• USD 27
  • EUR 31.8
  • GBP 37.2
Спецпроєкти

Проти "кулька". Чому на виборах в Молдові не спрацювали кремлівські страшилки комуністів

Для України наявність стабільної проєвропейської парламентської більшості і уряду у сусідів — позитивний факт, що дає можливість оживити як двосторонні відносини, так і контакти в трикутнику Україна-Молдова-Грузія

Getty Images
Реклама на dsnews.ua

Екс-президенту Ігорю Додону вдалося досягти того ж, що і Владу Плахотнюку, олігархові і ще недавно "головному наглядачеві" за Молдовою, — об'єднати проти себе людей, часто з різними поглядами, але з одним бажанням — позбавити країну від "кулька". Чорний пластиковий пакет з календарем став в Молдові символом корупції. Саме такий пакет на одному з опублікованих відео Плахотнюк передає Додону і, як випливає з діалогу, в ньому знаходяться гроші, які призначені для виплати платні соціалістичному "активу". Ні для кого не було секретом, що Ігор Додон став президентом за сприяння Влада Плахотнюка, який прагнув знайти в його особі "страшилку" для європейських партнерів.

Зараз Додону відгукнулися і "кульок", і співпраця з Плахотнюком, і останній рік фактичного всевладдя. При цьому деякі колишні соратники якщо не повернулися спиною, то як мінімум відійшли в сторону. Як, наприклад, мер Кишинева Іон Чебан. Були чи не були результати голосування в столиці пов'язані безпосередньо з позицією мера, але Кишинів в основному проголосував за пропрезидентську партію "Дія і солідарність" (PAS).

Втім, PAS переміг не тільки в Кишиневі. У самій Молдові за пропрезидентську партію проголосували 52,7%, в той час як головний опонент PAS — Виборчий блок комуністів і соціалістів — отримав лише трохи більше 22%, а їх партнери з партії "Шор" не дотягли і до 6%.

Результати виборів за кордоном ще більш вражаючі. Хоча на цей раз діаспора була не настільки активна, як під час президентських виборів (до виборчих урн прийшли близько 209 тис. чоловік, це на 53 тис. менше, ніж у листопаді минулого року), проте за PAS проголосувало понад 180 тис. (86, 2%).

В результаті, за попередніми підрахунками, пропрезидентська партія матиме в парламенті 63 мандати з 101 і отримує можливість формувати уряд. Ситуація, коли права партія самостійно, без створення коаліції, формує уряд, в Молдові виникла вперше. До сих пір переважали різні альянси з властивою їм нестабільністю.

Що стало причиною настільки разючою перемоги PAS і, відповідно, Майї Санду?

Реклама на dsnews.ua

По-перше, загальний настрій на зміни і втома від корупції. Голосували проти "кулька" і "кулечніков". При цьому на загальному політичному тлі, де багато що вирішують родинно-кланові зв'язки (а кумівство в Молдові значить набагато більше, ніж в Україні), Майя Санду виглядає як позаклановий і десь позасистемний політик. Швидше за все, саме тому їй вдалося сфокусувати на собі надії молдаван. Втім, такий підхід таїть в собі і чималі небезпеки. Тепер Санду не на словах, а на ділі доведеться доводити як жителям країни, так і західним партнерам, що їх очікування не безпідставні.

Певні симпатії викликала і та наполегливість, з якою новообраний президент домагалася дострокових виборів. Допусти Санду слабину, погодься на відстрочку — і результат був би зовсім іншим.

По-друге, досить грамотна виборча кампанія. І PAS, і Санду по можливості уникали гучних "геополітичних" декларацій, спираючись на боротьбу з корупцією. Особлива увага приділялася закордонним молдаванам. За останні місяці Санду зробила візити до країн з найбільшою молдавської діаспорою. Зокрема, в Італії вона підписала з міністром праці та соціальної політики Андреа Орландо угоду в галузі соціального страхування, яка є важливою для діаспори.

Основний суперник президентської партії, Блок комуністів і соціалістів, навпаки, діяв шаблонно, всіляко залякуючи виборців прийдешнім "розморожуванням" придністровського конфлікту і втягуванням в російсько-українську війну, пришестям ЛГБТ і солдатів НАТО, після яких з'являться "смагляві діти". Настільки відверто проросійська позиція діяла тільки на "ядерний" електорат "лівих".

По-третє, війну компроматів соціалісти теж програли. Спроби спекулювати на "справі Чауса" і заявити про причетність до цього інциденту Майї Санду не спрацювали. Зате особливу популярністю у інтернет-користувачів здобуло відео, на якому "людина, схожа на Додона" з гвинтівки з оптикою розстрілює свиней в загоні. Втім, був компромат і серйозніше. Німецьке видання Bild опублікувало статтю, в якій говориться, що Росія вклала близько 11,5 млн євро в підтримку Додона на президентських виборах. І хоча Партія соціалістів пообіцяла подати до суду на видання, ні у кого з опонентів Додона не виникло сумніву, що щось подібне відбувається і на цей раз.

По-четверте, нинішні вибори в черговий раз підтвердили, що можливості Придністров'я впливати на результати виборів в Молдові досить обмежені. З більш ніж 200 тис. молдавських громадян, які проживають на лівому березі Дністра, на спеціальні виборчі дільниці прийшли трохи більше 28 тис. Так, більшість з них проголосувало на Блок комуністів і соціалістів, але їх вклад в кінцевий результат виявився таким же нікчемним, як і на президентських виборах, — близько 4%.

До речі, підвели Додона виборці одного з його базових районів — Гагаузії. Тут майже та ж ситуація, що і в Придністров'ї. За — більше 80%, але на дільниці прийшло лише трохи більше 48 тис. (36,7%). Цілком можливо, що позначився "нейтралітет" Башкана Гагаузії Ірини Влах, яка, як і мер Кишинева, дистанціювалася від Блоку комуністів і соціалістів.

І, нарешті, п'ятий фактор — зовнішня підтримка. У той час як західні представники в своїх заявах дуже прозоро натякали, що вони підтримують Санду, російські МЗС і Держдума із завидною регулярністю робили заяви про втручання Заходу у виборчий процес. Можна навіть припустити, що таким чином російська пропаганда готувала громадську думку до програшу Додона. Адже вигідно, коли твоє поразка є результатом "підступів Заходу", а не наслідком очевидної неспроможності політичної сили, на яку Москва зробила основну ставку.

Що буде далі? Ігор Додон вже привітав PAS з перемогою і заявив про готовність бути в опозиції. В принципі, роль опозиціонера особисто Додону цілком підходить, відповідальності менше, можливостей для критики більше. Знову ж, підсумками виборів в Кремлі, звичайно, не зрадіють, але особливого вибору у Москви немає.

Правда, можливі і неприємності. Перша — відокремлення від єдиного блоку фракції комуністів. Їх лідер і третій президент Молдови 80-річний Володимир Воронін навряд чи захоче грати в одну гру з Додоном. Друга — не виключено, що Додоном і його соратниками зацікавляться правоохоронні органи. У всякому разі, певні очікування на цей рахунок в суспільстві є.

Для України наявність стабільної проєвропейської парламентської більшості і уряду — позитивний факт, що дає можливість оживити як двосторонні відносини, так і контакти в трикутнику Україна-Молдова-Грузія.

Що стосується придністровської проблематики, то тут навряд чи варто очікувати серйозного прориву. Якщо придністровська верхівка відмовлялася вести діалог з проросійським Додоном навіть на піку його влади, то чи буде вона мати справу з проєвропейським урядом? Хіба що під примусом. І ще один момент — з 28 тис. придністровців, які взяли участь у виборах, більше 13% підтримали PAS. Незначний, але досить цікавий симптом.

    Реклама на dsnews.ua