FT: після Росії бензинова криза "відвідала" ще й Іран
Іран і Росія, що входять до найбільших світових виробників нафти, внаслідок своєї агресивної зовнішньої політики залишилися без бензину
Росія переживає вже другу хвилю паливної кризи: після деякого ослаблення дефіциту на початку серпня тепер у різних регіонах, включаючи столицю, знову почали запроваджувати обмеження на відпуск палива (зазвичай 40-50 літрів у руки). До свого російського партнера приєднався Іран: морська блокада США породила довгі черги на АЗС у Тегерані.
Обмеження 20 літрів на автомобіль змушує водіїв повертатися знову і знову, розповів газеті співробітник однієї зі столичних АЗС. За його словами, люди поспішають заправитися "до того, як їхні баки спорожніють, боячись, що війна може відновитися або ціни зростуть".
Державна організація з оптимізації споживання палива попередила про "критичну" нестачу бензину. За її даними, Ірану не вистачає 15 млн. літрів для задоволення добового попиту в 135 млн. літрів. Тобто дефіцит перевищує 11%.
У Росії ситуація ще гірша. За оцінкою Rystad Energy, обсяги переробки знаходяться на третину нижче від сезонної норми, оскільки з початку серпня атакам зазнало понад 10 НПЗ, не менше п'яти зупинили роботу (а деякі підприємства так і не відновили її після червнево-липневої хвилі українських бомбардувань). Росія у липні видобувала 8,76 млн барелів сирої нафти на добу, за оцінкою Міжнародного енергетичного агентства (МЕА), за квоти ОПЕК+ 9,82 млн барелів. Проте через втрату переробних потужностей вона не лише заборонила експорт палива, а й почала закуповувати його в Індії, Марокко та Туреччині, а імпорт бензину з Білорусі збільшила у 25 разів.
В Ірані частина НПЗ також постраждала внаслідок ізраїльських та американських ударів на початку воєнних дій цієї весни. Крім того, Іран, який видобуває 2,6 млн барелів сирої нафти на добу (дані МЕА за липень – за потужностей 3,8 млн барелів), не має достатньої переробки. Тому значна частина бензину імпортувалася, проте зараз це майже неможливо через морську блокаду, яку США відновили 14 липня.
Міністр фінансів США Скотт Бессент заявив у понеділок, що в рамках економічної війни проти Ірану його торговим партнерам буде надано "певний термін" для згортання комерційних відносин, а організації, які допомагають Тегерану відмивати гроші або обходити санкції, можуть бути "відключені від фінансової системи США". Аналогічно президент Франції Емманюель Макрон того ж дня запропонував союзникам перекрити постачання палива до Росії.
Дефіцит палива в Ірані посилюється системою субсидій, завдяки якій бензин у країні залишається одним із найдешевших у світі – 15 000-50 000 ($0,0075-0,25). Уряд, якому в останні місяці довелося активно витрачати стратегічні запаси, заявляє, що нинішній механізм більше не є стійким через майже 90% інфляцію, падіння курсу ріалу до історичного мінімуму і спричинені війною перебої з поставками, зазначає FT.
Президент Ірану Масуд Пезешкіан заявив у серпні, що продаж бензину за цінами нижчими за ринкові позбавляє уряд ресурсів, необхідних для субсидування продовольства та підтримки працівників. "Хто сказав, що уряд має закуповувати бензин по 1,3 мільйона ріалів за літр, а потім продавати його за 15 тисяч ріалів?", — заявив він.
Проте нещодавній пілотний проєкт щодо підвищення цін на бензин у провінції Керман було зупинено лише за кілька годин після запуску. У країні добре пам'ятають про події 2019 року, коли раптове підвищення цін викликало протести у багатьох містах, які призвели до загибелі людей.