• USD 27.7
  • EUR 33.1
  • GBP 38.3
Спецпроєкти

Ніхто нікуди не їде. Чому Байден не відправить призначенця Трампа послом в Україні

Голова МЗС України Дмитро Кулеба повідомив, що адміністрація нового президента США вибере іншого кандидата на пост посла в Києві

В Україні вже більше півтора року немає посла США
В Україні вже більше півтора року немає посла США / Getty Images
Реклама на dsnews.ua

З моменту звільнення Марі Йованович в Україні вже більше півтора року немає посла США.

Процес, здавалося, пішов в травні 2020 р., коли (тепер уже екс) президент Дональд Трамп офіційно номінував на цю посаду голову Європейського центру досліджень безпеки Джорджа Маршалла, старшого радника з питань оборони США в Україні Кіта Дейтона.

Його кандидатуру у вересні підтримав сенатський комітет у закордонних справах. Однак процедура забуксувала — передвиборча гонка була в самому розпалі, і Сенат досі не поставив крапку в цьому питанні. По всій видимості, і не поставить в доступному для огляду майбутньому. Відносно відставного генерала Кіта Дейтона — так точно.

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба в ефірі телеканалу "Україна 24" 24 січня повідомив, що "адміністрація Байдена буде шукати нового кандидата на цю посаду".

Отже, інтереси США в Україні та комунікацію між двома країнами буде, як і раніше, забезпечувати тимчасова повірена у справах Сполучених Штатів Крістіна Квін, яка керує американською дипмісією після відходу Вільяма Тейлора.

Геть призначенців

Призначення Кіта Дейтона, який подобався Трампу, в принципі влаштовувало і демократів, і республіканців. Нехай він і не кадровий дипломат, але досвід роботи в Україні і Росії у нього є.

Реклама на dsnews.ua

Однак з плином часу — зокрема, вже після загальнонаціональних виборів, в Вашингтоні заговорили про те, що Байден в процесі формування своєї адміністрації серйозно прорідить ряди послів, яких вибрав Трамп.

В першу чергу це стосується політичних призначенців — людей, які не мають дипломатичного досвіду і отримали свою посаду в якості плати за їх підтримку.

Для Сполучених Штатів це нормальна практика. Кожна адміністрація послами в ті чи інші країни відправляє, крім кадрових дипломатів, певну кількість політичних призначенців.

Як пояснював у коментарі "Радіо Свобода" експосол США в Україні Джон Гербст, часто останніх відправляють в "комфортні країни" в Європі, Азії або Південній Америці, а також — іноді — в НАТО чи ЄС.

При Трампі, відомому своєю недовірою до Держдепартаменту і істеблішменту, за даними Американської асоціації дипломатичної служби, на які посилається "Радіо Свобода", кількість політичних призначенців досягла 43%.

Це рекордний показник за 46 років, тобто з часів адміністрації Джеральда Форда. Просто до Форда такі дані не збиралися.

Байден же чітко декларує і реалізує на практиці відхід від правил, прийнятих при "дворі" Трампа. Будь це міграційна політика, оборонна або політика в сфері охорони здоровʼя.

Зовнішня політика теж зазнає серйозних змін. Принаймні, в контексті механізмів її здійснення.

Це означає, що нова адміністрація істотно скоротить число політичних призначенців на дипломатичних посадах і надасть перевагу саме кадровим дипломатам.

Тому від послуг Дейтона, як випливає зі слів Кулеби, у Байдена вирішили відмовитися. Незважаючи на професіоналізм генерала і його досвід. До того ж, нехай і умовно, але Дейтон — людина Трампа, чутки про можливе призначення якого спливли ще в кінці 2019 року, коли по відношенню до президента була запущена процедура імпічменту у звʼязку з можливим тиском на Володимира Зеленського в спробах отримати компромат на Байдена.

Дейтон міг допомогти Трампу інтенсифікувати переговори з Банковою з цього питання.

І дуже показово, що генерал під час слухань в комітеті Сенату запевняв законодавців, що буде дистанціюватися від осіб з яскраво вираженими політичними поглядами, тобто від ангажованих.

Але при цьому додав, що від зустрічі з вірним соратником Трампа Руді Джуліані, який брав участь в зборі компромату на Байдена, він категорично не відмовлявся б.

Тому бажання адміністрації Байдена вибрати іншого посла (поряд з іншими) можна пояснити.

Без ілюзій

Не варто забувати все ж про те, що відносини між Вашингтоном і Києвом не можна назвати простими і зрозумілими. Особливо це стосується майбутніх відносин з новою адміністрацією.

Для додання їм ясності і цілісності Білому дому потрібен усе-таки кадровий дипломат. Ним може бути і Крістіна Квін, або навіть фігурант Україногейта Філіп Рікер, який заступився за Марі Йованович і чию кандидатуру розглядав Трамп поряд з Дейтоном.

У будь-якому випадку можливе призначення послом США в Києві саме кадрового дипломата покаже, що Україна — це один із пріоритетних напрямків Державного департаменту і адміністрації Байдена в цілому.

Безумовно, США і Україні необхідно інтенсифікувати діалог. Але на те, коли цей процес почнеться, впливають кілька факторів.

Перший і основний: на сьогоднішній день у Байдена, який є президентом лише шість днів, власних проблем по горло.

Новому президенту треба розсьорбувати наслідки трампової політики розколу і хоч трохи помирити американців одного з одним.

А ще запуск масової вакцинації від коронавіруса Covid-19, затвердження Конгресом пакета допомоги на суму $1,9 трлн, переформатування міграційної політики та багато іншого.

Україна для Байдена важлива. Але слід бути реалістами, як, до речі, рекомендує в тому ж інтервʼю Дмитро Кулеба.

"Я хочу, щоб ми всі розуміли одну річ: Байден не прокидається і не лягає спати з думкою про те, що ще зробити для України і якого посла туди призначити", — підкреслив український міністр.

Крім того, є і другий фактор — це сигнал офісу Зеленського про готовність до продуктивного діалогу з новою адміністрацією. І сигнал достовірний, а не декларативний.

Поки ж такої готовності немає. На що вказує ситуація з фігурантом списку санкцій США і членом фракції президентської партії Олександром Дубінським, який відповів відмовою на прохання президента покинути цю саму фракцію.

Може Зеленський, насправді, і намагався домогтися виходу Дубінського з фракції, але спроба вийшла непереконливою. Впливу на свою партію, принаймні, на її частину, у президента немає.

Та й не тільки на партію. Український президент, як відомо, прагне виглядати ефективним і сильним лідером, який і тарифну політику визначає, і "чортів" Службою безпеки лякає.

Однак у випадку з "плівками Деркача", за причетність до яких щодо Дубінського, власне, і ввели санкції, президент не особливо поспішає стимулювати конкретні кроки свого уряду. І в історії з Дубінським гарант, виходить, знову продемонстрував свою лідерську слабкість.

"Українська правда" пише : "Зеленський Дубінському заявив, що він повинен піти з фракції, щоб не підставляти" Слугу народу "під удар, і зазначив, що попереджав нардепа ще до санкцій, щоб той не ліз в тему плівок і не звʼязувався з Деркачем, бо той — агент ФСБ ". Якщо це так, то що виходить? Президент України знає, що у Верховній Раді сидить агент ФСБ, але чомусь ніхто нічого не робить. Уже Сполучені Штати санкції ввели проти Деркача і назвали його агентом російських спецслужб, а президент досі "не подзвонив Баканову".

Це ось як раз і є яскравим підтвердженням того, що Вашингтону і Києву ще дуже багато що належить обговорити. І після символічної прочуханки американським Мінфіном на Пенсільванія-авеню, 1600, очікують конкретних кроків з боку Банкової.

    Реклама на dsnews.ua