Небезпечний гербіцид. Чому Кремлю варто боятися суду В'єтнаму з США
В'єтнамські власті зажадали компенсацій від компанії Monsanto, яка постачала армії США гербіциди в ході В'єтнамської війни. Це було зроблено після того, як Monsanto програло суд шкільного садівнику Диуэйну Джонсону, який використовував гербіцидом Roundup і хворому на рак. Суд визнав, що захворювання Джонсона викликало використання гербіциду, і примусив Monsanto до виплати штрафу в $289 млн. В Ханої вважають, що справа Джонсона створило сприятливий для В'єтнаму прецедент. Керівництво Monsanto ж заявляє, що компанія була тільки одним з дев'яти підрядників, які виробляли і постачали армії США "агент Оранж" - суміш дефоліантів та гербіцидів, які використовувалися для знищення рослинності, що залишало партизан без їжі та притулку. Крім того, в Monsanto підкреслюють той факт, що тільки постачали Orange, а його розпорошення здійснювали ВПС США.
Словом, з судовими перспективами справи поки не зовсім ясно, але сама ж справа цікава тим, що в разі, якщо В'єтнаму вдасться виграти і отримати хоч якусь компенсацію, не важливо навіть, якого розміру, це створить прецедент куди більш значущий, ніж справа Джонсона. Причому застосовуватися надалі цей прецедент може в дуже широких межах. Втім, розберемо ситуацію по порядку.
Щоб щось отримати з Monsanto, в'єтнамцям доведеться довести, що гербіциди, застосовані у В'єтнамі, за складом були аналогічні тим, щодо яких вже винесено судовий вердикт про їх здатності викликати ракові захворювання. В іншому випадку справа загрузне в численних експертизах і контрэкспертизах, що, власне, і відбувалося останні кілька десятиліть. Судячи з усього, цей пункт вже цілком здійсненний.
Monsanto могла би зіскочити з позову, довівши, що армія США, застосовуються Orange, знала про його побічні ефекти у вигляді цілого букета онкологічних та генетичних захворювань. Але, очевидно, що це не так. Судячи по числу американців, які постраждали в ході розпилення Orange, Monsanto такої інформації не надала. Те, що фірма в той момент могла і сама не знати, які побічні ефекти від впливу її продукції, не міняє справи.
Залишається політична сторона питання. Тобто, звичайно, суд незалежний і все таке, але залишайся американською фірмою Monsanto, шанси її адвокатів відбитися від в'єтнамської позову були б, ймовірно, вище, ніж зараз: "Монсанто" у червні цього року куплена за $66 млрд німецької Bayer AG, що перетворилася в Bayer&Monsanto. Звичайно, у наш час глобалізації національна приналежність будь-якого AG, тобто акціонерного товариства, досить умовна. І Bayer AG давно вже транснаціональна компанія, але осад, як кажуть, залишається.
Програний позов, якщо говорити про реальні перспективи такої справи та про суми компенсацій, можливих в реальності, Bayer AG, безумовно, не розорить. Фірма, в історії якої є розробка і запуск у виробництво аспірину, героїну і газу "Циклон-Б", поза всяким сумнівом, має і досвід, і відповідну команду юристів, що дозволяє знайти вихід із найскладніших ситуацій. Але програш справи і виплата компенсації, як вже було сказано, створять прецедент. До речі, дивний збіг за строками між операцією з продажу Monsanto у власність Bayer AG і програшем Monsanto Джонсону наводить на думки про договірний характер всієї цієї історії.
Однак повернемося до в'єтнамському позовом. Які вигоди отримають всі учасники такої справи?
Bayer&Monsanto, програвши позов, в якому будуть фігурувати десятки, а то й сотні тисяч постраждалих, і виплативши по ньому розумні компенсації, створить для себе прецедент, що гарантує її від великих виплат за аналогічними позовами від однієї людини надалі. На цьому неприємну історію з діоксином, що входять до складу Orange, можна буде вважати закритою, оскільки виплати по всім наступним позовами будуть свідомо скромними.
США і В'єтнам швидко зближуються останнім часом. В цьому році Конгрес навіть дозволив продавати В'єтнаму озброєння і вивів його з-під потенційних санкцій за купівлю зброї в Росії. Правда, В'єтнам поки не поспішає з закупівлями, але якщо надумає - проблем не буде. Попередньо обговорювалася і можливість відкриття американської військово-морської бази в Дананге, причому туди вже заходив американський авіаносець.
Іншими словами, В'єтнаму набагато вигідніше дружити з США, ніж ворогувати з ними в інтересах Росії, співпраця з якою вже позбавлене привабливих перспектив (до речі, переговори про відновлення бази в Камрані завершилися безрезультатно). А США, в свою чергу, потрібен в регіоні партнер, який традиційно перебуває в - ну, скажімо так - складних і багатопланових відносинах з Китаєм. Судовий процес і рішення по ньому закриють неприємну для обох країн сторінку історії: вирок буде винесено, винні знайдені, виплачені компенсації. У всьому виявляться винні хіміки Monsanto, безвідповідально не прорахували побічних ефектів від своїх продуктів. Славні американські хлопці, хоч і воювали з в'єтнамцями в минулому, будуть виправдані, оскільки вони воювали чесно і навіть самі постраждали від Orange, сумлінно помиляючись щодо його нешкідливості для людини.
А тепер - увага. Зараз вилетить дуже велика пташка. І, ймовірно, не одна.
СРСР, а слідом за ним і Росія теж застосовували в різний час багато всякого-різного. І часом - дуже цікавого. В тому числі і за межами своїх кордонів, які, як відомо, "ніде не закінчуються". І ось зараз ці історії раптом почнуть спливати одна за одною в доважок до справи Скрипалів, до санкцій - і до чудового прецеденту, який виник у зв'язку із судовим рішенням за позовом проти колишньої американської компанії. Хто після цього дорікне в необ'єктивності тих, хто застосує цей прецедент вже до російським компаніям?
Так працює сучасна юстиція. А Україні потрібно дивитися на це - і вчитися, вчитися, і вчитися. Нам з Росією ще чимало доведеться розбиратися в міжнародних судах, і хороші прецеденти потрібно створювати заздалегідь.
