Протести в Хабаровську. Як Кремль втрачає Далекий Схід

Після арешту губернатора Хабаровського краю в цьому регіоні почалися багатотисячні акції протесту

Getty Images

За минулі вихідні в Хабаровському краї (РФ) пройшли три акції протесту проти арешту губернатора Сергія Фургала за обвинуваченням у скоєнні злочинів 15 років тому, в тому числі в організації замахів і вбивств ряду місцевих бізнесменів.

Затримання соратника Жириновського, який користується величезною популярністю в регіоні, незважаючи на минулі гріхи, як писала "ДС", — один з епізодів в історії масових арештів і обшуків у неблагонадійних (журналістів, правозахисників), які почалися практично відразу після "голосування" за путінські поправки до конституції, які дають йому ще більше влади, а головне – можливість залишитися в кріслі президента до 2036 р.

Фургал – один з кількох представників системної опозиції, які змогли відібрати губернаторство у "єдиноросів" і іже з ними.

Зрозуміло, що зуб у Кремля на нього був давно. Поправки, спрямовані на забезпечення абсолютного самодержавства Путіна, лише запустили ланцюгову реакцію.

Втім, і реальні, а не намальовані російським центрвиборчкомом результати, зафіксовані завдяки незалежним екзитполам, наочно проілюстрували загрозу для режиму.

У першу чергу — загрозу з регіонів. Її контури були зрозумілі вже після того, як дані соцопитування, проведеного "Левада-Центром", показали, що вперше за 20 років рейтинг Путіна нижче, ніж у губернаторів.

Загрозу цю, не знаючи інших методів, Кремль вирішив випалити напалмом. Першим пішов під зачистку Сергій Фургал.

І діючи без оглядки на наслідки, силовики не врахували, що лише погіршили ситуацію. Високі рейтинги місцевої влади очікувано трансформувалися в протестні акції.

Досить численні. Якщо вже Хабаровське МВС повідомляло, що в одному з мітингів брали участь 10-12 тис. чоловік (за даними ЗМІ, 20-35 тис.), то справжня цифра набагато вища.

Як зазначає "Інформаційний опір", це найбільша політична акція за останні 10 років.

Причому виступи проходять з чіткою антипутінською риторикою: "Путін – ОЗУ", "Москва, йди геть" і т. д.

Російські правоохоронці намагаються, якось погасити полум'я протестів, у тому числі затриманнями найбільш активних учасників.

Але, мабуть, не дуже успішно, раз у Хабаровськ оперативно 12 липня приїхав з негласним візитом повпред Путіна в Далекосхідному федеральному окрузі Юрій Трутнєв.

За даними "Комерсанта", емісар господаря Кремля провів зустрічі з керівництвом силових структур", а після — з "посадовими особами крайового уряду".

"Російська газета" також наводить думку одного зі своїх джерел, який вважає, що Трутнєв в організації акцій протесту звинувачував безпосередньо чиновників.

Що цілком може бути правдою, оскільки розрив між Москвою і регіонами збільшується. Місцеві еліти стають усе сміливішими.

Це видно і з того, як звільнений Путіним з поста губернатора Чувашії Михайло Ігнатьєв (недавно і своєчасно помер нібито від серцево-судинної недостатності) подав до суду на президента РФ. І по численних акціях протесту в Ненецькому автономному окрузі проти планів щодо об'єднання НАО з Архангельської областю.

Голодне Замкаддя

Нові безпрецедентні повноваження російського президента не стали для нього паличкою-виручалочкою. Принаймні, поки. Холодильник, що став помітно пустішим через санкції і коронакризу, усе ж мало-помалу почав брати верх над телевізором.

Не сказати, що після даних про високий рейтинг губернаторів і низький – Путіна, були серйозні очікування майбутньої масштабної непокори на рівні регіонів, але прогнози про те, що саме помітно відставати від Москви Замкаддя стане головною причиною головного болю Путіна, звучали.

Так, Москва і Санкт-Петербург, які, згідно экзитполу кампанії "Ні!", насправді проголосували проти поправок, а раніше бунтували – в підтримку журналіста Івана Голунова, під час виборів до Московської міськдуми.

Наскільки це можна назвати бунтом, враховуючи наявну в РФ тенденцію швидко охолоджуватись?

Ну і, як не крути, Кремль не міг допустити того, щоб обидві столиці пішли проти нього. Щоб там були протестні настрої.

Суб'єкти федерації – справа інша. Там свої царі, які вже втомилися від того, розжирілий центр регулярно

І те, що саме регіони були слабкою ланкою російської державності, було зрозуміло ще кілька років тому. З якими сторонами, зацікавленими у припиненні агресії РФ, слід щільно попрацювати.

"ДС", зауважимо, ще в 2017 р. у матеріалі про призначення послом США в Москві Джона Хантсмана припускала, що дипломат, який має відповідний досвід роботи в Китаї, займеться, так би мовити, розгойдуванням регіонів – налагодженням зв'язків між Вашингтоном і елітами в областях, краях, автономних республіках. Дробити і без того роздроблені регіони.

Ясна річ, що такого роду діяльність афішуватися не буде.

Але не виключено: Хантсман цілком міг займатися нею до свого відходу з поста глави американської дипмісії заради повернення в крісло губернатора Юти (до речі, праймеріз Хантсман програв напередодні).

Примітно, що в останній рік в Москві Хантсман під час зустрічі з представниками Американської торгової палати в РФ, що відбулася 28 березня, закликав американський бізнес продовжувати свою роботу в Росії, оскільки вона є "сполучною ланкою" у двосторонніх відносинах.

Не можна не звернути уваги і на те, що, згідно з офіційними даними з Вашингтона, після призначення Хантсмана послом прямі американські інвестиції США в РФ виросли з $13,88 млрд (2017 р.) до $17,8 млрд до 2018 р. Хоча до цього демонстрували постійне падіння.

Причому, якщо вірити цифрам ООН, дані з інвестицій США в 2017 р. відрізняються від офіційної статистики і США, і Росії.

В ООН повідомили, що інвестиції насправді досягли $39,1 млрд – це майже 9% від всіх американських інвестицій.

Розходження в даних пояснюється тим, що американська компанія може вкладатися в російські проекти через своїх "дочок", наприклад, з реєстрацією в Нідерландах та Люксембурзі.

Підтвердженням може служити і торішня доповідь аудиторсько-консалтингової компанії Ernst & Young, проведена у співпраці з Американською торговою палатою, згідно з якою Штати вийшли на перше місце в списку країн за кількістю інвестпроектів – приріст 74%. При цьому на Штати припали 16% всіх інвестпроектів РФ.

А серед регіонів, що різко стали привабливими для іноземних інвесторів крім Москви і Пітера, фігурує і той же Приморський край, де в 2018 р. Кремль програв вибори губернатора.

Не можна стверджувати, що існує зв'язок між приростом інвестицій і тим, що регіони починають йти проти Москви. Але тенденція характерна.

Як і те, що мотором протестів стала не опозиція, а до недавніх пір представники системи.