• USD 39.7
  • EUR 43.1
  • GBP 50.4
Спецпроєкти

Батоги й претцелі. Чому провалився китайський вояж Шольца

Пекін, як і раніше, на боці Росії і виступає проти військової допомоги Україні від наших союзників

Канцлер Німеччини Олаф Шольц
Фото з відкритих джерел
Реклама на dsnews.ua

Канцлер Німеччини Олаф Шольц відвідав Китай із доволі тривалим – триденним – візитом, що свідчить про неабиякі надії, які він плекав щодо результатів перемовин із керівництвом КНР. Мета – досягти максимуму у питанні поліпшення відносин і напрацювання нових спільних проектів.

Перед поїздкою на інший кінець світу очільник німецького уряду навіть підлестився до Пекіну власною увагою до китайського популярного відеосервісу TikTok, виклавши там свої сподівання на врегулювання і обговорення розбіжностей із Китаєм – "великою країною, з якою ми маємо економічні відносини та культурний обмін". Власне, вже сама поява Шольца у TikTok – сигнал КНР про його добрі наміри в контексті діалогу з цією країною, якщо врахувати все активнішу дискусію у світі щодо необхідності або позбавити китайський уряд доступу до персональних даних платформи (США), або взагалі впровадження заборони на користування нею.

Окрім того, Шольц до Китаю їздив не сам, а в товаристві міністрів транспорту, довкілля та сільського господарства, а також великої делегації бізнесменів. І це теж дає нам, а заразом і Китаю, уявлення про пріоритети поточного уряду ФРН, близько 5 тис. компаній якої працюють у Китаї.

Спершу – 14 квітня — Шольц і його супутники відвідали німецькі компанії у Чунціні, де Bosh випускає водневі двигуни, і Шанхаї, де канцлер зустрівся зі студентами і до купи побував в інноваційному центрі Covestro, що спеціалізується на виробництві пластиків.

Втім, попри значну присутність у КНР німецького бізнесу та й той факт, що саме Китай роками є головним торгівельним партнером Німеччини, все ж саме компанії з ФРН мають зараз певні проблеми в цій країні через надзвичайно високу конкуренцію з боку місцевих підприємств. Зрозуміло, чому бізнес-відносини обох країн були серед пріоритетних питань порядку денного Шольца у його перемовинах із Сі Цзіньпінем на третій день візиту.

Інший пріоритет – це, звісно ж, розв’язана Росією повномасштабна війна проти України, в якій Китай намагається нібито балансувати в районі нейтралітету, але насправді підтримує Кремль. Чому опосередковано сприяє і певна неготовність трансатлантичної спільноти до більш рішучих заходів, направлених на завершення цієї війни перемогою України.

І допоки президент Франції Емманюель Макрон піднімає ставки нівелюванням табу на відправку військ країн НАТО до України, тим самим піддаючи сумніву лідерство Берліну і особисто Шольца, голова німецького уряду під час візиту до Китаю чимчикував шляхом дипломатії і нейтралітету у прагненні підштовхнути Пекін до більш інтенсивного тиску на Росією, аби та нарешті забралася геть з України.

Реклама на dsnews.ua

Шольц сподівався повторити успіх попереднього візиту до КНР, коли він і Сі у спільній заяві чітко декларували неприйнятність ядерних погроз, якими сипала і сипле Росія.

Він сподівався, що економічна привабливість Німеччини, а разом з нею – і ЄС переконає Китай. Однак китайський лідер за підсумками зустрічі з Шольцем дистанціювався від війни формулюванням, що Пекін не є стороною або учасником "української кризи", проте "по-своєму просуває мирні переговори", і водночас як і раніше наполягає на неприйнятності "підливання олії у полум’я". Так Китай називає постачання союзниками зброї Україні для захисту від агресора.

Тож, вочевидь, Шольцу не вдалося вплинути на Сі та змінити його позицію.

Так, звісно, КНР зацікавлена у розвитку економічних і політичних відносин із Європою і окремо з Німеччиною. Про що прямо заявив Сі. Проте все ж більший вплив на політику Пекіна мають не пряники, або ж претцелі, з присмаком нейтралітету, а все ж таки батоги.

Наприклад, достатньо було замаху цього батога у вигляді заяви Сполучених Штатів про готовність ввести санкції щодо Китаю через сприяння російській агресії проти України, як експорт з КНР до Росії, пише Bloomberg, у порівнянні з минулим роком скоротився на 16% вперше із середини 2022 р. Плюс китайські фінансові установи на кшталт банків ICBC (найбільший в країні), China Citic Bank, Industrial Bank, Bank of Taizhou та Bank of China припинили приймати платежі з РФ в юанях. І знов через ризик опинитися під санкціями США вже наприкінці березня відправникам поверталися до 80% транзакцій.

Аналогічні обмеження або ж затримки із проведенням транзакцій, до речі, спостерігаються також в Туреччині, ОАЕ, Казахстані.

І ці тренди, що є наслідками лишень натяку на впровадження санкцій, дуже контрастують із тим бекграундом, з яким Шольц їхав до Китаю у сподіванні похитнути китайські терези на користь Європи і НАТО.

Однак все ж навіть в поточній ситуації Китай не демонструє бажання відмовиться від співпраці із Росією чи Іраном. Принаймні наразі.

Сі під час зустрічі із Шольцем чітко розставив свої пріоритети – готовність до інтенсифікації економічних відносин з Європою задля стабілізації китайської економіки і при цьому – продовження опосередкованої підтримки Росії. Таким чином лідер КНР остаточно нівелював ілюзії щодо його намірів: він прагне війни чужими руками, крові і подальшої глобальної дестабілізації. Хай Китай начебто був і є головним бенефіціаром глобалізму.

Однак Сі обирає менш вигідний для себе варіант в надії, що у довготривалій перспективі і після певного періоду економічних проблем в країні, він зможе досягнути своєї мети – посунути США у боротьбі за статус світового гегемона.

Що ж до України…то план Китаю теж вельми простий і максимально байдужий – це сподівання на те, що з рештою ми програємо; можливо навіть зникнемо як держава, а після цього ЄС та США певний час побідкаються, але почнуть налагоджувати відносини і з Росією, і з її сюзереном – Китаєм, який ще й до купи отримає чимало зиску від ізоляції путінського режиму. 

    Реклама на dsnews.ua