• USD 27.7
  • EUR 33.7
  • GBP 39.2
Спецпроєкти

Аятол змиє бензином? Чому зростання цін викликав в Ірані хвилю погромів

ВВП Ірану в цьому році знизиться на 9,5%, інфляція за рік перевищить 35%. Роботодавці масово переходять на короткострокові контракти, що збільшує рівень тривожності серед населення
Під час протестів спалено більше ста відділень банків. Фото: Getty Images
Під час протестів спалено більше ста відділень банків. Фото: Getty Images
Реклама на dsnews.ua

З п'ятниці, 15 листопада, в Ірані спалахнули масові заворушення. Вони почалися у відповідь на рішення властей урізувати субсидії на бензин, що діяли протягом багатьох років. При цьому ціни на бензин в Ірані одні з найнижчих в світі, і уряд щорічно надає мільярдні субсидії на їх підтримку. Але зараз через ембарго на експорт нафти, введеного США, і падіння світових цін на неї Тегерану довелося піти на їх скорочення.

Раніше кожному автовласнику було дозволено купувати до 250 л бензину щомісяця за ціною 10 тис. ріалів ($0,30) за літр. За новими правилами пільгова норма знижена до 60 л в місяць, а ціна піднята до 15 тис. ріалів. У вільному продажу бензин коштує 30 тис. ріалів за літр. Протести на кілька днів паралізували не менше 100 населених пунктів, у тому числі і 40 найбільших міст Ірану, включаючи столичний Тегеран. Як повідомляє Fars, в них взяли участь близько 90 тис. осіб, що трохи більше 0,1% від загальної чисельності населення. Абсолютна більшість протестувальників, понад 90% — чоловіки, переважно молоді.

При цьому заворушення спалахнули миттєво: рішення знизити пільгову норму і підвищити ціни було прийнято в ніч на 15 листопада у зв'язку з тривалою економічною кризою. За інформацією на 22 листопада, за приблизними даними загинуло близько десяти поліцейських і співробітників "Басідж" (міліцейське формування у складі Корпусу Вартових Ісламської революції, КВІР) і близько 200 протестувальників. Amnesty International має поіменним списком з 106 загиблих. Не менше тисячі осіб заарештовано, спалено понад 100 відділень банків, розграбовані сотні магазинів і бензоколонок, частина з них також була підпалена.

Бажаючи ускладнити взаємодію протестувальників, влада Ірану прийняла рішення відключити інтернет і мобільний зв'язок на більшій частині території країни. Також були закриті на невизначений термін контрольно-пропускні пункти на кордоні з Іраком, де теж, з початку жовтня, не припиняються заворушення з-за важкої економічної обстановки, в ході яких загинуло понад 300 осіб.

Подібні протести, хоча і меншого масштабу, прокотилися по Ірану майже рік тому — у грудні 2017 — січні 2018 рр .. Тоді їх причиною теж був стрибок цін, правда, того разу — на продукти харчування. Ті хвилювання швидко набули політичний характер, спрямований проти керівництва Ісламської Республіки і клерикального режиму в країні. Загинули понад 20 людей, кілька десятків були арештовані. У число затриманих потрапив навіть екс-президент Ірану Махмуд Ахмадінежад.

В ході нинішніх протестів політичних гасел, настільки ж певних, як у грудні 2017-го, висунуто не було. Але рівень насильства, число загиблих і збитки, завдані майну, виявився вищим, ніж два роки тому. Найбільшої шкоди завдали протестувальники в провінції Хузестан, Тегеран, Фарс і Керман. До того ж протести балансували на межі переростання у політичні: на відео з соціальних мереж, що потрапив туди до відключення інтернету, видно, як протестуючі джгут фотографії високопоставлених чиновників і закликають священиків піти у відставку, обурюючись зниженням рівня життя, високим рівнем корупції і зростанням розриву між багатими і бідними.

За даними МВФ, ВВП Ірану в цьому році знизиться на 9,5%, і це найгірший показник з 1984 р. Інфляція за рік перевищить 35%. Роботодавці масово переходять на короткострокові контракти, що збільшує рівень тривожності серед населення.

Реклама на dsnews.ua

На підвищення цін і зниження субсидій Тегеран пішов за рекомендацією МВФ, зробленого ще в минулому році. Крок цей довго готували, і експерти розробили пакет рекомендацій щодо подолання негативної реакції населення, але, судячи з усього, влада їх не врахували, і стрибок подорожчання виявився шоком навіть для депутатів парламенту. Кілька з них тут же подали у відставку на знак протесту. Про відшкодування громадянам втрат від зниження субсидій влади заговорили тільки після початку протестів.

"Мета уряду — надати підтримку громадянам із середнім і низьким рівнем доходу",— заявив 16 листопада президент Ірану Хасан Рухани, пообіцявши почати виплати вже з 18 листопада. За його словами, для збільшення субсидій малозабезпеченим уряду було три шляхи: підвищити податки, збільшити експорт нафти, що неможливо через ембарго, або зрізати бензинові субсидії. Останнім здалося владі більш прийнятним, ніж зростання податків і відмова від "захисного" шантажу США відновленням ядерної програми у відповідь на вимогу адміністрації Трампа переглянути угоду по ній.

Загалом, санкції працюють, напруга у суспільстві зростає, але режим аятолл не поспішає поки відмовлятися від великодержавних фанаберий. Питання в тому, наскільки великий запас залишкової міцності режиму.

Поки ж Тегеран намагається розібратися з нагальною проблемою загрози соціального вибуху. Рухани заговорив про перерозподіл соціальної підтримки: мовляв, зниження субсидій дозволить призначити додаткові грошові допомоги для 75% іранців. Втім, тут не так все просто: оскільки на бензин зав'язана логістика, його подорожчання може викликати вторинний зростання цін на всі товари. І бізнес перестрахувався - ціни превентивно злетіли в середньому на 50%, що викликало очікуваний шок.

До ранку 20 листопада іранські власті заявили, що ситуація нормалізується, а державне інформаційне агентство IRNA повідомило, що роздача допомоги, призначеної з коштів, вивільнених від зниження субсидій, вже почалася. З вечора 21 в Ірані почалося поступове включення інтернету. Судячи з усього, владі вдалося швидко збити хвилю протестів.

    Реклама на dsnews.ua