Цинічний гумор. Навіщо Сурков розповів, як "нагне Волкера"
Останні дні осені відзначилися активізацією російських зовнішньополітичних чиновників, у тому числі і на українському напрямку. Як вже писала "ДС", помічник російського президента Владислав Сурков дав коротке інтерв'ю російському ТАСС, в якому підтвердив не тільки свою (отриману від Курта Волкера) характеристику людини з цинічним почуттям гумору, але і репутацію всього Кремля як цинічного брехуна.
Сурков заявляє, що "саме Росія зупинила повномасштабну громадянську війну на Україні", явно не звертаючи увагу на кілька деталей. По-перше, те, що вони називають "громадянською війною", а ми російською агресією, зовсім не припинилося. І навіть трохи не вилилося минулого тижня в "громадянську війну" всередині недореспублики під назвою "ЛНР", закінчившись на даному етапі палацовим переворотом, в ході якого стороною, що програла стали саме ставленики Суркова.
По-друге, як видно навіть з інтерв'ю російського терориста Ігоря Стрєлкова, якби не російські війська (в риториці кремлівської пропаганди - "відпускники"), війна на Донбасі закінчилася б не пізніше осені 2014 р. І все це цілком усвідомлюється і в Україні, і на Заході. Адже, як заявив у своєму недавньому інтерв'ю Курт Волкер, незважаючи на те, що Кремль не збирається визнавати своє вторгнення в Україну, американці знають про російських військах на Донбасі, і в Москві про це знанні і випливає з нього позиції Вашингтона теж відомо (саме так у перекладі з дипломатичної мови на людський звучить його теза "Вони не збираються говорити: "О, так, ми вдерлися, і так, ми це робимо", але ви знаєте, що вони знають, і вони знають, що ви знаєте").
Так що всі висловлювання і про те, що Росія - "найефективніший миротворець", і про геніального "мирному плані Путіна", який ось-ось має проявитися втіленням домовленості російського президента з його українським кумом Медведчуком про обмін сепаратистів на наших заручників, розраховані виключно на російського глядача. Можливо, тільки на одного, який дуже любить прояви лояльності і, за словами Волкера, приймає всі рішення. Тим більше, що Путін збирається скоро заявити про своє бажання переобратися на президентський пост (навіть називають можливу дату - 15 грудня плюс-мінус пару днів). А російські ЗМІ вже встигли повідомити про те, з ким збирається зустрітися з іноземців Путін як переобраного президента.
На Володимира Путіна і на його президентську виборчу кампанію розраховані і ті висловлювання Суркова, які адресовані іноземним адресатам. Це, наприклад, хвалебні слова про російську (нагадаємо, висунутої Путіним) ініціативою про "замирении" на Донбасі, яку путінський помічник називає "реалістичної і реалізується", додаючи: "Що тут обговорювати? Приймати треба". Адже, на його думку, путінський план настільки хороший, що "той, хто цю ініціативу не підтримує, не хоче миру". А всі заперечення і навіть пропозиції - це "химерні контрпроекты", пропоновані "для відводу очей" тими, кому "не потрібен мир на Україні".
Ці висловлювання разом з побажанням зустрітися з Волкером "на початку наступного року" (нагадаємо, що американський спецпредставник анонсував наступну зустріч на грудень) підтверджують висунуту "ДС" версію про бажання Кремля затягнути переговори з Донбасу, щоб продемонструвати російському виборцю, що "Америка з Росією вважається". І щоб Волкер не почав наполягати саме на грудні часу зустрічі (напевно, висунення Путіна на переобрання повинно супроводжуватись якоюсь красивою картинкою, яку не хочуть псувати черговими невдалими переговорами, нехай навіть і з американцями), Сурков йому і "засунув" про те, що "якщо комусь не потрібен мир на Україні, нехай так прямо і говорять".
Ну а щоб американці вже зовсім не наполягали на грудневій зустрічі, їм підкинула "інформацією до роздумів" непримиренність, продемонстрована в інтерв'ю глави російського Мзс Сергія Лаврова італійській газеті "Ліберо". У ньому він повторив путінське бачення миротворчої місії на Донбасі, а також дав зрозуміти, що Кремль готовий до таким поганим відносин з трамповским Білим домом, як і з обамовским. При цьому Лавров також заявив про "закритість" кримської теми і натякнув про корисність Росії для вирішення питання, який у США стає у зовнішньополітичному плані головним - північнокорейського. Так що американцям буде про що подумати, готуючи наступну зустріч Волкер-Сурков, поки російські ЗМІ будуть на тлі висунення Путіна в президенти розповідати електорату, як він "нагнув" Трампа, і той "уповз думати над своєю поведінкою" (або, принаймні, гордо "не прогнувся" сам).
Варто також відзначити, що до "размахиванию нескореністю" росіян простимулювали самі американці своїми, здавалося б, обережними спробами продемонструвати Кремлю, що вони готові впливати на Київ, щоб зробити його поступливим, проявилися в недавніх висловлювання американських дипломатів. Це, по-перше, натяки Курта Волкера на те, що Україна також має зобов'язання по Мінську, а по-друге, докори посла США в Україні Марі Йованович з приводу пенсій жителям окупованих територій. "ДС" вже писала про бурю обурення і досить необережних висловлювань, яку викликали ці заяви серед українських політиків.
Але і американцям слід пам'ятати, що у нинішньої путінської Росії будь-який прояв миролюбності трактується не інакше як слабкість, і те, що "Путін когось нагнув". І чергові висловлювання про те, що "тема Криму закрита", пішли слідом за тим, як Волкер замість констатації факту неприйняття Сполученими Штатами анексії Криму, як він це робив раніше, почав фантазувати про карти, на яких наші онуки будуть бачити український півострів окупованій РФ спірною територією (так було в ситуації з окупованій Радянським Союзом Прибалтикою). Цим він продемонстрував готовність відкласти кримський питання на майбутнє, і Кремль відразу ж кинувся в атаку, щоб дотиснути Білий дім хоча б в очах російського виборця.
