• USD 28.4
  • EUR 33.4
  • GBP 36.9
Спецпроєкти

Небезпечна доповідь. Навіщо Європарламент перейшов у наступ на Польщу

Якщо Варшава не прийме вимоги Брюсселя повернутися до принципів ліберальної демократії, ризик поглиблення розколу в ЄС збільшиться

Європарламент розгляне доповідь про порушення верховенства права та ключових прав у Польщі
Європарламент розгляне доповідь про порушення верховенства права та ключових прав у Польщі / Getty Images
Реклама на dsnews.ua

На сьогоднішньому засіданні Європейський парламент розглянув доповідь про порушення верховенства права та ключових прав у Польщі і 513 голосами "за" (148 були проти) підтримав резолюцію з закликом до керівництва ЄС відреагувати на ці самі порушення. Що відкриває дорогу до введення санкцій відносно Польщі.

Доповідь 16 липня вже отримала схвалення членів Комітету з громадянських свобод, юстиції та внутрішніх справ — 52 євродепутата "за", 15 були проти.

Автором доповіді є глава цього комітету, лівоцентрист Хуан Фернандо Лопес Агілар.

Принциповий і проєвропейський

Хуан Агілар -відомий в ЄС правознавець: кандидат юридичних наук в Університеті Болоньї, магістр права і дипломатії Школи права і дипломатії Флетчера, довгий час був професором конституційного права в Університеті Лас-Пальсмас-де-Гран-Канарія.

Колишній міністр юстиції Іспанії (2004-2007 рр.). Політик і чиновник, який користується авторитетом і повагою інших європарламентарів.

Судячи з його біографії та виступів, Агілар — людина твердих переконань і принциповий захисник прав і свобод людини.

Реклама на dsnews.ua

І польський кейс він "веде" вже не перший рік. Ще три роки тому він був у числі тих європейських політиків, які гостро критикували правлячу польську партію "Право і справедливість" за посягання на незалежність судів.

На додаток до діяльності в якості євродепутата, який критикував Варшаву, Агілар також відстоював свою позицію і на сторінках ЗМІ.

Наприклад, у блозі на сайті іспанського The Huffington Post, опублікованому 7 вересня 2017 р. Агілар підтримав рішення Єврокомісії від 28 липня запустити процедуру розгляду порушень прав у Польщі.

Його головний посил, винесене в заголовок, — "Захищати європейські права поляків — значить захищати Європу".

При цьому ПіС він називає популістською і авторитарною. А до популістів іспанський європарламентар ставиться дуже негативно.

Так у своїй іншій статт (також для HuffPost) Агілар порівнює європейських правопопулістів і євроскептиків з російськими популістами — народниками, які "стали провісниками катаклізмів, що поклали початок Жовтневої революції".

Агілар застерігав Європу від підтримки популістів, які становлять загрозу для цілісності Європейського Союзу.

І так, до Москви він теж відноситься критично. Тим більше що був одним з євродепутатів, під час дебатів в ЄП 17 січня 2018 р. звинуватив Росію у втручанні через "тисячі акаунтів" у соцмережах у каталонській кризі.

Дебати були присвячені необхідності збільшити фінансування Європейської служби зовнішніх дій, відповідальної за виявлення пропаганди Росії та "Ісламської держави".

Агілар тоді підкреслив важливість того, щоб "ЄС вклав більше ресурсів [у протидію пропаганді] і був готовий протистояти цій абсолютно реальній загрозі".

Через два роки його позиція залишилося незмінною. Він продовжує брати активну участь у заходах, які були започатковані тими дебатами. Вчора при його участі відбулося перше засідання Спеціального комітету ЄП з іноземного втручання в демократичні процеси в ЄС, у ході якого євродепутати розглянули способи, якими державні та недержавні структури поширюють дезінформацію, розпалюють ненависть, підривають довіру, авторитет ЄС та європейські цінності.

Так що запідозрити його в симпатіях до Росії, в контексті розгляду Європарламентом його "польської доповіді", дуже складно.

Правда, і прихильником зміцнення відносин ЄС з США назвати його теж не можна. З огляду на те, що в травні 2010 р. він голосував за дві резолюції ЄП із закликом до керівництва Євросоюзу обмежити доступ США до персональних даних європейців, зібраних Вашингтоном.

Зауважимо, до скандальної публікації на порталі WikiLeaks листування американських дипломатів і за три роки до передачі Едвардом Сноуденом секретних даних про стеження АНБ за громадянами інших держав залишалося ще пів року.

"Сьогоднішнім голосуванням ми ... чітко заявили Європейській комісії, що приймемо тільки ту угоду, яка дозволить здійснювати контроль Європи над передачею даних, а також їх отриманням і використанням", — заявив тоді Агілар.

Тут потрібно нагадати, що з приходом Дональда Трампа в Білий дім відносини між США і ЄС сильно погіршилися. В Європі визріло стійке неприйняття подальшого перебування під американською парасолькою. Тому з великою часткою ймовірності відношення Агілара до співпраці з американцями не змінилося.

Чому це важливо, пояснимо нижче, але спершу звернемося до доповіді.

Євросоюз може ввести санкції щодо Польщі
Євросоюз може ввести санкції щодо Польщі / Getty Images

За суддів, прокурорів, журналістів і ЛГБТ

При складанні документа Агілар, якого призначили доповідачем 14 жовтня 2019 р., спирався на дані, отримані від Amnesty International, Human Rights Watch, Єврокомісії, Австрійської колегії адвокатів, комісара з прав людини, Європейської асоціації суддів, Польської асоціації суддів, Головування Хорватії і Головування Фінляндії в Раді ЄС, польського уряду, ПАРЄ, Асоціації польських журналістів і т. д.

Звіт Агілара — це, по суті, перелік претензій Євросоюзу до Польщі. Стосуються вони питань свободи слова, незалежності судової системи, прокуратури, дотримання прав людини.

Так, посилаючись на висновок ОБСЄ, автор зазначив, що "упередженість ЗМІ та риторика нетерпимості" під час парламентських виборів 2019 р. викликають "серйозну стурбованість".

І хоча всі кандидати, пише Агілар, могли вільно вести агітацію, але представники влади, використовуючи адмінресурс, мали перевагу. Та й допомогло тому домінування ПіС у державних польських ЗМІ.

Також законодавець звернув увагу на цькування журналістів деякими політиками, яке в тому числі виражалося в присудженні штрафів та відстороненні їх від професії.

Мало того, у доповіді згадуються випадки затримання журналістів, які виконували свою роботу з висвітлення протестів проти карантину під час епідемії Covid-19.

Далі. Президентські вибори в Польщі, що відбулися в поточному році. Як відомо, влада, боячись втрати рейтингу президентом Анджеєм Дудою, перенесли дату їх проведення. І зазнали критики, зокрема, і зараз з боку Агілара, в зв'язку з неконституційністю цього рішення, тому як будь-які зміни до Виборчого кодексу за пів року до виборів вносити не можна; а вибори перенесли за чотири дні до запланованої дати голосування.

Приділив автор увагу і проблемі незалежності судової системи. Агілар визнає, що організація системи правосуддя — це компетенція держави. Але судді польські також є європейськими, а тому ЄС може і повинен відстоювати збереження їх незалежності.

Варшава ж на цю незалежність зазіхає. Зокрема, у президента Польщі і в деяких випадках у міністра юстиції є важелі впливу на суддів того ж Верховного суду — глава держави отримав право призначати "аудіотора", який може розглядати дисциплінарну справу щодо того чи іншого судді цього суду.

Крім того, Агілар торкнувся питання формування і функціонування Національного судової ради (НСР), що призначає суддів по всій країні органу, який був створений у відповідності до європейських стандартів.

ПіС у 2017 р. проштовхнула реформу Верховного суду і НСР, яка, серед іншого, позбавила суддів "права делегувати своїх представників до Національної ради судової влади". До реформи судді самі обирали з-поміж себе 15 з 25 членів НСР, а вже після решту допризначав парламент, де більшість належала ПіС.

У відповідь 17 вересня 2018 р. Європейська мережа рад з питань судової влади призупинила роботу цього нового НСР.

Агілар, у свою чергу, просить Єврокомісію почати провадження у справі про порушення Польщею законодавства, що регулює діяльність НСР і домогтися вже рішення європейського суду про призупинення його роботи.

Також автор засудив об'єднання канцелярій мін'юсту та Генеральної прокуратури, посилення ролі генпрокурора стосовно прокурорів і міністра юстиції — щодо судової влади.

Агілар і його колеги бачать у такому рішенні пряму загрозу незалежності прокурорів і суддів. Чи виправдані їхні побоювання?

Тут можна навести приклад Сполучених Штатів, де генпрокурор очолює мін'юст. Зараз цю посаду обіймає вірний Трампу Вільям Барр, який, що характерно, буквально сьогодні назвав підлеглих прокурорів "мисливцями за головами", зацикленими на своїх підозрюваних. І заявив, що вони аж надто незалежні.

Заява це прозвучала після того, як мін'юст США спровокував скандал, домагаючись закриття справи ексрадника Трампа Майкла Флінна, який зізнався в рамках "Рашагейта", що брехав слідству.

Загалом, страхи європарламентарів небезпідставні. З огляду на той рівень взаємин, який збудували сьогодні Білий дім і Варшава.

ПіС і ультраконсерватори Трампа дуже схожі. У тому числі в плані переслідування "неправильних" громадян. У Трампа це іммігранти, наприклад. А у ПіС — і іммігранти, і ЛГБТ.

Дуда під час своєї кампанії, акумулюючи голоси консервативного виборця, вирішив зробити представників ЛГБТ одними зі своїх політичних жертв під соусом традицій, сім'ї — всього цього середньовічного догматичного попурі, використовуваного правими традиціоналістами по всьому світу.

В ЄС його поведінка не пройшла повз увагу. Агілар включив цей момент у свою доповідь.

Дискримінація доповнила згаданий вище список претензій Брюсселя до Варшави.

А вишенькою на торті в доповіді Агілара є заклик до Євроради та Єврокомісії вдатися до процедури, "передбаченої статтею 7 (1) Договору про Європейський Союз", розглянувши ймовірні наслідки для описаних дій влади Польщі, що порушують європейські норми.

Пункт перший статті 7 цього договору говорить: Єврорада по "вмотивованою пропозицією" однієї третини держав — членів ЄС, Європарламенту або Єврокомісії, за умови підтримки рішення чотирма п'ятими складу, "може констатувати існування явної загрози серйозного порушення якою-небудь державою-членом цінностей, зазначених у статті 2 ".

Але спершу Рада вислухає аргументи держави, тобто Польщі, а потім направить їй рекомендації щодо виправлення ситуації з подальшою перевіркою того, як вони виконуються. З огляду на те, що Варшава раніше вже слала лісом ЄС і його рекомендації, Брюссель швидше за все дуже швидко перейде до процедури санкцій.

Поки Трамп воює з Байденом

Момент Брюссель обрав вкрай вдало, слід визнати.

По-перше, завдяки кризі в Білорусі Польща, у якої ніби як проблеми з дотриманням прав і свобод, раптово разом з Литвою вийшла в лідери по їх захисту.

Поки, зауважимо, ЄС скромно стоїть осторонь, обмежуючись висловленням стурбованості і обговоренням можливих санкцій, Польща, яка давно претендує на роль одного з флагманів ЄС, зміцнює свої позиції.

По-друге, в Сполучених Штатах зараз вибори президента в самому розпалі. Отже ПіС Дональд Трамп не зможе захистити своїх польських друзів у тій же мірі, як міг би ще пів року тому, і тим більше на початку своєї каденції.

Утім, незалежно від того, переобереться Трамп чи ні, Брюссель, швидше за все, введе санкції відносно Польщі, якщо та не піде на мирову.

Підтвердженням тому є досить різка заява на адресу ПіС з боку глави Єврокомісії (ексміністра оборони ФРН і соратниці Ангели Меркель) Урсули фон дер Ляйен, яка в ході свого вчорашнього виступу розкритикувала і Польщу за переслідування представників ЛГБТ, і Трампа — за його ізоляціонізм і підрив основ міжнародних інститутів шляхом виходу з них.

Якщо Трамп усе ж переобереться, то Євросоюз, діючи грубою процесуальною силою, загострить конфлікт з Вашингтоном і негласним Східноєвропейським союзом, лідером якого є Варшава.

Так чи інакше, є ризик посилення розколу в Європейському Союзі.

З одного боку, Агілар та інші європейські політики, які хочуть покарати Варшаву, все ж зіграють на руку Кремлю — в плані дестабілізації ЄС.

З іншого боку, якщо Трамп залишиться в Овальному кабінеті, присутність американців на східному рубежі Європи і НАТО — в Польщі — значно збільшиться в пику Західній Європі. Що на руку Україні.

    Реклама на dsnews.ua