"Ділова столиця" закінчує публікацію дослідження "Наступники Путіна. Хто і як готується до транзиту влади в РФ". Попередні розділи можна прочитати за посиланнями:
Розділ IV. Цифровий концтабір: "Російська Федерація" імені Кірієнка-Ковальчука-ФСБ
Радник Володимира Путіна, заступник голови Адміністрації президента Максим Орєшкін в інтерв’ю "Експерту" визнав, що модель економічного зростання Росії, що використовувалася останнім часом, вичерпала себе і щоб розвиток продовжувався, економіка повинна зробити крок не вперед, а вгору, на наступну організаційну і технологічну сходинку. Такою сходинкою можуть стати цифрові платформи, що формують нову економічну реальність, вважає Орєшкін. І чим більше платформа — тим вона ефективніше. Така заява одного з провідних консультантів Путіна по лінії АП визвала настільки серйозний резонанс, що її прокоментував Пєсков. Резонанс заяви пояснювався ймовірною боротьбою "веж Кремля" за нові впливи та можливий транзит влади.
Заяви про розмір платформ і їх ефективність — це не тільки про інтерв’ю Орєшкіна. Вони підтримуються і низкою інших чиновників та публічними обговореннями. Наприклад, під час сесії ПМЕФ генеральний директор "Газпром-Медіа Холдингу" Олександр Жаров підкреслив надзвичайну важливість розвитку власних онлайн-платформ для забезпечення цифрового суверенітету Росії. Слова Орєшкіна прокоментував і економіст Олексій Зубєц, директор Інституту соціально-економічних досліджень Фінансового університету при уряді РФ: "платформи є перспективним варіантом розвитку економіки, тобто інтеграція виробників і покупців на платформах, створення такого в цілому глобального маркетплейса, де присутні всі виробники і всі споживачі. Простіше говорячи, це така ідея створення нового комунізму". Зубєц не один рік працював в страховій системі, де Юрій Ковальчук разом з "Газпромом" є акціонером найбільшого російського страхового оператора "Согаз". Також Орєшкін заявив, що в РФ розглядають два способи обмежити домінування крупних онлайн-платформ: 1) надати дрібним гравцям доступ до даних користувачів крупних платформ для створення конкуренції; 2) визнати платформи аналогом природніх монополій з регулюванням комісією. І пріоритетним є явно не перший.
Отже, в Росії відбувається процес перерозподілу цифрових платформ та підпорядкування їх кільком групам впливу. Цифрові платформи — це не тільки про економіку, але й в першу чергу про комунікацію і контроль. Адже саме ті, хто контролює потоки інформації, контролюють владу. І її транзит.
IV.1 Як ділять цифрові платформи
Процес перерозподілу цифрових платформ в Росії розпочався приблизно одночасно з процесом анексії Криму та значно активізувався з початком так званої "СВО". Це було пов’язано як з виходом іноземних інвесторів, так і, ймовірно, з бажанням контролювати ключові цифрові ресурси як джерело інформації. Розпочавшись зі збільшення контролю над цифровими майданчиками обміну інформацією, з початком вторгнення в Україну процес перетворився на корпоратизацію інших платформ (в тому числі рітейлу і розваг) під впливом кількох груп, наближених до президента Путіна. Інтерес та залученість до цієї теми підтверджується і тим, що 14 жовтня 2024 р. було видано розпорядження Путіна "Про міжвідомчу робочу групу з розвитку екосистем цифрової економіки і цифрових платформ" та розроблено законопроєкт про регулювання цифрових платформ. В лідерах платформізації в Росії є медіа, розваги, рітейл і банки. Так, цифрові платформи для спілкування охоплюють до 78% користувачів, маркетплейси — до 65%, а майданчики для пошуку замовлень — близько 40%.
Якщо деякі цифрові платформи не змінювали власників (як-от "Газпром-Медіа"), то у деяких протягом останніх років змінюються власники і як наслідок — ключові групи впливу.
IV.2 Хто є власником найбільших цифрових платформ Росії
"Яндекс" (власники — структури Кірієнка та Ковальчука) — сервісом користуються трохи більше 100 млн росіян. Станом на травень 2024 р. — близько 70% всіх пошукових запитів в Росії.
В 2024 році було продано "залишок" активів "Яндекса", сума угоди склала 475 млрд рублів — 50% поточної ринкової капіталізації компанії. Саме такого дисконту вимагає нове російське антисанкційне законодавство. При цьому живими грошима акціонери отримали всього $2,8 млрд (восени 2021 р "Яндекс" коштував близько $30 млрд). Власником нової компанії — "МКПАО "Яндекс" — став закритий інвестиційний фонд "Консорціум. Перший", організований спеціально під угоду. Склад учасників — переважно менеджери, у жодного з пайовиків немає контрольного пакету акцій. Значні частки у кількох компаній, пов’язаних з менеджером Ковальчука, екс-партнером Кірієнка і колишнього топа "Газпрома". Сергія Кірієнка в 2022 році називали основним перемовником в вирішенні долі "Яндексу". Раніше, в серпні 2022 р., "Яндекс" і VK розіграли багатоходівку зі своїми активами, в результаті якої VK отримав "Яндекс Новини" і "Дзен", а "Яндекс" купив Delivery Club і сконцентрувався на "Пошуку", віддавши фактично під управління VK свою головну сторінку yandex.ru. З травня 2024 р. користувачі, які набирають "yandex.ru" в своїх браузерах, автоматично перенаправляються на dzen.ru від VK.
VK — російська соціальна мережа. Власники — структури Кірієнка та Ковальчука. Загальна щомісячна аудиторія у всіх країнах становить 100 мільйонів користувачів, в Росії аудиторія досягає 75,7 млн користувачів. Компанія володіє соцмережами "Вконтакте" та "Одноклассники", платформою "Дзен", порталом та поштою Mail.ru (близько 51 млн щомісячно), сервісом оголошень "Юла", освітніми платформами GeekBrains та Skillbox, магазином мобільних додатків RuStore та іншими проектами.
Основні власники: United Capital Partners — 48%, "Согаз" і Газпромбанк. Володимир Кірієнко (син Сергія Кірієнка) — генеральный директор. З його подачі в лютому 2022 р. старшим віце-президентом групи по медіастратегії і розвитку сервісів VK став Степан Ковальчук — онук президента Курчатовського інституту Михайла Ковальчука і син президента "Національної Медіа Групи" ("Перший канал", РЕН ТВ, "СТС Медіа", Муз-ТВ, газета "Известия", радіостанція "Русская служба новостей" та ін.) Кирила Ковальчука. У вересні 2023 р. Степан Ковальчук очолив групу "Соціальні платформи і медіаконтент", куди входять соціальні мережі "ВКонтактє" і "Одноклассники", контентна платформа "Дзен", сервіси "VK Відео", "VK Музика", "VK Кліпи" і "VK Мессенджер". І, ймовірно, буде входити майбутній обов’язковий для всіх росіян месенджер Max.
Meta (заборонена в Росії з початком війни) — належить корпорації Meta Platforms. Засновником та головою сервісу є Марк Цукерберг. За наступні два роки після блокування російська аудиторія Facebook скоротилася в 6,5 разів, а Instagram — у 5,5 разів. І буде скорочуватися далі. Так, з 1 вересня (одночасно з впровадженням обов’язкового месенджеру Max) росіян будуть штрафувати за рекламу в Instagram і Facebook, що зробить мережу ще менш привабливою.
Месенджер Telegram — понад 1 мільярд активних користувачів щомісяця в світі, понад 25 мільйонів в Росії. Проєкт створений Павлом Дуровим, засновником соціальної мережі "ВКонтактє". 10 червня видання "Важливі історії" випустило розслідування, в якому мова йшла про те, що за серверну інфраструктуру Telegram відповідають ті, хто обслуговує секретні комплекси ФСБ, що використовуються для слідкування за громадянами.
"Сбєр" — платформа для електронного документообігу, хмарних сервісів. Розробник — "ГосТех" (хмарне платформове рішення для федеральних і регіональних органів влади для створення державних інформаційних систем і цифрових сервісів); власник 50% плюс 1 акція — Фонд національного добробуту Росії, що контролюється урядом РФ. Інші акціонери — 8273 юридичні та фізичні особи.
"Газпром медиа" — онлайн-кінотеатри PREMIER, START, відерхостинг Rutube (місячна аудиторія на початок 2025 р. — 77 млн користувачів). Власник — Газпромбанк. Ключові акціонери Газпромбанку — "Газпром" (Олексій Міллер), Мінфін, Агенство по страхуванню вкладів.
OZON: в 2024 році компанії, пов’язані з Ковальчуком купили 27,7% акцій другого за розміром онлайн-магазину в РФ (чверть російського ринку e-commerce і 56,5 млн покупців). Куратором угоди називають Сергія Кірієнка.
Wildberries — в 2024 р. щомісячна відвідуваність 328,7 млн користувачів. За такого ж кураторства, як в OZON (Кірієнко), ті ж самі структури Ковальчука планують взяти під контроль і перший за розміром онлайн-магазин — Wildberries.
Варто зазначити, що Wildberries, OZON і "Яндекс" займають до 70% ринку онлайн-торгівлі.
Портал "Госуслуги" — доступ до інформації про державні та муніципальні послуги. Кількість зареєстрованих користувачів 112 млн. Власник — уряд РФ.
Також відбуваються активні зміни власників платіжних сервісів, операторів хмарних сервісів та доступу до інтернету і зв’язку та будь-чого, що має значну аудиторію і потенціал використання. При цьому деякі проєкти не є прибутковими. Наприклад, чистий збиток компанії OZON за 2024 р. виріс до 59 млрд руб. Та при цьому значні частки компанії продовжують викупати невідомі акціонери, які не бажають щоб про них знали. Це може означати лише одне — покупців чи то пак нових власників цікавлять цифрові платформи не лише як бізнес-проєкт, а як інформаційний і впливовий ресурс, який необхідно контролювати і можна використовувати для підготовки і підтримки тих чи інших політичних рішень.
Активно переходять до нових власників і менші платформи. До них відносяться платіжні оператори, онлайн-кінотеатри, навчальні сайти та ін. З проаналізованих нами випадків, найактивнішими новими бенефіціарами є структури, пов’язані з групами Кірієнка та Ковальчука.
IV.3 Цифрові платформи = ФСБ: яка інформація є і як вона може використовуватися
Цифрові платформи акумулюють величезні обсяги даних про користувачів, транзакції, уподобання, поведінкові моделі, геолокацію, часові патерни активності тощо. Ця інформація може використовуватися для різних цілей, навіть для формування державної політики. Зібрані цифровими платформами дані можуть бути використані владою не лише в інтересах суспільства, а й для недобросовісних або репресивних цілей. І активно використовуються в Росії. А підпорядкування платформ кільком групам впливу спрощує процес контролю.
Цифрове стеження за громадянами — влада може застосовувати аналітику з платформ для масового моніторингу активності, геолокації чи контактів громадян, зокрема опозиційно налаштованих осіб чи активістів.
- Дані з "Яндекс.Таксі" використовувалися для встановлення маршруту та місцеперебування людей (справа журналіста Івана Голунова, який займався розслідуваннями в т ч і звязків голови управління ФСБ по Москві з ритуальним бізнесом). У справі журналіста Івана Голунова екс-поліцейський повідомив, що отримав адресу його дому з історії поїздок через "Яндекс.Таксі". Представники таксі підтвердили, що надають такі дані силовим органам законно, "історія поїздок пасажирів надається за офіційним запитом".
- З 1-го вересня 2023 року Федеральна служба безпеки Росії отримала цілодобовий доступ до інформації про переміщення на таксі служби Yandex ("Яндекс"). Відповідну постанову підписав прем’єр-міністр РФ Михайло Мішустін. Громадяни понад 20 країн, серед яких Ізраїль, Норвегія, Фінляндія, Білорусь, Казахстан, Грузія, Вірменія та Молдова, користуються послугами Yandex Go — застосунком для замовлення таксі та доставки товарів. Те, що ФСБ Росії зможе отримати повний цілодобовий доступ до інформації про поїздки, насамперед почало турбувати користувачів за межами Росії. Це не тільки поїздки, це геолокація, платежі, IP-адреси, банківська інформація та маршрути, включно з поїздками за межами РФ.
- "ВКонтакте" надає спецслужбам доступ до приватних повідомлень користувачів, у т.ч. на запити без рішень суду. Це 100 мільйонів користувачів, у Росії — 75, близько 25 млн — за кордоном.
Цілеспрямоване обмеження прав і свобод — аналіз поведінкових даних може використовуватись для створення "профілів ризику" з подальшим обмеженням доступу до державних послуг, кредитування, освіти тощо. А у випадку доступу до платіжних даних — і до обмеження збору коштів чи здійснення певних трансакцій (наприулад, "Яндекс" відключив електронний гаманець Навального, де збиралися кошти).
Маніпуляція громадською думкою — зловживання алгоритмами персоналізації та таргетованої реклами дозволяє маніпулювати інформаційним середовищем, поширювати пропаганду або приховувати альтернативні точки зору.
Політичні репресії та цифровий шантаж — використання персональних даних у справах проти опонентів.
Зараз ключові російські платформи переходять до рук 2-3 груп впливу, що збільшує і можливості силовиків по контролю. Одночасно приймаються відповідні законодавчі рішення для регулювання цього процесу. І мова не тільки про регулювання маркетплейсів. Маркетплейси та онлайн-дошки оголошень передаватимуть силовим структурам дані про місцезнаходження користувачів та пристрої, з яких здійснюється вхід. Це випливає з підготовленого Мінцифри проєкту постанови уряду. Перший варіант документа з’явився в середині травня. У ньому передбачалося, що правоохоронні органи отримуватимуть від маркетплейсів і сайтів оголошень дані користувачів, зазначені ними під час реєстрації: номери телефонів, електронні адреси, IP-адреси, а також інформацію про покупки й замовлені послуги.
Однак у новій версії документа до цього переліку додані:
- мережеві адреси та порти агрегатора,
- сліпок (відбиток) операційної системи,
- user-agent (ідентифікатор браузера користувача),
- UID (унікальний ідентифікатор користувача на сайті),
- IMEI (ідентифікатор мобільного пристрою),
- IMSI (ідентифікатор SIM-картки),
- MAC-адреса (унікальний номер мережевого пристрою),
- інформація про місцезнаходження пристрою, через який був отриманий доступ до сервісу.
Усі ці дані інтернет-майданчики повинні будуть передавати силовим структурам протягом 24 годин через систему міжвідомчої електронної взаємодії. У разі ухвалення документ набуде чинності 1 вересня 2025 року.
Як результат — все життя росіян контролюватимуть кілька груп людей та ФСБ (але на основі запитів інформації у платформ). Ці кілька груп людей матимуть визначальний вплив і на транзит влади в Росії. Ті, хто мають такий масив даних (IP-адреси, координати, електронні гаманці і рух грошей, вподобання, покупки, компромат або доступ до персональних даних з месенджерів на потенційних опонентів, доступ до контекстної реклами на ключових майданчиках та ін.) можуть будувати "кембрідж аналітику-2" (вплив на поведінку користувачів через цифрові платформи на основі зібраних про них даних). Як у виборчий, так і міжвиборчий період. І вони стають незамінними у випадку будь-якого транзиту влади. Для них це не лише бізнес — це інвестиції в їхнє (їхніх дітей) політичне майбутнє. Сучасні вибори проводити без них набагато важче, ніж з ними. Вони найкраще підготовлені до транзиту влади. І на даний час такими найкраще підготовленими є групи Кірієнка та Ковальчука.
Автори дослідження: Вадим Денисенко, Володимир Нагірний, Андрій Стародуб, Ольга Іванюк, Микола Поліщук