на мій суб'єктивний смак — одна з найкрасивіших машин на ринку і виглядає, як і раніше, стильно і яскраво, а салон — зручний, симпатичний, дуже якісний і – затишний. Але давайте вже про головне!

Не в конях справа

Турбований мотор – теж не така вже новина, він нам відомий за Mazda CX-9, та й на Mazda6 з'явився одразу після рестайлінгу, але в Україну не дістався з якихось причин, швидше за все через норми Євро. Звичайний двигун 2,5 – це Євро 6, а 2,5 Т – Євро 5, а оскільки планувати японські поставки треба ну дуже заздалегідь, очевидно обережно – пам'ятаєте, нам обіцяли закрити все, що нижче за Євро 6? Але, на мою велику радість, все вирішилося і "шоста" Mazda з турбіною до нас таки дісталася. А чого, власне, радіти, ну трохи потужніший мотор та й годі. На СX-9 він мене не так і вразив. Але ось нюанс — Mazda CX-9 важить практично дві тонни, а Mazda6 на 400 кг легше, та й взагалі формат зовсім інший. Тож радувала вона мене увесь тиждень, який ми спілкувалися. Ну, крім моментів заїзду на АЗС, але про це пізніше.

Здавалося б — різниця всього лише 37 к.с. Ні, це теж багато, але й не мега-прорив. Але! У атмосферного мотора момент, що крутиться, 258 Нм при 4000 об/хв., а у турбованого — 420 при 2000 об/хв. А це вже серйозно, це змінює поведінку машини кардинально. Це, до речі, не просто той же мотор з прикрученою турбіною, агрегати відрізняються дуже сильно, тут навіть ступінь стиснення різна, у першого мотора – 13.0, у другого – 10,5. І турбіна, звичайно, теж не проста – це ж Mazda! Представлена в 2016 р., але все ще цікава і прогресивна Dynamic Pressure Turbo. Зараз не вдаватимуся в технічні нетрі, просто скажемо так: це імітація турбіни зі змінною геометрією, хоча насправді Dynamic Pressure Turbo такою не є. Але всі переваги справді є – повна відсутність турбоями і не така вже висока витрата палива. Цей двигун працює в парі з тією ж 6-ступінчастою автоматичною коробкою передач, як би і не так сучасно це "шість", ми вже звикли до 8-діапазонних автоматів, але тут реально їх могло бути і три — ось зовсім не відстежується момент перемикання, навіть у спортивному режимі, автомат налаштований просто чудово. Про те, що передач всього шість, я дізнався лише при переході в мануальний режим — а тут це можна зробити і за допомогою важеля, і підрульовими перемикачами, питання тільки — а чи взагалі це треба. Мені і в автоматі було все ок.

Завжди перший

Загалом, друзі, це просто повний кайф. "За паспортом" розгін до "сотні" у цієї версії — рівно 7 сек., машина низька (так-так, знову про диски), так що відчуття ще посилюються, здається, розгін відбувається ще активніше. Та й добре б з ним, з розгоном, але ж і кермується машина, як і раніше відмінно, і підвіска відверто хороша, так що якщо про звичайну Mazda6 найчастіше говорили "ну всім хороша, тільки моторчик би потужніший", то тут відповідно залишається тільки перша половина фрази. Природно, це не спортивний седан, у вас не виникне бажання на ньому виїхати на трек, але на трасі вас може стримувати лише совість – обгони та маневри будь-якої складності даються граючи, а в місті я взагалі виглядав дивно – загорілося зелене світло, через хвилину ту вже тупиш на наступному світлофорі, через п'ять хвилин підтягуються решта учасників руху, спалахує зелений і все повторюється з початку. Навіщо так їздити? Та хто його знає? У мене просто на цій Mazda6 інакше не виходило.

Два мінуси, або…

Але відповідно витрата палива у місті вийшла близько 12 л на 100 км, на трасі – десь 10,5, хоча виробник обіцяв 10,7 та 5,9 відповідно. Перша цифра цілком реальна, друга… Ну, якщо їздити 60-90, може бути сім-вісім. Менше, мені здається, навряд чи, але в цілому витрата прийнятна, тим більше, судячи з характеристик мотора, вона не дуже вибаглива щодо якості палива. Хоча казкам про те, що можна заливати і 92-й, я не вірив би. Та й виробник наполягає на 95-му мінімум. І все одно — бак у Mazda6 аж 62 л, але мені здалося, що на заправку я заїжджав дуже часто. А що робити? Увесь час хочеться кудись їхати та їхати швидко.

Різниця в ціні між Mazda6 з турбіною і без такої, звісно, суттєва. І якщо вам просто подобається Mazda6 — звичайна машина з 2,5-літровим двигуном дуже непоганий варіант, а для тих, хто віддає перевагу спокійній їзді, є і дволітровий двигун потужністю 165 к. с. — теж, між іншим, не слабкий. Але якщо брати в цілому всі налаштування і той кайф, який доставляє турбований двигун — цілком зрозуміла і адекватна різниця в ціні. Можна брати.