Полум'я і лють. Як США грають з КНДР в хорошого і поганого копа
Вашингтон на цьому тижні в ударі. Сполучені Штати встигли і росіянам пояснити, в якому руслі рухатися заради діалогу; і план по боротьбі з "Ісламським державою" на Філіппінах придумали. Одночасно гостро було поставлено північнокорейський питання. Гостро до такої міри, що в США і Європі вже бачать початок ядерної війни.
Почалося все з інформацією розвідки, наданої The Washington Post, згідно з якою у режиму в Пхеньяні вже є миниатюризированные ядерні боєголовки. Вони можуть бути встановлені на балістичні ракети, включаючи міжконтинентальні. І КНДР раніше провела успішне випробування ракети, яка може досягти Америки.
Природно в Білому домі цю новину сприйняли з тривогою. І навіть більше. Хоча, заради справедливості, зауважимо, що Дональд Трамп ще минулого тижня вустами сенатори Ліндсі Грема висловив готовність убивати "там" тисячі людей, якщо вже війну між Сша та Північною Кореєю бути. "Якщо буде війна, щоб зупинити (Кім Чен Ина), вона відбудеться. Якщо тисячі помруть, вони помруть там. Вони не помруть тут. І він сказав мені це в обличчя. І це може звучати провокаційно, але насправді немає. Коли ви президент Сполучених Штатів, кому ви віддані? Народу Сполучених Штатів", - розповів Грем суть бесіди з президентом.
На публікацію WP від 8 серпня Трамп відреагував дуже різко. Він дав брифінг для преси в гольф-клубі в Бедминстере, де відпочиває під час свого 17-денної відпустки. "Для Північної Кореї краще більше не загрожувати США. Вони зустрінуться з полум'ям і люттю, якої світ ще не бачив", - заявив Трамп, впевнено і холодно дивлячись в об'єктиви.
А що Пхеньян? Скажімо, так він відреагував, як і слід було очікувати. Тим більше, що буквально днями, 5 серпня, Рада безпеки ООН у відповідь на липневі випробування ракет "Хвасон-14" схвалила розширення санкцій. Обмежувальні заходи передбачають заборону на імпорт з КНДР, зокрема, заліза, залізної руди, свинцю, вугілля і морепродуктів; заморожування коштів Банку зовнішньої торгівлі КНДР і закриті порти для північнокорейських суден, які порушили резолюції ООН. У США підрахували, що в повній мірі санкції позбавлять Пхеньян $1 млрд щорічних валютних надходжень. І це $3 млрд все.
Центральне телеграфне агентство Кореї (ЦТАК) 7 серпня розповсюдило заяву про порушення Радбезом ООН суверенітету країни. І Пхеньян підкреслив, що ніяких переговорів з Штатами не буде до тих пір, поки Вашингтон продовжує "ворожу політику щодо КНДР". У той же день глава дипломатії Північної Кореї Лі Ен Хо навідріз відмовився налагодити відносини з Південною Кореєю. Відповідну пропозицію ще в липні зробив новий південнокорейський президент Мун Чже Ін. А відмова пролунав на саміті ASEAN в Манілі, де Чи зустрівся з південнокорейським колегою Кан Ген Хва. "У ситуації, при якій Південь співпрацює з США в плані посилення тиску на Північ, такі пропозиції виглядають нещирими", - цитує Чи південнокорейське агентство Yonhap.
Тому-то і без того постійно нащетинилися КНДР на заяву Трампа відреагувала вкрай радикально. ЦТАК повідомило, що сили Корейської народної армії розглядають можливість ракетного удару по районах острова Гуам з допомогою балістичних ракет середньої дальності "Хвасон-12". І, як стало відомо після, план нібито буде готовий вже до кінця цього місяця. А чому власне Гуам? Все просто - там знаходяться військові бази США, включаючи базу ВПС США "Андерсен", де знаходяться стратегічні бомбардувальники".
Це обіцянка не на жарт стривожило не тільки Гуам, але і американський та європейський істеблішмент. Тому держсекретар Рекс Тіллерсон поспішив заспокоїти. Він став хорошим копом, поки його бос був поганим. Перед посадкою на тому самому Гуамі держсекретар заявив, що американці "можуть спати спокійно ночами". За його словами, різкі зауваження господаря Овального кабінету продиктовані бажанням достукатися до Кім Чен Ина. І, нібито, зробити це в зрозумілій того манері. А сам Трамп звичайно ж хоче вирішити питання мирно. Ось коротко пояснення Тіллерсона.
Тільки от невдача. В один день з коментарем голови Держдепу, 9 серпня, з'явилася заява міністра оборони США Джеймса Мэттиса. Та оцінка "Скаженого пса" діаметрально протилежна тій, яку озвучив колишній керівник Exxon Mobil. "Північна Корея повинна припинити перебувати в ізоляції і відмовитися від спроб розробити ядерну зброю. КНДР слід припинити обговорення будь-яких дій, які приведуть до кінця її режиму і загибелі її народу", - заявив глава Пентагону, спрогнозувавши поразка Північної Кореї в гонці озброєнь.
Насправді такі різні заяви з адміністрації пояснюються наявністю внутрішньої боротьби і сумбуром, що послідувало після заяви президента. Адже, як розповів Politico, один чиновник в Білому домі, заява Трампа було "експромтом", про який ніхто не був обізнаний. "Я думаю, що він просто хотів показати Північній Кореї, що втомився від цього всього", - заявило джерело. І, за словами інших чиновників в адміністрації, президент насправді все більше роздратований діями і словами Ина. Він періодично запитує у помічників: "Та що з цим хлопцем не так?".
Як би те ні було, але він сказав те, що сказав. І цим змінив баланс в США. Якщо точніше, то у Вашингтоні умовно є чотири табори прихильників того чи іншого варіанта вирішення північнокорейської проблеми. Перший: вважають, що потрібно змінювати владу і вивезти Кіма. Другий: мирний договір в обмін на денуклеаризацію; Третій: ті, хто хочуть, щоб Китай тиснув на Пхеньян заради досягнення угоди. І четвертий: ті, хто підтримують силовий варіант. До останніх можна віднести Ліндсі Грема і Джеймса Мэттиса. І міністр вже діє. 10 серпня джерела NBC розповіли про те, що у відомстві готовий план превентивного удару по пускових установок Північної Кореї і буде приведений у виконання, якщо Трамп віддасть наказ. Згідно з планом, атаку будуть проводити важкі стратегічні бомбардувальники B-1B з бази "Андерсен". Причому пілоти відпрацьовують цю стратегію з кінця травня, встигнувши провести 11 тренувальних вильотів. Тепер зрозуміло, чому Пхеньян вибрав саме Гуам.
Ось і виходить, що нетерплячий, грубуватий Трамп, не знає тонкощів дипломатії та управління державою, своїми особливостями зіграв на руку "яструбам". Сам Трамп веде себе як і багато босів, власники компаній різних розмірів. Він вважає, що задає курс, він світоч думки, а підлеглі вже впорядкують і поправлять. Але він також і не замислюється над тим, що вирішення питання краще доручити експертам, яких найняв, а не вважати себе фахівцем широкого профілю. Причому, мовляв, відмінного.
Пам'ятається, медіа резонно дуже не сподобалося намір президента зовсім відмовитися від спілкування Білого дому з журналістами, і перейти в режим прес-релізів. Проте чим далі в ліс, тим більше соціофобія Трампа здається розумним вибором. "Відберіть у нього мікрофон, хто-небудь". І Twitter теж. Так, він в деякому роді допоміг Мэттису. Але надто нестабільний цей хімічний елемент, дихромат помаранчевого кольору, в американському організмі. Не виключено, що поки в Міноборони буде йти своєю чергою, президент знову щось скаже і всі напрацювання коту під хвіст.
Не дарма так стривожилися союзники в Європі. Вони єдині в заклику бути стриманішим. "Ми спостерігаємо за зростаючим напруженням у риториці навколо Корейського півострова з величезним острахом. Тому ми закликаємо всі сторони проявити стриманість", - сказав у середу речник МЗС ФРН Мартін Шефер, відкинувши "військовий варіант". Того ж думки була й прес-секретар Єврокомісії з дипломатії Кетрін Рей, яка вважає за необхідне вирішити кризу на Корейському півострові мирними способами. А в Парижі похвали рішучість Трампа, але, за словами представника уряду Крістофа Кастанера, Франція "стурбована" і закликала "всі сторони діяти відповідально". "Сусіди" КНДР більш напружені зі зрозумілих причин. Так, прем'єр Новій Зеландії Білл Інгліш зауважив, що коментарі Трампа "не є корисними в дуже напруженій обстановці".
З одного боку, в американському державі працює система стримувань і противаг. Тому можна було не боятися, що Трамп розв'яже ядерну війну - адміністрація і Конгрес перешкоджатимуть цьому. З одним "але". Якби в Пхеньяні не сидів інший примхливий і жорстокий дитина - Кім Чен Ин. Трампа-то втримають, а хто утримає Ина, расстреливающего "зрадників" з зенітки? Так що страхи лідерів Європи не позбавлені підстав. З іншого боку, поведінка Кіма є постійним джерелом занепокоєння. Немає гарантій, що діалог, пом'якшення санкцій і допомогу КНДР через Китай благотворно вплинуть на режим. Міг би допомогти відхід американців з Південної Кореї, об'єднання з якої роками добивається Північ. Однак це було б серйозним геостратегічним поразкою для США, оскільки в регіоні крім КНДР є ще Китай і Росія. Зробити їм такий подарунок Вашингтон фізично не може. Поки ж в Штатах триває обговорення: вибрати план Мэттиса або пом'якшити тональність. Теоретично обидва варіанти, швидка точкова атака за лідерам і неквапливе тиск з пряником, можуть вирішити проблему. Питання в тому, прихильники якого підходу виявляться переконливіше.
І в процесі важливо розуміти, що з себе представляє Північна Корея. Адже поточний конфлікт в деякому роді - це наслідок вибору США і СРСР. Вони сподівалися поділом країни по 38-й паралелі домогтися сталого світу. Замість того отримали постійно підживлюється загрозу, витікаючу з найбільш закритої країни в світі. Не можна з повною впевненістю сказати, що вибір був помилковий. Вашингтон і Москва вважали, що він допоможе. Однак сама історія того суперечила: Корея встигла настраждатися від інтервенцій монголів, японців, китайців і постійно перебувала проміж декількох вогнів. Плюс позначається тривала відсутність своєї зовнішньої політики під управлінням Китаю. У сукупності сформувався рух до добровільного ізоляціонізму після чергової іноземній експансії - масштабного конфлікту в 50-х. А ще не можна не згадати нерівномірний розвиток Півночі і Півдня, як у випадку з ФРН і НДР. Сеул адже мав щитом в особі американців і підтримкою США, тому зараз успішний. А в КНДР пустельні дороги і постійне скорочення пайка.
