• USD 28.5
  • EUR 34.1
  • GBP 38
Спецпроєкти

Байден — обраний президент. Що буде робити Трамп і чого чекати Зеленському

Джо Байден цілком може отримати стільки ж голосів виборників — 306, — скільки в 2016 р. набрав Дональд Трамп

Обраний президент США Джо Байден
Обраний президент США Джо Байден / Depositphotos
Реклама на dsnews.ua

Отже, незважаючи на енергійний опір чинного президента США, його наступником, з великою часткою ймовірності, стає колишній віцепрезидент, 77-річний Джозеф Байден. А Камала Харріс стане першою жінкою віцепрезидентом.

Перемогу йому віддали всі ключові медіаплатформи, оперативно подавали інформацію щодо підрахунку голосів.

The Guardian, Fox News, Politico, USA Today, Bloomberg віддали Байдену 290 голосів вибірників при необхідних 270.

CNN, The New York Times, The Washington Post, Reuters, NBC News, CBS News, ABC News — 279 голосів, не поспішаючи оголошувати його перемогу в Арізоні.

Ще в ніч на 4 листопада загальна картина голосування дуже нагадувала 2016 р. — Трамп лідирував в тих же штатах, де здобув перемогу чотири роки тому.

З тією різницею, що Байден в порівнянні з Хілларі Клінтон зміг збільшити підтримку — приблизно в районі 3-5% — в 11 "червоних" штатах, тобто штатах республіканських, а саме: в Монтані, Вайомінгу, Північній Дакоті, Канзасі, Оклахомі, Техасі, Айові, Міссурі, Кентуккі, Теннессі, Західній Вірджинії.

Вдень 4 листопада стало ясно, що ситуація починає серйозно відрізнятися від 2016 р., оскільки Байден вирвався вперед в Аризоні. Вже тоді багато медіа, в тому числі трампівський Fox, віддав цей штат ексвіцепрезиденту. Вперше за 24 роки фаворитом виборів в Аризоні є демократ.

Реклама на dsnews.ua

За підсумками 90% підрахованих бюлетенів, Байден набирає 49,5%, Трамп — 49% (різниця в 18 173 голосів). З 2016 р. Трамп отримав в Аризоні 48,1%, Клінтон — 44,6%.

Причина, по якій Аризона перефарбувалася в "синій" (правда, ще не остаточно), схоже, в тому, що цей штат в Сенаті США представляв покійний Джон Маккейн, який користується авторитетом і повагою. А з Маккейном у Трампа, мʼяко кажучи, відносини не склалися. Президент дозволяв собі ображати ветерана війни у Вʼєтнамі, який представляв Аризону в Конгресі з 1982 р., і це в підсумку йому відгукнулося вже після смерті Маккейна.

Сюрприз на виборах піднесли також штати Вісконсин і Мічиган, де ще вранці 4 листопада попереду був Трамп, але вже вдень вперед вирвався його опонент. Вісконсин: 49,6% у Байдена проти 48,9% у Трампа (20 540 голосів різниця). Мічиган: 50,6% проти 47,9%, різниця 146 123 голоси на користь Байдена.

Правда, сюрпризом результат голосування можна назвати з натяжкою, оскільки до виборів 2016 р. Вісконсин, Мічиган, а також Пенсильванія були демократичними штатами.

Пізніше всю увагу штаби, оглядачі, експерти звернули на Пенсильванію, яка дає 20 голосів вибірників. У цьому густонаселеному штаті Байден відставав від Трампа приблизно відсотків на 12, однак голоси тих, хто прийшов на дільниці 3 листопада, тобто в основному республіканців, були підраховані; і комісії приступили до бюлетенів, відправленим поштою. А саме цей метод переважно вибрали прихильники Демпартії.

Загалом, розрив неухильно скорочувався, і вже 6 листопада двох кандидатів розділили десяті відсотка, а 7 листопада Байден був визнаний переможцем усіма медіаплатформи, набравши 49,7%, в той час як Трамп отримав 49,1% (розрив — 41 223 голоси).

Таким чином, демократ цілком виправдано вчора ввечері змінив опис в своєму Twitter-акаунті, назвавшись "обраним президентом".

Хоча, варто зауважити, підрахунок голосів ще не закінчений. І "добити" Трампа цілком може відверто республіканський останні 28 років штат Джорджія, який вперше був віднесений до категорії "коливаються". На сьогоднішній день Байден випереджає Трампа на 0,2%, або на 10 195 голосів (49,5% проти 49,3%).

Варто зауважити, що насправді процес переходу Джорджії до демократичних штатів почався ще на виборах 2016 р., коли Клінтон не вистачило всього 211 тис. голосів, щоб обійти Трампа. А під час проміжних виборів 2018 р. кандидату Демпартії на пост губернатора Стейсі Абрамс не вистачило 55 тис. для перемоги.

Чому ж традиційно республіканський штат вирішив змінити колір? Відповідь, судячи з усього, криється в збільшенні населення міст, зокрема, Атланти і передмість, що тяжіють до Демпартії. Шанувальники "слонів" живуть в основному в сільській місцевості.

Поле бою — суд

Так просто Дональд Трамп не здасться. Його остання надія — це перерахунок голосів і максимальне затягування підрахунку.

Президент і його найближче оточення має намір вичавити максимум з ними ж розганяємої історії з фальсифікаціями. Ще в ніч на 4 листопада Трамп заявив, що має намір йти до Верховного суду, де більшість суддів — республіканці.

Посилаються у Трампа на кейс 2000 р., коли Верховний суд давав оцінку підрахунку голосів у Флориді, де здобув перемогу Джордж Буш-молодший.

Правда, порівняння не дуже коректне, тому що, по-перше, розрив був значно нижче — до 2 тис. голосів; і, по-друге, лише в одному штаті. Тоді Верховний суд 5 голосами проти чотирьох просто підтвердив перемогу Буша.

Ще один важливий момент. Так просто зайти до Верховного суду зі своїм позовом Трамп не може. Спершу, згідно з федеральним законодавством, вищий судовий орган США може розглянути скарги по цілком конкретним епізодам можливих порушень лише після того, як свої вердикти винесуть суди нижчих інстанцій.

Мабуть, тому штаб Трампа почав саме з них у Вісконсині, Мічигані, Неваді, Пенсильванії, Джорджії.

Приводи для позовів різні.

Наприклад, в Джорджії спостерігач заявив, що ненадовго відлучився з ділянки і не побачив, куди поділася одна пачка бюлетенів. Адвокати Трампа підкреслюють: представники Республіканської партії не змогли переконатися в тому, що "бюлетені були неналежним чином враховані".

У Мічигані ж штаб зажадав перерахунку голосів, виходячи з двох зафіксованих порушень — спостерігачам не дали можливості ні спостерігати за підрахунком, ні подивитися відеозапис урн для голосування.

Суди Джорджії і Мічигану 5 листопада позови відхилили. А ще раніше відмовив "слонам" в перерахунку бюлетенів, які прийшли поштою нібито з "запізненням", Верховний суд Невади.

У Пенсильванії республіканці подали позов з вимогою визнати недійсними такі бюлетені. Втім, аналогічний позов, поданий штабом до виборів, Верховний суд США вже відхилив.

Але Трамп не здається. У Пенсильванію він навіть відрядив свого вірного адвоката Руді Джуліані, який вчора влаштував шоу на пресконференції в Філадельфії, звинувачуючи демократів в крадіжці голосів, а Байдена називаючи не winner`ом, а cheater`ом.

Джуліані заявив, що спілкувався з 50 спостерігачами, які стали свідками різних порушень. І представив публіці лише трьох з них, пояснивши це тим, що 50 спостерігачів на пресконференції — занадто багато, і вони бояться взагалі.

Адвокат Трампа також підтвердив заяву боса про те, що з понеділка штаб почне оскаржувати результати виборів у судах.

Кумедно, що під час пресконференції Джуліані запевнив, що не є прихильником теорій змови. При цьому він по суті таку теорію і популяризує — змови демократів проти федерального уряду, який ніби і відповідає за проведення виборів.

Сфальсифікована фальсифікація

Дональд Трамп ще влітку, як відомо, почав активно розганяти теорію про підготовку масових фальсифікацій при голосуванні по пошті. Незважаючи на те, що більшість експертів вказували на нереалістичність даного сценарію через надзахищенність такого способу голосування.

Чим ближче був день голосування, тим завзятіше риторика. Яка до всього ще й супроводжувалася поширенням фейків.

Яскравий приклад такого фейку — це фото ящиків, набитих конвертами нібито з бюлетенями, які стоять на узбіччі дороги. Першим його поширив прихильник Трампа Едвард Вудс. Його історію підхопили глава Сенату Аризони Карен Фанн і кандидат в сенатори Сьюзан Шерер, заявивши в соцмережах про те, що Поштова служба викидає бюлетені за Трампа.

Правда, як виявилося, фото, що розповсюджується ними, — це знімок, зроблений у 2018 р. і опублікований в матеріалі New Jersey Advance Media про листоношу, який викинув сотні листів на дорозі.

Ще один приклад — це відео, котре широко розійшлося в соцмережах, як представники виборчкомів збирають бюлетені зі спеціальних боксів в Лос-Анджелесі вже після дня голосування.

Агентство Reuters зʼясувало, що бокси дійсно розвантажували 4 листопада, проте бюлетені, що містяться в них, були відправлені виборцями до 3 листопада, тому підлягають підрахунку.

Видання USA Today також наводить приклад аналогічної маніпуляції: співробітник виборчкому в Пенсильванії 3 листопада в Instagram заявив, що вже викинув сотні бюлетенів за Трампа. "Пенсильванія буде "синьою" в 2020 р.", — заявив він.

Щоправда, зʼясувалося, що співробітник виборчкому і не співробітник зовсім. Так що бюлетені він міг насправді викинути, це зʼясують правоохоронці, але це не є доказом участі виборчкомів у змові проти Трампа.

Це лише кілька прикладів. Насправді масштаби дезінформації в США великі. Наскільки великі — належить зʼясувати правоохоронним органам.

Але не можна не згадати про дослідження, проведене раніше журналістами Politico, які розписали не тільки нові методи втручання РФ у американські вибори, а й вказали на те, що Росії стало простіше працювати завдяки власне американцям: громадяни США активно поширюють різні фейки і конспірологію.

Як бачимо сьогодні, американці дійсно самостійно і без допомоги Кремля впоралися з дестабілізацією виборчого процесу за допомогою дезінформації.

Так чи інакше, необхідний для Трампа бекграунд був оформлений. Нехай і вселяє сумніви. Команда Трампа ставить на перерахунок, звинувачуючи демократів у фальсифікаціях.

Формальний привід для оскарження результатів — бюлетені, які прийшли після закриття дільниць, — незаконні. Що не відповідає дійсності, оскільки бюлетені, надіслані до дня голосування, і які приходять до виборчкомів ще три дні після, вважаються законними.

Щоб здобути перемогу на виборах, Трампу потрібно добитися перерахунку голосів на свою користь в більшості вищезазначених штатів: Аризоні, Вісконсині, Мічигані, Пенсильванії, Джорджії.

Однієї Пенсильванії, в яку міцно вчепився штаб Трампа, буде недостатньо. Байден навіть з втратою 20 голосів вибірників Пенсильванії залишається переможцем.

А ще важливо врахувати, що перерахунки в історії США ніколи не переступали позначку в кілька сотень бюлетенів. Розрив між Трампом і Байденом ж куди більше.

Примирення "ослів" і "слонів"

Міхаель Лінк, глава місії ОБСЄ з моніторингу виборів в Штатах, вчора підкреслив, що радникам президента час переконати його в тому, що він уже не президент.

Він також цілком резонно зауважив: "Не впевнений, що він це розуміє".

З іншого боку, поразка Трампа, вірогідно, стала доконаним фактом для Республіканської партії. Принаймні для окремих її чільних представників.

Наприклад, Ліндсі Грем, який забезпечив обрання до Верховного суду кандидата Трампа Емі Коні Барретт, і який ще недавно підтримував заяви про фальсифікації голосів, підкреслив, що не чинитиме жодного опору в процесі формування адміністрації Байдена.

Якщо вже такі "яструби", як Грем, налаштовані на діалог з Демпартією після виборів, то помірні законодавці — тим більше.

Наприклад, сенатор-демократ Джо Манчин із Західної Вірджинії розповів журналістам, що вже поспілкувався з помірною республіканкою Сьюзен Коллінз (Мен) на предмет "зцілення" Сенату і "єдності" американців. І Коллінз, з його слів, дуже позитивно до цього поставилася.

Єдиний, хто серйозно турбує демократів, так це лідер більшості в Сенаті Мітч Макконнелл, який, на думку сенатора Кріса Мерфі (Коннектикут), буде в інтересах Трампа заважати формуванню адміністрації Байдена.

Макконнелл переобрався в Сенат, як вважається, завдяки підтримці президента і може відчувати себе зобовʼязаним, а потім буде також враховувати можливе прагнення Трампа спробувати щастя в 2024 р.

З іншого боку, кампанія, спрямована на повернення в Білий дім (особисто або через свою дочку, наприклад), Трампу може дуже дорого обійтися. Тому що йому доведеться всі три роки бути максимально широко присутнім в медіапросторі. Тобто стати свого роду топ-опозиціонером до Байдена і всіх його рішень.

І навіть в такому випадку немає гарантії, що він зможе висунутися в кандидати від Республіканської партії. Все залежить від того, наскільки буде успішним Байден в вирішенні криз і в формуванні діалогу з республіканцями. З огляду на те, що сам Байден 36 років пропрацював в Сенаті і має контакти в обох партіях, друге цілком здійсненне.

Важливо врахувати і ймовірність втрати республіканцями Сенату. Такий сценарій, як і раніше. актуальний.

На сьогодні республіканці Том Тілліс і Ден Салліван переконливо лідирують у своїх штатах — в Північній Кароліні і Алясці. Отже, 50 місць у республіканців в кишені.

Ще два — під питанням, тому як ні Девід Пердью, ні Келлі Леффлер не змогли набрати 50% голосів в Джорджії і обійти своїх конкурентів-демократів — Джона Оссоффа і Рафаеля Уорнока. Вони зустрінуться у другому турі 5 січня.

Пердью отримав 49,8% голосів, Оссофф — 47,9%. Розрив невеликий. А Леффлер, який набрав 26%, поступився Уорноку (32,9%). Тому ще може бути, що демократи зможуть взяти і Сенат на додачу до Палати представників і Білого дому, оскільки при рівній кількості сенаторів (50х50) в гру вступає лідер Сенату — віцепрезидент, якою, з великою часткою ймовірності, стає Харріс.

Прощання з Трампом

На відміну від премʼєр-міністра Словенії Янеза Янши, який достроково привітав Трампа з перемогою, інші світові лідери чекали на чотири дні довше. І тільки отримавши реальні підстави, почали вітати обраного президента.

Одним з перших привітав Байдена премʼєр-міністр Канади Джастін Трюдо, у якого стосунки з Трампом у звʼязку з перекроюванням президентом США Північноамериканської зони вільної торгівлі (NAFTA), мʼяко кажучи, були натягнуті.

Підбадьорилися і в Мексиці. Так, колишній заступник міністра закордонних справ Андрес Розенталь відзначив, що Білий дім більше не використовуватиметься для "харрасмента" Мексики ні в торгівлі, ні в будь-яких інших сферах.

До Трюдо також приєднався Міхал Мартін, премʼєр Ірландії, який поквапився нагадати про ірландські корені Джо Байдена.

Його австралійський колега Скотт Моррісон, в свою чергу, зазначив, що обраний президент завжди був "великим другом Австралії". Аналогічне привітання опублікував і глава південнокорейського уряду Мун Чже Ін.

Не приховують ентузіазму і в Європі, з якою Трамп серйозно посварився за час свого президентства. Наприклад, мер Парижа Анн Ідальго написала в Twitter: "З поверненням, Америка!".

Глава МЗС Німеччини Хайко Маас підкреслив, що Берлін хоче нової "угоди" в рамках трансатлантичної співпраці.

Стриманішими були друзі Трампа — премʼєр Великобританії Борис Джонсон і керівник ізраїльського уряду Біньямін Нетаньяху. Перший обмежився привітанням без натяків, а другий виждав достатньо довго, щоб дотримати пристойності, але все ж попрощався з Трампом, оцінивши наостанок його величезний внесок у дружбу з Ізраїлем.

Звичайно, привітали Байдена і в Україні. Спершу пʼятий президент Петро Порошенко, а за ним уже нинішній глава держави Володимир Зеленський і його права рука — Андрій Єрмак.

"Вітаємо Джо Байдена і Камалу Харріс. Україна з оптимізмом дивиться в майбутнє стратегічного партнерства зі Сполученими Штатами. Україна і США завжди співпрацювали в сфері безпеки, торгівлі, інвестицій, демократії, боротьби з корупцією. Наша дружба стає тільки міцнішою!", — написав Зеленський в Twitter.

Важко сказати, чи дійсно так вже оптимістично налаштовані на Банковій. Особливо якщо згадати про вимогу глави фракції "Слуга народу" Давида Арахамії викликати колишнього віцепрезидента США на допит в ДБР; і про намір "слуг" створити в Раді ТСК з розслідування фактів, озвучених на аудіозаписах з голосами, схожими на Порошенка і Байдена.

Йдеться про так звані записи, оприлюднені нардепом Андрієм Деркачем, якого у Вашингтоні класифікували як "російського агента" і ввели санкції проти нього.

Загалом, Зеленському залишається сподіватися на те, що Байден все ж не Трамп і може ці гріхи в результаті пробачити. Ну і врахує, що прямої участі Києва в пошуках Рудольфом Джуліані компромату на Байдена як би не було.

З іншого боку, флюгерство і мінливість нинішньої влади в реалізації реформ, а точніше відмова від них, швидше за все в результаті вилізуть їй боком.

У новій адміністрації США буде більше порядку і послідовності, а значить і українська політика Джо Байдена, добре знайомого з київської кухнею, стане ефективнішою і спрямованою на конкретний результат. Значить, пресинг на Банкову посилиться.

    Реклама на dsnews.ua