• USD 27.9
  • EUR 34.1
  • GBP 39.5
Спецпроєкти

Хороші німці. Чому спадкоємиця Меркель сподобається Трампу

Німеччина, де правляча партія отримала нового лідера, підтверджує своє лідерство в ЄС на тлі ескалації в Азовському морі
Фото: Getty Images
Фото: Getty Images
Реклама на dsnews.ua

Європарламент у середу, 12 грудня, 433 голосами "за" ухвалила резолюцію "Про імплементацію Угоди про асоціацію ЄС - Україна". Доповідачі - представники Європейської народної партії: член німецького Християнсько-демократичного союзу Міхаель Галер і син Леха Валенси Ярослав з опозиційної польської "Громадянської платформи". Чи не ключове послання євродепутатів: "Україна має європейську перспективу відповідно до 49 статті Договору про Європейський Союз і може подати заявку, щоб стати членом Європейського Союзу за умови, що вона дотримується копенгагенських критеріїв і принципів демократії, поважає основні свободи і права людини і права меншин і захищає верховенство права".

Традиційно ж документ містить схвалення реалізованих реформ, так і домашнє завдання з нотками осуду стосовно того, що досі не було зроблено, але обов'язково має - боротьба з корупцією та нападами на активістів і журналістів, деолігархізації і т. п. та й не всі реформи поки що забезпечили добробут людей, констатував доповідач з Німеччини. При цьому Галер дав Україні порада: дотримуйтеся європейського курсу, оскільки це найкращий спосіб протистояти дестабілізуючим діям Росії.

І про них - про дії. Пікантності резолюції надає інцидент в Керченській протоці, який вимагає реакції Євросоюзу, але при цьому блок під тиском Берліна і Парижа не поспішає з посиленням санкцій. Тим не менш реагувати все-таки потрібно. І передусім Німеччини, яка позиціонує себе в якості ключового дбайливця врегулювання конфлікту між Україною і Росією в ЄС.

Берліну потрібно виправдати своє небажання накинути на шию Кремлю ще одну санкционную петлю. Тому в резолюцію в якості компенсації внесено кілька тез. По-перше, ЄП зажадав від РФ забезпечити свободу судноплавства і закликав ЄС і країни-члени запровадити санкції щодо Росії, якщо та не відпустить полонених українських військовослужбовців і піде на подальшу військову ескалацію. По-друге, є заклик до країн блоку закрити порти для російських суден, що виконуються з Азовського моря. По-третє, є і чітка позиція ЄП по "Північному потоку-2" у вигляді рекомендації відмовитися від цього політичного проекту, що загрожує енергобезпеці Євросоюзу.

Перший пункт - це компроміс. І обіцянку, що санкції можуть бути введені, оскільки РФ навряд чи відпустить в осяжному майбутньому українських моряків. У федеральному уряді Німеччини не залишають надії, що вдасться домовитися з Кремлем. Про що регулярно говорить глава МЗС Хайко Маас, закликаючи не поспішати з санкціями.

Примітно, що інші два пункти в тій чи іншій мірі артикулюються знову-таки в Німеччині. Наприклад, закрити порти для росіян закликала давній друг України - європарламентар Ребекка Хармс. Що стосується СП, то щодо цього проекту у Берліна є застереження. Їх у своїй статті для The Guardian висловив голова комітету Бундестагу з питань зовнішньої політики, член ХДС Норберт Реттген, який підкреслив, що "Росія фактично захопила Азовське море військовими засобами".

Німецький законодавець визнає, що "Північний потік" не є суто комерційним проектом, і тому на його реалізацію Німеччині слід поглянути під іншим кутом. Зупинити будівництво, дає зрозуміти Реттген, не вийде, і Росія повинна гарантувати збереження транзиту газу через територію України. Берліну, в свою чергу, потрібно відмовитися від ветування "реформи Газової директиви ЄС", а блоку - забезпечити відповідність російських газопроводів до діючих правил конкуренції. Ось рецепт, запропонований членом Християнсько-демократичного союзу Німеччини.

Реклама на dsnews.ua

Його бос - колишня генсек і новообрана голова цієї партії Аннегрет Крамп-Карренбауэр - підтримує закриття портів для суден з РФ і частково дотримується аналогічної з Реттгеном позиції по СП. Новий лідер ХДС згодна, що відмовлятися від проекту було б "надто радикальним вирішенням, але спробувати напоумити Москви можна скороченням постачань російського газу. В майбутньому, звичайно ж. До речі, зниження обсягів поставок блакитного палива з РФ може відбутися і не як наслідок прагнення Берліна покарати Кремль, але і з іншої причини. А саме із-за будівництва LNG-терміналу, куди буде надходити зріджений газ зі Сполучених Штатів. Так що, в принципі, ініціатива Крамп-Карренбауэр досить безпечна, але приносить політичні дивіденди і їй особисто, і правлячої партії, та Німеччини в цілому.

Що дуже до речі: епоха Ангели Меркель підходить до кінця. Процес цей почався із заяви канцлера про намір залишити посаду лідера партії і відмови висуватися на посаду глави уряду по закінченню строку. Потім однопартійці Меркель перейшли від слів до справи заради порятунку рейтингів і впливу на німецьку, а також європейську політику. Партія повинна швидко і максимально переконливо продемонструвати, що криза минула, рани загоєні, вона сильна і готова до бою.

7 грудня відбувся з'їзд ХДС, на якому делегати обрали наступника Ангели Меркель. За крісло боролися: досі політичний пенсіонер Фрідріх Мерц, поступився Меркель у 2002 р. крісло лідера фракції ХДС у Бундестазі; міністр охорони здоров'я і критик канцлера Йенс Шпан і, власне, Аннегрет Крамп-Карренбауэр - генсек партії і протеже Меркель. Основна боротьба відбувалася між нею і Мерцем. І переможцем вийшла Крамп-Карренбауэр, отримала 51,7% голосів (у Мерца - 48,2%). Важливо розуміти, що якщо генсек - це сходинка до посту лідера ХДС, то керівництво в партії - це вже трамплін у крісло канцлера. За умови, що партія насправді подолає кризові течії і поверне втрачені позиції до наступних виборів.

Заділ для того є. Вже через три дні з'явилися результати опитування Forsa для каналів RTL і N-Tv, згідно з яким влита в ХДС свіжа кров додала партійному рейтингу три відсоткових пункти. Тепер рівень підтримки консерваторів досягає 32%. Обрання 56-річної Крамп-Карренбауэр позитивним рішенням називають 46% респондентів. Щоб зрозуміти, чи зможе новий лідер ХДС як мінімум утримати планку очікувань, слід поглянути на її біографію, на її позиції й погляди, які знаходять відгук у виборців.

Аннегрет Крамп-Карренбауэр за віросповіданням католичка. У неї троє дітей, що приверне симпатії "сімейних", враховуючи, що у Ангели Меркель дітей немає. Друге - вона точно не буде плавати в юридичних і політичних питаннях, оскільки є магістром політології та публічного права. Отже не буде виглядати блідо на тлі йде "залізної фрау".

До того ж Крамп-Карренбауэр досить авторитетною для однопартійців, будучи членом ХДС вже 37 років. І демонструвала раніше свою хватку і готовність йти на жертви заради інтересів партії. Так, 20 років тому вона потрапила в Бундестаг, але відмовилася від крісла депутата заради регіональних виборів 1999 р. у землі Саар на кордоні з Францією. Вибори вона виграла і стала главою уряду цієї землі. Причому зберігала його до 2018 р., утримавши пост на виборах 2017 р., коли фаворитами були соціал-демократи на чолі з нинішнім главою МЗС Хайко Маасом. Він не зміг взяти реванш у Крамп-Карренбауэр, отобравшей у нього в свій час прем'єрство Саару. Ясна річ, що авторитет Крамп-Карренбауэр ще більше виріс в очах як Меркель, так і колег по партії. Особливо після того, як вона активно продовжувала працювати у переговорах щодо створення коаліції, незважаючи на що сталася в січні автомобільну аварію.

З таким значним політичним багажем Крамп-Карренбауэр повернулася з "глибинки" в столиці в лютому 2018 р. За свої заслуги політик отримала посаду генерального секретаря ХДС, а всім стало ясно, що Меркель свій вибір наступника вже зробила.

Тепер ХДС і, ймовірно, німцям після 2021 р. належить жити під керівництвом Крамп-Карренбауэр. Яким буде це керівництво? Ніж "міні-Меркель", як її називають в німецькій пресі, буде відрізнятися від свого протектора? Обидві вони відомі своїм раціоналізмом і чималим управлінським досвідом. Обидві досить гнучкі політично і ідеологічно, хоча і складаються в консервативній партії. До речі, Крамп-Карренбауэр не можна чітко позначити як консерватора. Частково її світогляд досить ліберально. Наприклад, вона одночасно виступає за зростання мінімальної зарплати і є противницею одностатевих шлюбів.

Що стосується партії, то її в найближчому майбутньому очікує вливання нових порцій свіжої крові, т. к. новий лідер давно виступає за омолодження ХДС. Партію, по всій видимості, очікує серйозна струс і корекція курсу. Зокрема, в тому, що стосується раніше гострого питання мігрантів, з якого вичавлюють сьогодні електоральні очки і в ХДС, і в СДПН, і праві на кшталт "Альтернативи для Німеччини" або "Пегиды". Крамп-Карренбауэр підтримує міграційну політику Меркель, але буде балансувати - продовжувати вимагати від новоприбулих асимілюватися і прийняти цінності німців.

Важливо й те, якою буде зовнішня політика Берліна. Причому ще до відходу Меркель на пенсію, оскільки нове керівництво ХДС вже буде надавати належне вплив. З урахуванням поглядів Крамп-Карренбауэр, проект багатошвидкісного ЄС Меркель-Макрона не згортатиметься. Хіба що з боку Франції, президент якої із головою поринув у внутрішні проблеми, актуализованные кризою "жовтих жилетів". Але при цьому можливе поліпшення відносин між Берліном і Вашингтоном. Щоправда, більшою мірою це залежить від адміністрації Дональда Трампа. Господар Овального кабінету, може, спочатку позитивно поставиться до пропозиції викурити трубку миру, однак, як висловився напередодні екс-держсекретар Рекс Тіллерсон, Трамп керується інстинктами. Якщо інстинкт у разі якоїсь критики з ЄС підкаже йому, що потрібно знову нагадати німцям про підвищення видатків на оборону, то він це зробить.

А може, Крамп-Карренбауэр і вдасться досягти позитиву в контактах з Штатами. В такому разі позиція ЄС і США, в тому числі щодо агресії Росії, стане більш консолідованою, а отже, й результативною.

    Реклама на dsnews.ua