• USD 28.4
  • EUR 33.8
  • GBP 38
Спецпроєкти

Міша залишиться з нами. Що вибори в Грузії означають для України

До парламенту Грузії крім "китів" ЕНД і "Грузинська мрія" пройшли ще сім партій

Прихильники грузинської опозиції після виборів біля будівлі Парламенту в Тбілісі
Прихильники грузинської опозиції після виборів біля будівлі Парламенту в Тбілісі
Реклама на dsnews.ua

Минулої суботи, 31 жовтня, в Сакартвело (Грузії) відбулися чергові парламентські вибори. Представники 48 партій і двох блоків боролися і продовжують боротися за 150 крісел — 120 "розігрувалися" за пропорційною системою, а інші 30 — за мажоритарною. Явка на момент закриття виборчих дільниць склала 56,11%.

За підсумками підрахунку 100% голосів, згідно з повідомленням Центральної виборчої комісії Грузії, в головний законодавчий орган країни пройшли 9 партій. Левова частка голосів розподілилася між правлячою "Грузинської мрією" (48,15% і 61 мандат) і "Єдиним національним рухом — Силою в єдності" (27,14% і 35 мандатів). Решта — дрібні політсили, жодна з яких не набрала і 4% голосів і більше п'яти мандатів.

Тепер коротко про партії для кращого розуміння картини в післявиборчій Грузії:

"Грузинська мрія": правляча партія олігарха Бідзіна Іванішвілі, який сколотив капітал в Росії і є міноритарним акціонером Газпрому. Свого часу навіть позбувся грузинського паспорта через те, що мав громадянство РФ і Франції. Пізніше Верховний суд скасував відповідне рішення Мін'юсту, що багато хто визнав порушенням законодавства.

ЕНД: колишня правляча партія, заснована Міхеілом Саакашвілі ще в 2001 році, яка прагне повернути втрачені позиції. На цих виборах особою партії став знаменитий виконавець і актор Вахтанг Кікабідзе, а допомагала йому в цьому в тому числі і хороша відома в Україні як колишня глава Нацполіціі Хатія Деканоїдзе.

"Європейська Грузія" (3,78%, 5 мандатів): "осколок" ЕНД і союзник цієї політсили, яку очолює колишній мер Тбілісі Гіоргі Угулава

20 лютого 2020 року він був засуджений до 3 років позбавлення волі за звинуваченням у розкраданні бюджетних коштів. Проте 15 квітня президент Саломе Зурабішвілі його помилувала.

Реклама на dsnews.ua

"Стратегія Агмашенебелі" (3,15%, чотири мандати): ще одна опозиційна ГМ і дружня ЕНД партія.

На виборах 2016 року в складі блоку "Держава для народу" набрала 3,45% голосів. На президентських була ініціатором створення коаліції дев'яти опозиційних партій "Сила в єдності".

"Лело" (3,15%, чотири мандати): заснована в грудні 2019 року шляхом об'єднання громадських рухів "Лело", "Шенебі" і партії "Нові праві".

Засновники нової політсили — бізнесмени Мамука Хазарадзе і Бадрі Джапарідзе — звинувачувалися у відмиванні грошей. Вони вважають звинувачення політично мотивованим. На вибори йшли з ідеєю "покласти край двопартійній системи в Грузії".

"Альянс патріотів" (3,14%, чотири мандати): з'явилася в 2012 р., а роком пізніше Іванішвілі заявив, що в парламенті повинна бути і "третя сила". І "Альянс" нею став — в 2016 р., коли єдиний подолав п'ятивідсотковий бар'єр і "розбавив" двопартійний парламент, що складався з ЕНД і ГМ.

Партія ця виступає проти інтеграції в ЄС і НАТО, а також має чітко виражену антитурецьку риторику. У світлі нинішнього протистояння між Росією та Туреччиною в Африці, на Близькому Сході і Кавказі така сила в парламенті Грузії Кремлю навіть більш корисна, ніж чотири роки тому, коли крім створення ілюзії багатопартійності виступала і союзником, і фактором тиску для "мрійників". Однак рівень підтримки "Альянсу" за 4 роки знизився майже вдвічі — з 5% до 3,14%. Однією з причин цього став скандал з фінансуванням партії Росією.

Зокрема, в серпні на сайті "Досьє", проекту Михайла Ходорковського, спливла інформація про те, що Москва виділила $700 тис. на фінансування "Альянсу", а в підмогу їй направили російського політтехнолога Сергія Міхеєва.

До слова, інша проросійська партія, що відкрито виступає за дружбу з Росією, — "Єдина Грузія" — в парламент не пройшла. Позиції партії екс-спікера парламенту Ніно Бурджанадзе, отже, ще більше "просіли", якщо врахувати, що в 2016 р. "Єдина Грузія" набрала 3,5% голосів.

"Гірчі" ("Шишка") (2,86%, чотири мандати):опозиційна Лібертаріанська партія, заснована колишніми членами ЕНД в 2016 р. Лідером політсили є екс-депутат Зураб Джапарідзе. "Гірчі" позиціонує себе в якості нової, сучасної сили, виступаючи за легалізацію марихуани та одностатевих шлюбів. Є відверто прозахідною і антиросійською.

"Громадяни" (1,33%; два мандати): з'явилася на грузинському політичному небосхилі 4 серпня 2020 р. Лідер — екс-журналіст і колишній депутат міськради (незалежний) Тбілісі Алеко Елісашвілі, який покинув її в знак протесту проти передачі двох ділянок землі компанії Іванішвілі.

"Лейбористська партія" (1%, один мандат): політичний довгожитель. Ця лівоцентристських партія була заснована ще в 1995 р.

У 2003 р. лейбористи не підтримали Революцію троянд, і в результаті близько 15% її членів покинули партію. Рейтинг партії впав катастрофічно і до сих пір залишається дуже низьким. Якби не зниження прохідного бар'єру з 5% до 1%, то парламенту лейбористи ще довго б не бачили.

Нові правила і битва за більшість

До речі, про зниження прохідного бар'єру. Це одне з нововведень виборів-2020 року, які проходили за новими правилами завдяки переконливим проханням Брюсселя і Вашингтона надати більше шансів маленьким партіям.

Позицію ЄС і США "Грузинська мрія" прийняла, і в червні були внесені відповідні зміни в законодавство про вибори.

Серед них: одновідсотковий прохідний бар'єр; 30 мажоритарників замість 73 і, отже, 120 мандатів за пропорційною системою замість 77; партія, що набрала менше 40%, не зможе сформувати більшість.

Звідси великий розкид голосів. Грузини нарешті отримали шанс побачити своїх фаворитів у парламенті.

Друге — це демонополізація парламенту, який довгі роки був ареною для двох політсил — "Грузинської мрії" і "Єдиного національного руху".

Швидше навіть не демонополізація, адже ГМ і ЕНД так і залишаться китами, скільки ослаблення "Грузинської мрії" і посилення ЕНД.

Партія Саакашвілі вже, в порівнянні з виборами 2016, додала вісім мандатів.

У той же час, "Грузинська мрія", що отримала за підсумками минулих виборів 115 "багнетів", поки що має лише 75: 61 — це "списочники" і ще 14 депутатів-мажоритарників.

У решти 16 мажоритарних округах 21 листопада відбудеться другий тур. І "мрійникам" потрібно виграти хоча б в одному з них, щоб сформувати парламентську більшість. Конституційне — 113 депутатів — партії Іванішвілі вже не світить.

Але і ЕНД, навіть якщо вона умовить інші партії, крім "Альянсу патріотів", сколотити коаліцію і навіть якщо якимось дивом зможе забрати ці 16 мажоритарних округів у "Мрії", більшості теж все одно не отримає. Їх стеля — 55 мандатів.

Гіпотетично партія Іванішвілі, який, судячи з усього, стояв за успіхом "Альянсу", могла б піти на коаліцію з цієї проросійською партією.

Однак раніше в "Мрії" вже заявляли, що коаліцію з "патріотами" точно створювати не будуть, мабуть, побоюючись зв'язків з надмірно токсичною політсилою. Це крайній варіант на випадок, якщо ГМ раптом не виграє останні мажоритарні округи.

Шанс ж дістати заповітний "золотий" мандат, а то і кілька, у "Мрії". Тобто, якщо виходити з даних в ряді округів, які демонструють найбільший розрив між кандидатом від ГМ і його візаві. Наприклад, в Исани Хатія Деканоїдзе ("ЕНД") відстає від Кахи Кахішвілі майже на 20% — 27,23% проти 46,74%. В окрузі Зестафоні, Багдаті, Терджола, Ткібулі Бежан Цакадзе з ГМ набрав 49,49%, а кандидат від ЕНД Каха Гецадзе — 26,98%.

Помітно "просідають" опоненти ГМ в двох округах: в Дідубе-Чугуреті (42,69% у члена ГМ, і 21,09% у представника "Гірчі"); і Надзаладеві (43,76% — ГМ, лідер лейбористів Шалва Нателашвілі — 25,01%).

В інших же 12 округах розрив не настільки істотний і, в принципі, опозиціонеру під силу обійти кандидата від "Мрії" 21 листопада. Але за умови, що він отримає абсолютну підтримку інших опозиційних сил.

Опозиційний фронт

Ознаки консолідації та об'єднання проти "Грузинської мрії" вже є. Опозиційні партії — ЕНД, "Європейська Грузія", "Лело", Лейбористська партія, "Стратегія Агмашенебелі", "Гірчі" — вже звинуватили владу в масових фальсифікаціях і в ніч на 1 листопада влаштували акцію протесту біля будівлі парламенту.

Вони ж після переговорів у офісі лейбористів оголосили про проведення 8 листопада масштабної акції протесту. Правда, сам по собі протест декілька розмивають і дискредитують маргінальні сили, які складно назвати опозиційними.

Наприклад, не пройшла в парламент ультранаціоналістична партія "Грузинський марш", яка до 2 липня 2020 р. була рухом. Ця політсила також заявляє про фальсифікації з боку влади, але при тому прямо виступає проти "Єдиного національного руху" і "Європейської Грузії", звинувачуючи їх у підготовці "революції".

Виходячи із заяв опозиційних сил, які брали участь в протестах та переговорах в офісі Лейбористської партії, вони мають намір бойкотувати результати виборів, загрожують не заходити в парламент і вимагають перевиборів.

Правда, на даний момент проведення дострокових виборів здається малоймовірним. Бойкот — так, але як довго він триватиме, враховуючи, що західні партнери Грузії, а саме Євросоюз і Сполучені Штати вже визнали вибори такими, що відбулися?

Більш того, посольство США, коментуючи результати виборів, 1 листопада заявило на своїй сторінці в Facebook, що хоча і мало місце "залякування, підкуп виборців, порушення таємниці голосування, розмитий поділ партійної та офіційної діяльності і насильство по відношенню до спостерігачів за виборами і журналістів", однак цих порушень недостатньо для визнання виборів нелегітимними.

Без чіткої підтримки друзів з Європи і Штатів опозиційним силам буде важко домагатися перевиборів. Максимум — це перерахунок голосів в найбільш спірних регіонах вже після другого туру.

Йдеться в першу чергу про великі міста, де, як заявляв 31 жовтня Саакашвілі, ЕНД обійшла "Грузинську мрію".

Загалом, семи партіям, які пройшли до парламенту, залишиться лише взятися за формування опозиційного альянсу. Причому незважаючи на неминучий ризик розколу через очевидні ідеологічні і політичні різношерстості потенційних членів опозиції.

Які наслідки виборів в Грузії для України?

По-перше, очевидно, що Міхеїл Саакашвілі в доступному для огляду майбутньому повернутися на батьківщину, де проти нього порушено кримінальні справи, не зможе, оскільки ЕНД і її союзники не змогли взяти парламент, а отже і Кабмін, під свій контроль.

Хоча, безумовно, колишній президент Грузії буде більше залучений в політичній процеси на батьківщині. Особливо якщо в парламенті буде сформована потужна опозиція, яка налічує півсотні "бійців".

По-друге, беручи до уваги фактор потенційної великої опозиції відносини Києва і Тбілісі мають непогані шанси на подальший розвиток. У тому числі і стосовно поглиблення співробітництва в Чорному морі під егідою українсько-грузинської євроатлантичної інтеграції.

    Реклама на dsnews.ua