Рятівна русофобія. Коли Абрамовича і Дерипаску виженуть з Європи
До кінця 2019 р. Єврокомісія має намір зажадати від членів ЄС посилити контроль над програмами отримання громадянства і виду на проживання в обмін на інвестиції.
Торгівлю повнорозмірним громадянство в обмін на інвестиції зараз здійснюють три країни Євросоюзу: Мальта, Кіпр і Болгарія, громадянином яких можна стати відразу, інвестувавши в їх економіку 1-2 млн євро. Ще 17 із 28 країн ЄС пропонують таку ж послугу в два етапи: спочатку за інвестиції можна отримати вид на проживання, а там вже треба пожити якийсь час у країні, не конфліктуючи з законом. Причому за ВНП ціни пропонуються на будь-який смак і гаманець: в Хорватії його можна отримати лише за 15 тис. євро інвестицій, а Люксембург і Словаччина пропонують ту ж послугу, але вже VIP-класу, з нижньою планкою в 5 млн.
Вся система влаштована цілком комфортно. Приміром, у Португалії програма інвестиційного ВНП вимагає проводити в країні всього сім днів в році, а походження коштів не перевіряється взагалі.
Треба сказати, що такого роду приплив інвестицій дійсно здатний сильно допомогти державам, що потрапили в перманентний економічний штиль. Так, Мальта, запустивши програму для індивідуальних інвесторів, буквально за пару-трійку років увійшла в період стійкого бюджетного профіциту. Ефект, отриманий на Кіпрі та в Болгарії, був не таким яскравим і вражаючим, але теж вельми відчутним. Природно, це безпосередньо позначилося на житті громадян цих країн, кілька її поліпшивши, а значить, додало і плюсів у електоральну карму тим політикам, які прийняли такі закони.
І ось тепер нудні бюрократи з Брюсселя мають намір покласти цьому край. Про повну заборону такої практики мовлення, звичайно, немає, але претендентів суттєво обмежать безліччю вимог, серед яких найбільш жахливим і нелюдським буде необхідність підтвердити законне походження інвестованих коштів. Іншими словами, золоті часи, коли, грубо кажучи, можна було заявитися в банк з мішком відрубаних пальців з перснями і вух, з сережками, почнуть мало-помалу відходити в минуле. Відтепер на додачу до першого мішку доведеться тягти на собі ще й мішок документів з ясним згодою на передачу їх пред'явнику кожного пальця або вуха як мінімум в траст. Бо, як виявилося, відсутність вимоги про підтвердження законного походження коштів відкриває надто вже великі можливості для злочинних угруповань. Раніше, щоправда, чиновники в Брюсселі цього не помічали, а зараз вгляделись в ситуацію уважніше - і помітили. І тут же вирішили ввести заборону.
Нові драконівські - ну, відносно, звичайно, драконівські у порівнянні з нинішньою вольницею - вимоги викладені у звіті Єврокомісії про схеми отримання громадянства ЄС в обмін на інвестиції, який був опублікований 23 січня. При цьому, хоча про Росії у звіті немає ні слова, росіяни здригнулися. Адже саме вони лідирують в числі претендентів на інвестиційне громадянство та проживання.
Приміром, на сайті уряду Мальти колись був опублікований документ, який зараз вже недоступний, зі списком з 730 осіб, майже виключно росіян, серед яких є і фігуранти списку Forbes. У числі інших громадянами Мальти побажали стати - і сталі - засновник "Яндекса" Аркадій Волож, екс-власник групи O1 Борис Мінц і алюмінієвий король, а також любитель риболовлі, Олег Дерипаска.
Але такі великі, і тому помітні фігури - лише верхівка айсберга. Основну ж масу претендентів складають нікому не відомі російські чиновники середньої руки. Наскільки законно походження інвестуються ними коштів - питання непростий і неоднозначний. Ймовірно, багато хто з них формально зможуть підтвердити законність їх походження. Але це відразу ж викликає питання про те, наскільки законні органи, які видавали необхідні їм документи, якщо вони знаходяться в Росії? Наскільки корумповані, вже незалежно від місцезнаходження цих органів, функціонери, які відповідали за їх видачу? Нарешті, наскільки законні з точки зору ЄС та Заходу в цілому ті способи, якими претенденти придбали свій стан?
Тут, треба сказати, виникають неприємні розвилки. Приміром, визнавши за кремлівськими пропагандистами Володимиром Соловйовим і Сергієм Брилевым законність отримання коштів, на які придбав перший вілли в Італії, а другий - квартиру в Лондоні, впору ставити питання про посмертну реабілітацію Юліуса Штрайхера і Робера Бразийака, страчених, по суті, за незрівнянно менші гріхи.
Іншими словами, обмеження, що вводяться, якщо і будуть працювати, то лише вибірково. Вони дещо ускладнить становище дрібних грабіжників, у тому числі і родом з Росії. Дрібних, звичайно, щодо загальних масштабів загальноросійського грабежу. Але при цьому вони не стануть на заваді проникненню до ЄС системної російської мафії, що склалася в ході злиття радянського КДБ і міжнародного криміналу. Крім того, ніхто не скасовував і залученості міграційних чиновників держав - членів ЄС в корупційні схеми.
З іншого боку, вводяться обмеження - лише перший крок. Можна навіть сказати - пробний крок. Притому пробний він не стільки по відношенню до криміналу, не суть важливо зараз, дрібного або великого, общероссийско-міжнародному, намагається легалізувати свої гроші в ЄС, скільки до міцності самого ЄС. Це перевірка того, наскільки Брюссель зможе контролювати ситуацію в тому випадку, коли вона вимагатиме з боку країн-членів деяких самообмежень.
Втім, і в урядах європейських країн не можуть не розуміти того, що надмірне проникнення інвестицій кримінального походження в їх економіку, а інвесторів з кримінальною історією - на їх територію,загрожує неприємними наслідками вже для місцевої влади.
При цьому наслідки інший раз можуть бути навіть не безпосередньо економічними або кримінальними, а проявитися в самому несподіваному місці. Так, нещодавно з'ясувалося, що вугри, що мешкають в Темзі і щасливо пережили всі попередні промислові забруднення, стали хворіти і гинути від передозу кокаїну, концентрація якого в річковій воді досягла критичного рівня.
Втім, і тут нас чекає новий поворот - уряду можуть бути і не дуже-то проти. Оскільки ті з британських вугрів, що підсіли на кокаїн, викликає у них неабияку залежність, масово збираються не де попало, а в одному певному місці. І це місце - стічна труба британського парламенту, де концентрація кокаїну найбільша у всій Темзі. Остання деталь, до речі, ілюструє і те, наскільки, принаймні в принципі, може бути можливим в ході легалізації сумнівних капіталів видати чорне за біле і навпаки, і не де-то в глибині Африки або Росії, при якому-небудь Тарзана, викриває Україну, а в зразково-законослухняною Британії. В якій, до речі, теж почали полювання за капіталами неясного походження і навіть відзвітували про перші успіхи, але потім все стихло. Цікаво, що як раз після того як все стихло, і з'явилася новина про вуграх-кокаинистах, хоча, звичайно, це може бути простим збігом.
Втім, у всьому цьому немає нічого нового. Економісти давно визнають, що для нормального функціонування світової економіки їй необхідний кримінальний капітал, вільний від обмежень, що накладаються законом. Притому його необхідно не так вже й мало - близько 10% від загального обсягу. Менше - погано, шестерні світової економіки без змащення починають скрипіти і заїдати. Але і більше - погано, оскільки система починає йти шкереберть. Так що нинішні спроби зменшити обсяги кримінального інвестування - а тут і наступ на офшори, і загальне посилення боротьби з відмиванням грошей, і намір Єврокомісії обмежити приплив сумнівних інвестицій - всього лише спроби знизити рівень кримінальної мастила до необхідного. А так-то і в тій же Британії були в історії випадки, коли королеви приймали подарунки від піратів, виробляючи їх в лицарство і дозволяючи інвестувати в британську економіку, якщо цього вимагала ситуація.
Але в нашому випадку все виглядає трохи складніше. Оскільки, крім держави, з одного боку, і розбійника, який прагне легалізувати награбоване в цій державі і стати законослухняним громадянином - або, щонайменше, імітує таке бажання, з іншого, є і третій гравець. Третій гравець - це російська системна мафія, яка хоче прорости в тіло західного суспільства, як проростає в тіла мурах паразитичний грибок кордицепс однобокий, перетворюючи їх на зомбі, - тобто змінюючи їх поведінку у власних інтересах. Такі уражені грибком мурашки йдуть з мурашника і прикріплюються до листів рослин у місцях, найбільш зручних для розвитку спір кордицепса, після чого цикл повторюється знову.
Так ось, приблизно в тій же ролі, що кордицепс однобокий по відношенню до зараженому їм мурашника, Кремль виступає зараз відносно Заходу.
І від зараження кремлівським грибком система жорсткого контролю, запропонована Єврокомісією, на жаль, не рятує. Тут потрібні зовсім інші критерії. Токсичними повинні бути визнані всі інвестиції, що мають російських бенефіціарів, або навіть обґрунтовано запідозрені у цьому. Це трохи інша загроза, яка лежить в іншій площині, але до розуміння її масштабу західним чиновникам, схоже, ще далеко.
