Порошенко і госпітальєри. Мальтійська хаб України вже працює
Здійснилося. В України є немаленький такий шанс захабиться з йоаніти. Не з православної сектою Російської імперії початку XX ст. З релігією у світській Україні, слава Хокінгу, справи йдуть дуже навіть добре. Мова про госпитальерах, тисячолітньому орден, який з XVI ст. влаштувався на Мальті.
Президент України побував у столиці Мальти Валетті, названої в честь магістра ордена, де зустрівся з колегою Марі-Луїз Колейро Прекой, прем'єром Джозефом Мускатом, а глава МЗС Павло Клімкін підписав з колегою Джорджем Велла меморандум у сфері спорту та освіти. Але це так, насіння.
А ось глав держав вже порадували важкої артиллерий міжнародних угод. Як пише прес-служба глави держави, Порошенко зробив пані президенту пропозицію...Не те, від якої та не змогла б відмовитися, але, на думку Києва, дуже істотне. Президент висловив визионерскую думка, що острівна Мальта, розташована на півдні Середземномор'я, стане хабом для представників українського аграрного сектору. Колейро Прека погодилася: мовляв, непогано було б зробити такий хаб, напевно, після того, як колега підклав "кінську голову" у вигляді центру компанії "Антонов", якщо вже до кінця слідувати порівнянні зі сценою Маріо П'юзо.
Також Порошенко промацав грунт в плані пошуку нових ринків для української металургії. Але з певних і зрозумілих причин більше привертає та частина повідомлення прес-служби, де повідомляється про сподівання президента на врегулювання питання подвійного оподаткування між Україною та Мальтою, що "відкриває нові можливості для подальшого поглиблення торговельного та інвестиційного співробітництва з Мальтою".
Але про все по порядку. Для початку слід зрозуміти, що з себе представляє це найменш населене європейська держава. Якщо хоча б ковзнути поглядом по історії країни, простежуються якісь паралелі між двома країнами. Обидві країни на перехресті торгових шляхів. Обидві країни представляли великий інтерес для різних натовпів завойовників. Обидві довгий час були під управлінням великих імперій. Мальтою з 1814 по 1964 керував Лондон, а Україна приблизно три століття тому потрапила під управління "Московського царства 2.0".
Але ось в розмірах Україна і Мальта, звичайно, не дуже-то схожі. Площа Мальти - 316 кв. км , тобто вона дещо менше Запоріжжя і в два з гаком рази менше Києва. Населення - 415 тис., тобто десь посередині між довоєнними Макіївкою і Луганськом.
Та й ВВП, природно, біля островів українського нижче - $16,3 млрд проти $349,8 млрд. Однак значення ВВП на душу людини абсолютно протилежні: в Україні - $8,2 тис., а на Мальті - $37,9 тис. І вона як типове європейське досить успішна держава орієнтована безпосередньо на свого громадянина. Тому-то мінімальна зарплата, приміром, становить $814, або неможливі для українських реалій 21,5 тис. грн. Крім того, Україна програє у рівні промвиробництва: у минулому році країна показала 2%-ве зростання, а Мальта - 4,1%. І в рівнях безробіття теж простежується істотна відмінність - 4,6% (Мальта), 10% (Україна).
Що забезпечує добробут цієї країни? Ну, по більшій частині це все-таки послуги - 87,2% ВВП, згідно з даними за 2015 р. Мальта популярна серед туристів і серед британських пенсіонерів, які переїжджають туди в комфорті завершити свій тлінний шлях. Промисловість і сільське господарство займають друге і третє місця відповідно. Якщо говорити про останнє, то як ринок Мальта для України марний, оскільки по суті самостійно забезпечує себе картоплею, зерном, м'ясом, молочкою і т. д.
А ось в сфері промисловості насправді є певні перспективи, обмежені, природно, економічними, так би мовити, лімітами держави. Якщо з нафтою і вугіллям Україна Мальті не помічник, то з літаками і комплектуючими допомогти може. Факт - зараз Київ дуже активно розгортається в цій галузі. Наприклад, на виставці в Стамбулі навіть домовився з саудити і турками разом займатися новою модифікацією Ан-132Д. Так що так, літак-інший "Антонов" в майбутньому дійсно може Мальті продати, і отже, кілька наростити торговельні обороти. У 2015 р., за даними Держстату, експорт України в цю країну досяг $12,2 млн, а імпорт - $16,4 млн.
Але якщо в цілому, Мальту важко назвати великим і перспективним ринком. Хаб? Мальта дійсно є не останнім торговельним пунктом в Середземномор'ї і мостом між Європою і Північною Африкою. І по цьому мосту, відзначимо, в Європу спрямовується все більше мігрантів, викликаючи тим самим головний біль у Євросоюзу після закриття Балканського маршруту.
Хоча, якщо так подумати, чи вигідно північноафриканська напрямок через Мальту для українських аграріїв? Взяти ту ж Лівію - сусіда країни - члена ЄС по той бік моря. Там досі неспокійно, тому як групи-осколки епохи Каддафі борються за владу. Навіть з підтримуваним ООН урядом порядку поки немає, і шматок пирога намагається урвати то генерал, то маршал Хафтар, який дружить з Росією. Він з Тріполі періодично воює за нафтові порти на узбережжі. Плюс до всього в портових містах у відповідь на міграційний криза процвітає самий що ні є справжнє, класичної форми, рабство. Є ринки, і примусову працю, і безіменні могили. По-третє, хоча місцеві сили при підтримці Заходу успішно надавали по вухах терористам ІГ, мігрував з Сирії та Іраку, але загроза все ще залишається.
Значить Лівію зі списку можна викреслити. Хто ще залишається тоді? Алжир, Туніс і, можливо Марокко. Алжир, ВВП якого становить $168,3 млрд, дійсно активно імпортує продукти харчування. Але українським компанія потрібно буде якось посунути Китай з його 15%-ю часткою в імпорті, а він, до речі, може дозволити собі грати з цінами, якщо ще враховувати інтерес Пекіна до континенту в цілому. Навіть якщо виштовхувати з ринку інші країни, то КНР безумовно спробує першим сісти на освобождающийся стілець.
Марокко (ВВП - $282,8 млрд). Королівство ввозить товари: сиру нафту, текстиль, телекомунікаційне обладнання, пшеницю, газ і електрику, транзистори, пластмаси. Головний партнер по імпорту - Іспанія (13,9%). Пшениця - ключове слово. Тут українські зернотрейдери на перших місцях, але і Марокко набагато ближче до Іспанії географічно і історично. Так що теж буде нелегко, хоча по силам, аграріям з України закріпитися тут і, може бути, в Тунісі, до меж якого з Лівії здійснюють набіги монголи Магрибу - ІГ. Туніс (ВВП - $130,8 млрд) також потребує продуктах харчування, а ключовим партнером є Франція, на частку якої припадає значна п'ята частина імпорту.
Підведемо підсумки. Мальта - не надто вже "смачний" торговий партнер і як транспортний хаб поки виглядає не дуже привабливо. Тому інтерес України до держави обумовлене іншими причинами. По-перше, Валетта з 1 січня 2017 р. головує в Раді ЄС, тобто відповідає за формування порядку денного більшості його органів, включаючи Комітет постійних представників (КОРЕПЕР) та Рада з питань юстиції та внутрішніх справ. А вони, нагадаємо, відповідальні за безвізовий режим для України. Безвиз ж - без сумнівів сакрален для влади, не раз про нього обжигавшихся.
По-друге, Мальта - це респектабельний офшор. Країна заробляє не тільки на туризмі і онлайн-іграх, але і на фінансових послугах. Тому-то влада постійно вдосконалюють методи боротьби з відмиванням грошей. "Тоді чому ж українських політиків-бізнесменів може зацікавити Мальта?", - запитаєте ви. Держава - найкомфортніше в ЄС місце для ведення бізнесу.
На вимогу ЄС там перестало діяти поділ на компанії-резиденти і нерезиденти, замість яких створюються Malta Companies з широким спектром булочок від держави. Компанія там зберігає всі податкові пільги з корпоративного оподаткування, і їй дозволено будь-який вид діяльності: інвестиції, торгівля, управління компаніями і т. п. В додаток на Мальті діють повна анонімність бенефіціарів, і швидкісний бюрократичний апарат - фірму можна зареєструвати протягом дві доби. В доповнення для бізнесмена, скажімо так, середнього рівня там жити не буде накладно, оскільки вид на проживання отримати дуже легко. Його дають на рік і потрібно продовжувати, відповідно, раз на рік, а для цього потрібно заробляти лише менше 2 тис. євро в місяць. Це сущі копійки для деяких українців. Бо насправді Мальта якщо і стане хабом для України, то в першу чергу як офшорної зони, коли буде укладено угоду про уникнення подвійного оподаткування.
