• USD 39.7
  • EUR 43.1
  • GBP 50.4
Спецпроєкти

Успішний успіх. Чому Байден буде менше згадувати про Україну

Штаб Джо Байдена, нібито, заради електоральних успіхів, змістить акценти з України на внутрішньоамериканські питання

Джо Байден
Фото з відкритих джерел
Реклама на dsnews.ua

Найближчим часом присутність української теми у риториці Білого дому і особисто Джо Байдена може значно зменшитися. Принаймні відповідний прогноз міститься в статті видання Politico авторства Елі Стоколс, Джонатана Лемаєра і Александера Ворда.

З посиланням на джерела в адміністрації Байдена, а також – на політичних радників і експертів авторитетних американських think tank, журналісти пишуть, що після ухвалення нарешті допомоги Україні у розмірі $61 млрд, що стало для нього серйозною зовнішньополітичною перемогою, Байден все ж помалу почне рідше підіймати тему подальшої підтримки України під час діалогу з виборцями.

Замість цього команда передвиборчого штабу мобілізуватиме електорат ближчими їм темами – економічними, соціальними, внутрішньополітичними, екологічними, тощо.

Згідно з публікацією, це не означає, що Україна геть зникне з порядку денного, адже питання нашої підтримки союзниками, в тому числі Сполученими Штатами, відповідає як національним інтересам США, так і загальній безпеці трансатлантичної спільноти.

До того ж ми, мовляв, будемо аргументом в межах загальної медійної кампанії, що викриває Дональда Трампа як непослідовну, незрілу особу-явище, абсолютно протилежну демократичним цінностям. Ще й вразливого перед авторитарними лідерами на кшталт Владіміра Путіна або Сі Цзіньпіна.

Що ж. Якщо наведені у статті Politico оцінки і прогнози відповідають дійсності, то згадок про війну РФ проти України під час передвиборчої кампанії у США з боку демократів може поменшати. І до цього треба бути готовими, адже певна деактуалізація на перших шпальтах не в інтересах України.

І не виключено, що допомогу було погоджено в тому обсязі, що дозволив би нам протриматися до результатів виборів у Сполучених Штатах. А там вже Вашингтон дивитиметься по ситуації. Тим більше, що на цей аналіз ситуації може вплинути зміна господаря Овального кабінету.

Реклама на dsnews.ua

З іншого боку, так – останні дії союзників, не тільки США, але й Великої Британії, Франції і НАТО загалом – все ж свідчать про те, що нас не кидають напризволяще.

Проте маємо також зважати на ймовірність того, що окремі кола американського істеблішменту – "голуби миру" і прихильники пошуку шляхів хоча б часткової стабілізації відносин з Росією – можуть плекати певні надії на кардинальні зміни ще до виборів в США, а саме на можливі перемовини між Україною та Росією.

А такі думки в американському експертному середовищі, звісно, присутні.

В цьому контексті вельми симптоматичною є колонка старшого наукового співробітника некомерційного Інституту глобальних справ Eurasia Group Марка Ханни для CNN, в якій він просуває наратив про зворотній бік подальшої підтримки, а саме про те, що тривала підтримка України та Ізраїлю може завадити досягненню миру шляхом перемовин. Окрім того, на думку Ханни, Штати через допомогу Україні отримали важелі впливу на нас, в тому числі щодо ймовірної згоди на відповідні перемовини з Москвою.

Втім, завважимо, що до гіпотетичних перемовин слід підходити, маючи в кишенях сильні карти, що почасти компенсували б критичну ситуацію на фронті, що склалася через тривале збройове голодування.

Росія, наприклад, зараз, традиційно не рахуючись з втратами о.с., поспішає досягти більших успіхів на Донбасі. А до купи плекає плани наступу на Харків і Суми, що в інтерв’ю The Times підтвердив командувач Сухопутних військ ЗСУ генерал-лейтенант Олександр Павлюк, який, водночас, зазначив: "…ми не знаємо, наскільки ці плани серйозні та чи здатні вони їх реалізувати тими силами, які мають у своєму розпорядженні".

А що ж Україна? Які сильні карти ми маємо?

По-перше, однією з них може стати дійсно глобальна підтримка української "формули миру" десятками країн на Саміті миру у швейцарському Бюрґенштоку, що відбудеться 15-16 червня.

По-друге, пам’ятаймо про ювілейний саміт НАТО 6-7 липня у Вашингтоні, на якому шанси України отримати запрошення до Альянсу мізерні. Однак союзники могли б надати якусь більш-менш значущу альтернативу у вигляді гарантій безпеки, ухвалення ініціативи Єнса Столтенберга про 100 млрд допомоги на 5 років, і збільшення поставок зброї та устаткування.

Хоча цього може бути замало в якості переконливих аргументів для відповіді на агресію РФ. Ймовірно саме тому очільник МЗС Великої Британії Девід Кемерон під час візиту до Києва заявив, що Україна має право наносити удари по території РФ британською зброєю. Зрозуміло, що йдеться, зокрема, про далекобійні ракети Storm Shadow, що було надано в останньому рекордному пакеті допомоги на 500 млрд фунтів стерлінгів, і які у компанії з американськими ATACMS вже вельми й вельми "бентежать" окупантів. 

    Реклама на dsnews.ua