• USD 27.7
  • EUR 32.8
  • GBP 36.4
Спецпроєкти

Натяк з Гааги. Як ЄС в Косово Росії допоміг

Американцям не дали врегулювати конфлікт в Косово. Це тривожний дзвінок для України
Під час війни 1998-1999 років Хашим Тачі був військовим командиром. Фото: EPA/UPG
Під час війни 1998-1999 років Хашим Тачі був військовим командиром. Фото: EPA/UPG
Реклама на dsnews.ua

Внаслідок дій гаазької спецпрокуратури косівський президент опинився в півкроку від відставки, зірвані мирні переговори. Такими виявилися результати публікації проекту обвинувального висновку проти глави частково визнаної Косова Хашима Тачі.

Під час війни Тачі був політичним керівником Армії визволення Косово (УЧК) - збройного формування косовських албанців. Тепер його - як і цілий ряд інших командирів і бійців УЧК - підозрюють у військових злочинах.

Звинувачення ще офіційно не висунуто, але вже сформульовано Спеціальною прокуратурою у Гаазі. Цей орган спеціально створений для розслідувань злочинів, скоєних під час війни в Косово в кінці 1990-х. Косовський парламент проголосував за його створення в 2015 році. Формально інституція входить в систему правоохоронних органів Косово, але розташована в Нідерландах і фінансується Європейським Союзом. Крім Спецпрокуратури, за таким же принципом і з такими ж завданнями в Гаазі працює і Спеціальний суд. Запуск цього специфічного органу правосуддя було передбачено зобов'язаннями Косово в рамках процесу євроінтеграції.

Хоча обвинувальний висновок, оприлюднену прокуратурою в Гаазі, не є офіційним звинуваченням, його публікація призвела до цілої низки значущих наслідків. Президент Косово вже заявив, що подасть у відставку, якщо обвинувальний акт проти нього буде підтверджений, і готовий брати участь у судовому процесі як пересічний громадянин. Тачі упевнений, що зможе довести свою невинність - і підстави так думати у нього є.

Як відомо, знаменитий Міжнародний трибунал з колишньої Югославії в тій же Гаазі за весь час своєї роботи не зміг довести наявність складу злочину в діях військових лідерів косовських албанців і завершив свою діяльність, засудивши лише одного бійця УЧК, який під час війни був охоронцем табору для полонених.

Під час роботи Гаазького трибуналу Хашим Тачі взагалі не притягувався до відповідальності. Інший фігурант проекту нового обвинувального висновку, екс-начальник розвідки УЧК і екс-спікер косовського парламенту Кадрі Висів взагалі раніше офіційно не звинувачували у військових злочинах. Фігурант іншої справи, заведеної Спецпрокуратурой в Гаазі, колишній командир УЧК і колишній прем'єр-міністр Косово Рамуш Харадінай, був виправданий у ході процесу в МТКЮ.

Здавалося б, пройшли десятиліття після війни, Гаазький трибунал по Югославії завершив свою роботу, але немає. Через роки міжнародне співтовариство вирішило повернутися до питання пошуку і покарання військових злочинців серед членів УЧК.

Реклама на dsnews.ua

Треба сказати, спроби відновити розслідування військових злочинів у Косово робилися і раніше. Ще в січні 2011 року Парламентська асамблея Ради Європи схвалила доповідь депутата від Швейцарії Діка Марті про злочини УЧК під час війни і закликала "серйозно розслідувати" звинувачення. У звіті йдеться, зокрема, про сумнозвісну торгівлі людськими органами, до якої, як стверджував швейцарський політик, були причетні косовські військові лідери. Тепер нове розслідування нових гаазьких прокурорів повинно впритул зайнятися цими матеріалами.

Зрозуміло, що головною зацікавленою стороною пошуку і покарання військових лідерів косовських албанців є Сербія. Також зрозуміло, що її в цьому активно підтримує Росія. Однак і в Європі достатньо тих, хто виступає з таких же позицій. Відповідно до цієї точки зору, без покарання всіх винних у злочинах під час війни з обох сторін конфлікту, незалежно від того, хто був агресором, міцного миру досягти неможливо. Це раз. Два - серби і просербские сили не вірять рішенням Гаазького трибуналу.

Обвинувальний акт, підготовлений Спецпрокуратурой в Гаазі проти Хашима Тачі, Спецсуд повинен розглянути до жовтня поточного року. І якщо звинувачення офіційно будуть висунуті, то це стане важливою подією з далекосяжними наслідками не тільки для Косово і Балкан - але і для всієї системи міжнародного правосуддя щодо учасників військових конфліктів. Україні теж доведеться зробити свої висновки, і чимало.

Однак це не всі наслідки висунутих спеціальним прокурором звинувачень щодо топ-політиків Косово.

Результатом - не відкладеним, а тут і зараз - став той факт, що оприлюднення проекту обвинувального акта зірвало переговори Пріштіни і Белграда в Білому домі, де, як передбачалося, сторони - при посередництві спеціального представника президента США Річарда Гренелла - повинні досягти прориву у досягненні домовленостей про нормалізацію двосторонніх відносин.

Як тільки про проведення зустрічі у Вашингтоні стало відомо, в Белград примчав спочатку міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров, потім - спецпредставник Євросоюзу по діалогу Косово і Сербії Мирослав Лайчак, який також відвідав і Пріштіну. А потім з'явилася і заява Спецпрокуратури в Гаазі, після якого спочатку Тачі, а потім і нинішній прем'єр-міністр Косово Авдулла Хоти відмовилися від участі в переговорах у Вашингтоні. У підсумку багатообіцяюча зустріч, яка повинна була відбутися 27 червня, перенесено на невизначений термін.

Немає жодних доказів, що спецпрокурора хтось спеціально напоумив оприлюднити проект звинувачення саме напередодні переговорів у США. Однак очевидно - несподіваний виступ представника "Гаазького правосуддя" зруйнувало плани Дональда Трампа постати як "балканського миротворця" і зробило неможливим досягнення домовленостей між Белградом і Пріштіною при американському посередництва - без участі як РФ, так і ЄС.

Україні, зі свого боку, знову необхідно зробити висновки. Головний - Брюссель і Москва не хочуть бачити Вашингтона в якості посередника у врегулюванні європейських конфліктів і будуть робити все, щоб не допустити американців за стіл переговорів з Донбасу та Криму. Хоча, в принципі, це було ясно і до нинішнього косовського прецеденту, тепер ця позиція стала очевидною.

У випадку з Косово європейці хочуть змусити Белграда та Приштини помиритися на умовах, вироблених в Брюсселі, а не запропонованих Вашингтоном. Росіяни, у свою чергу, не готові поступатися Сполученим Штатам звання міжнародного миротворця. І не біда, що врегулювання давно буксує на місці, так як не виконуються Брюссельські угоди між лідерами сербів і косовських албанців, укладені в 2013 році.

До речі кажучи, договір, підписаний представниками Белграда і Приштини в Брюсселі, дуже нагадує за змістом Мінські домовленості. В обох документах передбачається надання особливого статусу для окремих районів (в українському випадку це ОРДЛО, у косівському - північ, населений переважно сербами). Однак Приштина відмовилася реалізовувати цей пункт - Конституційний суд Косова визнав таку норму не відповідає Основному закону.

Незважаючи на відсутність прогресу в сербсько-косовських домовленостях, ЄС, - як і РФ - твердо має намір "дотиснути" Приштину. І якісь нові ідеї, які генерують американці, їх явно не влаштовують.

Переносимо цей досвід на український грунт і бачимо цілком зрозумілі - і не особливо радісні для багатьох українців - перспективи врегулювання на Донбасі.

    Реклама на dsnews.ua