Катастрофа в Ірані. Хто виграє від трагедії українського "Боїнга"
У 06.10 ранку за місцевим часом з міжнародного аеропорту Тегерана в Київ вилетів рейсом PS752 належить МАУ Boeing 737-8KV і через лічені хвилини зник з екранів радарів. За відомостями сервісу Flightradar24, в останній раз місцезнаходження літака фіксувалося в районі розташованого в 30 км від міста Паранд (іранський "Бориспіль", де селяться співробітники аеропорту). На борту було 9 членів екіпажу і 167 пасажирів. З них лише двоє українських громадян, решта - іноземці. З них майже порівну канадців та іранців - 73 71 людина відповідно, вісім громадян Швеції, шість Афганістану, четверо німців і троє британців. У масі своїй це були транзитні пасажири, що цілком зрозуміло з огляду чергового стрибка напруги (напад на посольство США в Багдаді, ліквідація командувача іранськими "ихтамнетами" в Іраку генерала Сулеймані і "удар відплати" по американських базах - відмінна база для ксенофобії) і пов'язаного з нею обмеження повітряних сполучень з Іраном. Загалом, у випадку з канадцями це виглядає як евакуація, хоча це припущення, а не факт. Тим більше що Іран визнає подвійне громадянство, але не на своїй території (цим пояснюється розбіжність в числах загиблих, наданих Києвом і Тегераном). Так що мова цілком може йти про звичайних "сімейних" перельотах: Іран навіть зараз куди більш відкритий, ніж свого часу СРСР.
Про причини катастрофи за цілком очевидним причин зараз можна лише гадати. І це триватиме стан невизначеності, знову-таки, невизначений час теж з цілком зрозумілих причин: нинішній виток напруженості, не без допомоги ЗМІ сильно змахує на початок нової повномасштабної війни в Перській затоці (хоча зовсім не обов'язково таким є), не сприяють спокійній роботі експертів Міжнародної організації цивільної авіації (ICAO). До речі, її штаб-квартира розташована в канадському Монреалі. Як в даній ситуації зіграє ця обставина - якщо воно взагалі буде мати значення - знову ж таки невідомо. Неясно, чи важливий в нинішньому контексті той факт, що саме канадські дипломати в 1979 році забезпечили евакуацію американських колег з Тегерана. До цього ми ще повернемося.
А поки відзначимо, що в перші ж години після трагедії з новинним стрічкам і соцмережам пішла гуляти версія про те, що український літак був збитий іранської зенітною ракетою. Відеоролик, нібито фіксує це, був розміщений новинним порталом Al Hadath. І на цьому варто, мабуть, зупинитися особливо - при тому, що іранська влада цю версію заперечують. Al Hadath ("Події") має йорданську прописку, а Хашимітське королівство, чий монарх не тільки належить до роду, з якого вийшов пророк Мухаммед, але і є наполовину англійцем, в регіоні має дуже специфічне становище. Воно є союзником США і Великобританії, непогано ладнає і з Ізраїлем, і з арабськими сусідами, а його спецслужби, патроном яких виступає сам король Абдалла II, входять у число найбільш ефективних в регіоні.
Так от, Al Hadath, посиланнями на який майорить український (ну і російський, зрозуміло) сегмент інтернету, посилається у своєму матеріалі на британську Daily Mail. Та, у свою чергу, стверджує, що першим запис нібито атаки на "Боїнг" розмістив у своєму твіттере кореспондент ВВС в Ірані Алі Хашемі. Але у нього цього ролика, схоже, більше немає (мені, у всякому разі, знайти його не пощастило). Що дозволяє, як мінімум, підозрювати інформаційну операцію, спрямовану проти Ірану. Сбитие цивільного авіалайнера - це сюжет, свідомо гарантує катастрофічні репутаційні втрати (на це вказує трагедія не тільки малайзійського "Боїнга" МН17, але й іранського "Аеробуса" рейсу 655, збитий ракетою американського есмінця Vincennes у 1989-му, і південнокорейських бортів, збитих ППО СРСР 1978-го і 1983 роках). Це завжди моральне виправдання для будь-яких акцій і кампаній відплати. Яке в нинішніх обставинах, варто відзначити, дуже до речі для Сполучених Штатів - і дуже недоречно для Євросоюзу, в першу чергу, Німеччини і Франції, які всіляко протистоять тиску на Іран з перших кроків Дональда Трампа в цьому напрямку.
Звідси, власне, і настільки поспішне заяву Тегерана, що катастрофа викликана технічними проблемами - ймовірною несправністю двигуна. Проте абсолютно очевидно, що за лічені години такий "діагноз" встановити неможливо. А ось поведінка українського посольства в Ірані дивує: воно настільки ж оперативно виключило версію про ракетну атаку, але незабаром прибрала цю заяву, наголосивши, що причинами трагедії зайнялася відповідна комісія. Що це було, некомпетентність, спроба прикрити "іранських партнерів" або, чим чорт не жартує, послуга росіянам - залишається невідомим. Тепер, до речі, версію про ракету наші дипломати вже допускають. У будь-якому випадку, є чітко прописаний міжнародний протокол: навіть якщо "земля" отримала від пілота відомості про характер несправностей, з офіційними заявами необхідно почекати до початку розслідування.
Як би те ні було, на відео зафіксовано, що літак вибухнув до падіння на землю - хоча цей ролик ще належить атрибутувати. І це породжує питання про причини вибуху. Мала місце технічна несправність або ж стороннє вплив? І якщо друге - зовнішнє або внутрішнє? У випадку з зовнішнім впливом, крім очевидної іміджевої катастрофи для іранської влади (і, не виключено, наступними масовими заворушеннями, розгойдуючими ситуацію всередині країни у найбільш важкий для режиму момент), "прилетить" і Росії. Причому і як союзникові кровожерливих аятол, розгойдують Близький Схід, і як виробникові зенітних систем - адже основу іранської ППО, яка після обстрілу баз на території Іраку, очевидно, була приведена в стан бойової готовності, складають копії радянських комплексів С-75, радянські ж "Куби", С-200 та С-300, а також російські С-200ПМУ, " і "Тор". Причому в інформпросторі напевно буде максимально розкручений теза про те, що в розрахунках були російські інструктори, навіть якщо це виявиться неправдою. В якості засобу протидії йому може бути використана - і це вже відбувається - версія про те, що український лайнер зіткнувся з безпілотником. Це, за замовчуванням, передбачає, що дрон був американським - чому ситуація грає новими фарбами.
Якщо ж стороннє вплив (якщо було) було внутрішнім, то тут теж виникають незручні запитання. Наприклад, чому літак вилетів з майже годинним запізненням?Дійсно виявився випадковим свідок, заснявший на відео останні миті життя лайнера (і знову-таки, справжнє чи відео). І чи не мав місце теракт, подібний до того, який знищив російський "Аеробус" над Сінаєм в жовтні 2015-го? І якщо це теракт, то хто за ним стоїть? Часом не "Ісламська держава"? Яке, зауважимо, взяло на себе відповідальність за напад на іранський парламент і вибух біля мавзолею Хомейні 7 червня 2017-го.
Чи акцію провела ще яка недержавна організація? До речі, ось факт, що поки неясно, як трактувати, але навряд чи варто ігнорувати: у ніч на 8 січня з невідомих причин загорівся при вильоті з тель-авівського аеропорту Бен-Гуріон двигун і біля борту-близнюка українського "боїнга", принаддежащего Руандийским авіалініям. Правда, там обійшлося без аварії.
Чи це була операція спецслужб? Скажімо, саудівських. І якщо вірно останнє - самі вони впоралися або координували дії з американськими колегами? Кількість загиблих громадян Канади тут знову-таки дуже до речі: країна кленів та хокею відома послідовної миротворчої та посередницькою діяльністю. Але замах на власників канадських паспортів, враховуючи місце і час, дуже легко уявити світу як "помста божевільних аятол".
Репутаційні втрати вже зараз несе керівництво МАУ і команда президента Зеленського. Перше - за те, що поставило прибуток понад безпеки і не скасував рейси в Тегеран, незважаючи на очевидне загострення міжнародної обстановки. Друга - за те, що потурала в цьому бізнесу, який, як відомо, належить Ігорю Коломойському. Навіть якщо ці звинувачення не цілком заслужені, президентську прес-службу виразно чекає ще один виклик, з яким, судячи з попереднього досвіду, вона навряд чи впорається.
Удар по іміджу отримала компанія Boeing. Справа тут не стільки в тому, що загинув вироблений їй літак, якому не було й чотирьох років. Справа в тому, що його модель - 737", як відомо, останнім часом неодноразово падала сама - і масової аудиторії абсолютно неважливо, що належить МАУ версія "737-800" принципово відрізняється від проблемної (раніше) "737-MAX".
Втім, саме Boeing і Україна зацікавлені в якнайшвидшому розслідуванні цієї трагедії. А про наявність вини Ірану і ступеня її можна буде судити по тому, як це розслідування буде просуватися - зараз, до речі, Тегеран відмовляється допускати іноземних експертів до бортовим самописцам, з яких щонайменше один опинився в хорошому стані. Втім, це не обов'язково визнання вини - як пояснення підходить і здорова параноя: Boeing - американська компанія, а Україна має з США відносини, близькі до союзницьких. Так що Тегеран може побоюватися фальсифікації доказів - що, однак, не знімає з нього підозр. І потім, зважаючи на явну спроби деескалації, розпочатої Іраном (в ході обстрілів американці не постраждали - очевидно, зважаючи або контрольованої витоку, якого попередження через Багдад), такий сюрприз йому ні до чого.
В цілому ж зараз доводиться констатувати одне: всі державні гравці прагнуть зняти з себе відповідальність за катастрофу, що сталася стало сировиною для нового раунду інформаційних воєн. І інтереси України - та й родичів загиблих - в них легко можуть стати розмінною монетою.
