Інформаційний Перл-Харбор. Чим доповідь Мюллера про "підрив США" небезпечний для Росії
Президент США Дональд Трамп заявив, що Росія досягла надзвичайного успіху в підриві політичного ландшафту Сполучених Штатів шляхом втручання у вибори 2016 р. Нинішній господар Овального кабінету заявив: "Метою Росії було створити розбрат, хаос і підірвати США".
Ці слова можна трактувати як вимушена згода з результатами розслідування спецпрокурора Роберта Мюллера, представленими в минулу п'ятницю. Втім, Трамп продовжує упиратися в його критиці - тим більше що Мюллеру не вдалося встановити факт змови з росіянами працівників президентського виборчого штабу. Не встановлено і те, що російське втручання зумовило результат виборів, хоча факт російського втручання в них доведено. І через це втручання Мюллер представив офіційні звинувачення проти 13 громадян Росії і трьох російських компаній.
Що б не говорив президент, реакція американського істеблішменту на доповідь Мюллера виявилася більш ніж серйозною. Заступник генпрокурора США Рід Розенстайн запевнив, що буде домагатися екстрадиції всіх росіян, які фігурують у доповіді Мюллера. "Ми будемо слідувати звичайним процедурам, домагаючись співпраці", - заявив він.
У чому конкретно звинувачують росіян?
Законодавство США забороняє іноземним громадянам впливати на політичну систему без попередньої реєстрації в якості іноземного агента. Іноземцям заборонено, причому вже без жодних варіантів, впливати на вибори як безпосередньо, так і через третіх осіб, нехай навіть і громадян США, фінансуючи їх акції. Незаконні, зрозуміло, повідомлення неправдивих відомостей про себе та про мету в'їзду в США при отриманні візи. Природно, що караються також шахрайські дії, зокрема, спроба видати себе з корисливими цілями за іншу особу.
Обвинувачені росіяни, діючи умисно, як організоване угруповання, у великих масштабах і протягом тривалого часу, починаючи як мінімум з 2014 р., а можливо, і раніше, впливали за допомогою соцмереж на громадську думку США, видаючи себе за американських громадян. Їх діяльність вклалася у вісім статей Кримінального кодексу. У короткому переказі вона охарактеризована як здійснення втручання в політичні і виборчі процеси США без виявлення його російської приналежності. "Відповідачі, - йдеться в доповіді, - вступили в змову з метою звести нанівець законні функції уряду Сполучених Штатів допомогою шахрайства та обману, у тому числі шляхом внесення витрат у президентську виборчу кампанію 2016 року без належного розкриття інформації". Ухилення від реєстрації в якості іноземних агентів, незаконна політична діяльність в США і отримання віз шахрайським шляхом складаються в картину змови з метою усунення законною, тобто обраної з волі американського народу, влада Сполучених Штатів. До таких змов в США ставляться дуже серйозно.
Масштаби діяльності, докладно описаної в доповіді, вражають, особливо при зіставленні з порівняно скромним бюджетом у $1,25 млн в місяць. Мова йшла про сотні тисяч громадян США, залучених до контрольовані росіянами групи на FB і в інших соцмережах, про тисячі одиниць оригінального контенту в тиждень і десятках мільйонів переглядів, не рахуючи перепостів. Метою кампанії було виявлення та консолідація потенційно протестних і конфліктних груп в американському суспільстві та їх активізація. Погляди, що існують у цих групах, росіян не цікавили. Годилися всі, кого можна було спонукати на деструктивну поведінку.
Витонченість розробок і впливів, а також нахабство виконавців, не сумнівалися у своїй безкарності, теж справляють сильне враження. За змістом доповіді зрозуміло, що мова йде тільки про частини впливів і частини фінансових потоків, що дуже багато чого в полі зору розслідувачів не попало і, ймовірно, вже не потрапить. Твердження російської сторони про те, що, мовляв, "їм не представили жодного факту", розраховані на тих, хто доповідь не читав і не прочитає. Фактів там вище даху, притому ув'язаних в єдине ціле, із зазначенням рахунків, дат, прізвищ, з описом акцій і іншої конкретикою.
Єдине, що не виглядає безперечним, - це спроба забезпечити перемогу Трампа. Підтримка Трампа мала місце, але вона носила скоріше технічний характер. Тут можна погодитися з віце-президентом Facebook по рекламі Робом Голдманом, на думку якого "головною метою російської пропаганди і спроб дезінформації було розколоти Америку, використовуючи наші ж основи права зразок свободи слова та соціальних мереж проти нас". "Це посіяло страх і ворожнечу в рядах американців, - констатує Голдман. - Все це чудово працює. Зараз ми досить роз'єднані як нація". Підтримка Трампа в загальній логіці цієї схеми виглядає скоріше як підтримка Кремлем фігури, здатною найбільшою мірою посприяти такому розколу, ніж як просування свого агента впливу.
З одного боку, це, ймовірно, викликало зітхання полегшення в Білому домі. З іншого, означає, що проблема серйозніша, ніж здавалося спочатку. Мова йде не про випадковому збігу обставин, коли в крісло президента прорвався людина, афілійований з Кремлем. Звичайно, такий прорив був би неприємний і принизливий для США, але разом з тим і не особливо небезпечний. Система федеральної влади володіє великим запасом міцності і здатна надійно і швидко ізолювати президента від сторонніх впливів. З цієї причини питання про зв'язки Трампа з Кремлем хоча і не знято з порядку денного, але і не є національною проблемою №1. Зате доведена інформаційна війна з метою руйнування всієї суспільної системи США та внесення до неї хаосу і розбрату - серйозний привід для занепокоєння. Операцію, розкриту в доповіді Мюллера, називають "інформаційним Перл-Харбором", а це серйозне порівняння і привід до жорстких дій у відповідь. З урахуванням можливостей США ніякої симетрії не буде, а буде просте здування знахабнілого режиму в Кремлі, і ніякої ядерну парасольку його не врятує. Крім того, все вказує на те, що аналогічні операції Росія проводила і проводить і в інших розвинених країнах.
Навіщо їй це, я вже писав, і не раз, наприклад, тут. Російські верхи, будучи реліктами минаючої епохи, намагаються розхитати базові цінності демократії, щоб штовхнути світ у неофеодалізм і цим продовжити своє існування. У цьому прагненні у них є чимало могутніх союзників.
"Де ваші докази?"
Будучи спіймані за руку, в Кремлі очікувано включили дурня, кажучи по-перше, про "відсутність фактів", по-друге - намагаючись уявити всю історію в якості самодіяльності приватних осіб, у третіх - як надполітичну діяльність, мовляв, якісь не в міру завзяті та нестандартно мислячі бізнесмени через свої структури формували цільові групи для комерційної реклами. У числі інших аргументів висловлюється і те, що в США є свобода слова, і, поширюючи в мережі які завгодно думки, фігуранти справи нічого не порушили.
Для виправдання провалу був підтягнутий і засновник порталу WikiLeaks Джуліан Ассанж, який просуває версію про будівництво комерційної рекламної мережі. Якщо у когось залишалися сумніви в тому, чиїм інструментом є професійний викривач, то зараз, ймовірно, вони відпали остаточно.
Оскільки Росія будує свій захист на тому, що схеми, які фігурують у доповіді Мюллера, були не державної ініціативою, а приватної самодіяльністю, а також з урахуванням персоналій списку, видача обвинувачених США виключена, і навіть допит їх американськими слідчими на території російської малоймовірний. Це означає приємні бонуси, причому в несподіваних областях. Так, Центральний банк Росії раптом заявив про запуск власного сервісу по передачі фінансових повідомлень (СПФС), "до якого зможуть підключитися іноземні банки та компанії з країн Євразійського економічного союзу (ЄАЕС)" і який нібито майже так само гарний, як SWIFT. В рамках цієї логіки можна чекати і заяви про те, що монетний двір Росії освоїв випуск доларів, які анітрохи не гірше американських і при цьому значно дешевше.
До числа опосередкованих відповідей на звинувачення і спроб підвести теоретичну базу під російську антизахідну діяльність можна також віднести спалах епістолярної активності Владислава Суркова. Особливо примітні два його останніх статті: "Криза лицемірства" і "Валентинка у багряних тонах", де Сурков намагається обґрунтувати тезу про занепад і розкладання Заходу. Статті справляють дивне враження. З одного боку, вони безсумнівний продукт хворої свідомості, з іншого - російський читач саме в силу особливостей своєї свідомості їх, ймовірно, сприйме. Схоже, що радник Путіна прогнозує появу в Кремлі запиту на теоретика, здатного обґрунтувати відмову від західної химерності і переусложненности на користь здорової простоти, і хоче її обійняти, потіснивши Дугіна.
Чому факти з доповіді Мюллера - лише частина великої гри Кремля
З приблизно 45 нових партій, що виникли в Європі в останні роки, практично всі, включаючи німецьку "Альтернативу для Німеччини", австрійську Партію свободи", грецьку "Золоту зорю", угорський "Йоббік", "Національний фронт" у Франції, "Лігу Півночі" в Італії, "Фламандський інтерес'у Бельгії і британську "Партію незалежності", є інструментами розхитування сучасної політичної системи, причому в більшості випадків були відстежені їх російські зв'язки. Безсумнівно, криза західного світоустрою викликаний об'єктивними причинами, і Росія тут ні при чому. Але Росія намагається використовувати його, щоб розгойдати ситуацію до повного її обвалення. Без російського впливу криза буде вирішена в найближчі 20-30 років, і західна система стабілізується на новому рівні. Москва ж усіма силами намагається запустити сценарій її розпаду і відкату назад.
Крім Європи, Росія співпрацює практично з усіма силами, деструктивними по відношенню до західної індустріальній системі, які тільки є у світі, включаючи екстремістів і терористів всіх видів, міжнародні кримінальні структури і держави-ізгої. Нічим іншим, як війною назвати це не можна, а, отже, і відповідні дії повинні носити характер війни.
Можливий відповідь
Все залежить від ступеня усвідомлення небезпеки. Якщо інформація з доповіді Мюллера буде дійсно сприйнята як "інформаційний Перл-Харбор", то і відповідь буде порівняти за масштабом. Можливості інформаційної війни, якими володіють США, можна порівняти з російськими.
Тут все йде точно так само як і в звичайній війні. Що Сполучені Штати можуть зробити з росіянами у звичайній війні, якщо захочуть, ми нещодавно бачили в Сирії. Характерно, що після евфратского розгрому Росія втерлася, відреклася від загиблих і відмовчалася, ніяких рішучих кроків не було. Змінити режим в Кремлі і навіть "розділити Росію на 50 держав" - це одна з улюблених тем російської пропаганди - Захід може досить легко і з порівняно невеликими витратами.
Інше питання, що ці 50 держав будуть ще більш відмороженими, ніж нинішня Росія, населені вже зовсім спятившими людьми, які буде рватися в Європу, як клопи з палаючого матраца, і нашпиговані зброєю, яку відразу піде в хід. Звичайно, велика частина цих ресурсів буде витрачена на взаємне винищення, але що-то вийде за межі Росії. І тому Захід волів би зберегти Росію у більш-менш цілісному вигляді. З тієї ж причини Захід не хотів і розпаду СРСР. Але, якщо ситуація буде оцінена як не залишає вибору, Захід і перш за все США можуть в принципі зважитися і на демонтаж Росії.
Звичайно, це було б хорошим варіантом для України, але він, на жаль, малоймовірний. Більш імовірним виглядає посилення санкцій та інших форм тиску в надії примусити Росію відмовитися від агресивних планів. Це свідомо малоефективно, але для нас теж непогано. У всякому разі доповідь Мюллера різко зменшив імовірність скасування або пом'якшення санкцій та зниження обсягів військової допомоги Україні.
