• USD 27.7
  • EUR 33.4
  • GBP 38.5
Спецпроєкти

Тиранозавр в Держдепі. Навіщо Трампу потрібен "друг" Путіна з ExxonMobil

Рекс Тіллерсон має всі шанси стати чортиком із табакерки
Гендиректор ExxonMobil Рекс Тіллерсон. Фото: viralspecials.com
Гендиректор ExxonMobil Рекс Тіллерсон. Фото: viralspecials.com
Реклама на dsnews.ua

Новоспечений президент США Дональд Трамп озвучив ім'я свого чергового фаворита на посаду держсекретаря США. Мормона зі стійкою антипатією до Кремля Мітта Ромні змінив не менш цікава і жорстка фігура - гендиректор американської ExxonMobil Рекс Тіллерсон.

У підборі кадрів Трампом проглядається кілька особливостей. По-перше, він частенько виходить із загальних бізнес-інтересів. Тобто симпатизує з наступним працевлаштуванням тих, з ким мав справу, або покладається на лобі свого оточення, як у випадку з бейсбольним менеджером Боббі валентайном джобса. Друга деталь - в цілому команда 45-го не дуже-то схожа на ту, яка б повела Вашингтон до дружби з Кремлем.

Однак Тіллерсон на перший погляд належить до числа тих, хто якраз відповідає передвиборчим обіцянкам Трампа та очікуванням Путіна. Консерватор-бойскаут зустрічався з Трампом у минулий вівторок. У суботу Тіллерсон, Трамп, його зять Джаред Кушнер і головний стратег нового президента Стів Бэннон провели ще одну зустріч в Trump Tower на Манхеттені, яка тривала близько двох годин.

За підсумками зустрічі, ряд ЗМІ, включаючи The New York Times, CNN, Fox, CBS, NBC і т. д., посилаючись на свої джерела в перехідній наступника Обами написали, що з більшою часткою ймовірності новий Держдепартамент США очолить саме нафтовик Тіллерсон. Сам Трамп лише на чутки загадково відповів, що це, мовляв, не так.

Британська The Times дізналася, що просували його кандидатуру екс-держсекретар Кондоліза Райс і колишній глава Пентагону Роберт Гейтс, яких в минулому працювали консультантами ExxonMobil.

На його кандидатуру в США і Україні, так і в інших країнах світу відреагували з часткою негативу. Хто цей бізнесмен з таким агресивним прізвиськом T-Rex (Тираннозавр), як його колись назвала відома Сара Пейлін? Чому той же Конгрес, на відміну від інших кандидатур, Тіллерсона сприйняв неоднозначно, навіть критично?

Свою кар'єру 64-річний Тіллерсон з типовим техаським доганою будував в нафтовому бізнесі, на промислах в Exxon. Вже будучи трохи старше сорока очолив службу розвитку газового підрозділу корпорації. А десять років тому став головою ради директорів однієї з найбільших в світі нафтогазових компаній.

Реклама на dsnews.ua
Діяльність Тіллерсона була характерна тим, що бізнес у нього стоїть вище політики.

Так, він всупереч думку офіційного Багдада і до незадоволення Вашигтона в 2011 році уклав угоду з Іракським Курдистаном на видобуток нафти. Так, Штати підтримують іракських курдів, але це вже перебір. Адже США також намагаються дотримуватися збалансованої політичної лінії в цьому регіоні, домігшись у результаті спільної роботи іракських урядових сил і пешмерга в операції по звільненню від ІГ міста Мосул.

Незважаючи на свою природу принципового бізнесмена з Техасу, Тіллерсон в той же час показав певну гнучкість і пластичність. Нафтові магнати традиційно роблять вигляд, що ніякого глобального потепління немає, вірно? Гендиректор Exxon ж порушив цю традицію і компанія вперше визнала факт зміни клімату. Хоча повністю Тіллерсон все ж не капітулював, т. к. закликав не боротися з викидами, а направити ресурси на підготовку до підвищення рівня води і температури. Віддає практичним фаталізмом, в загальному.

Інший момент у цій історії, який не на жарт стурбував у тому числі Київ, це його позиція щодо Росії. Сенатор від Республіканської партії Джон Маккейн, добре відомий на Україні, в суботньому інтерв'ю Fox News заявив, що його дуже сильно турбує зв'язок Тіллерсона і Путіна. Останнього сенатор охрестив "бандитом, хуліганом і вбивцею", а також брехуном. В іншому своєму інтерв'ю, вже CNN, Маккейн пообіцяв підняти це питання на слуханнях в Сенаті.

Не відчувають захоплення і демократи. Так, сенатор зі штату Меріленд Бен Кардін, який займає високий пост в комітеті у закордонних справах, також заявив, що "стурбований його (Тіллерсона) відносинами з Росією". "Ми хочемо переконатися, що держсекретар - це людина, яка представляє Америку", - додав він. Демократи підтримувати цю кандидатуру не будуть, це очевидно. З республіканцями поки такої ясності немає. Вони не дають однозначну відповідь. Серед "слонів" є багато тих, хто захоплюється хваткою Тіллерсона як бізнесмена.

Що ж це за зв'язок Тіллерсона з Путіним? Вперше вони зустрілися в 1999 році, коли компанія при Єльцині заходила в Росію. Exxon користувалася державної "дахом" в РФ. Британська The Times зазначає, що в 2007 році, тобто через рік після призначення "Тиранозавра" гендиректором, Москва виштовхнула з газового проекту на Сахаліні конкурентів ExxonMobil, включаючи Dutch Shell.

А до вторгнення росіян в Україну, в 2011 році ExxonMobil підписала угоду з "Роснефтью" про проект з освоєння вуглеводнів на Чорноморському шельфі. Планувалося, що "Роснефть" Сечіна в проекті отримає 66,7%, а американці - 33,3%. Першими під бур повинен був піти Туапсинський прогин, ресурси якого копання DeGolyer & MacNaughton оцінила в 1,513 млрд т.

На цьому Exxon і "Роснефть" не зупинилися. І в тому ж році вони уклали взаємовигідну угоду вже в іншому регіоні - Арктиці. Росіяни пускали компанію на північ, а ті в свою чергу обіцяли мільярдні інвестиції, участь в мексиканській затоці і побудувати Арктичний центр досліджень в Пітері. Так, Путін заявляв тоді, що одна з найважливіших угод двох країн і потирав руки в очікуванні 500 млрд доларів від такого партнерства. Мабуть, за таку "всеїдність" Тіллерсона після агресії РФ в Грузії господар Кремля і нагородив того орденом Дружби народів.

Санкції 2014 року поставили хрест на таких проектах. І зрозуміло, що генеральний директор американської компанії опинився в таборі тих, хто вимагав скасування антиросійських санкцій.

Тривога конгресменів і українців цілком зрозуміла. Але з іншого боку є ряд ознак, що свідчать на користь версії, що Трампу на посаді держсекретаря потрібен такий жорсткий бізнесмен зі зв'язками у багатьох країнах світу, зокрема в Росії, щоб переговори з Кремлем були вигідні Вашингтону. Без шорсткостей, сучків і скалок.

Три кити такої гіпотези. По-перше, Тіллерсон багато років вимагав скасування обмежень на експорт нафти з США, що в умовах стрімкого зростання видобутку сировини показово. А також він прихильник розвитку проектів з експорту зрідженого газу, який вже успішно конкурує з російським в Європі.

По-друге, буквально тиждень тому "Роснефть" і ExxonMobil відмовилися від освоєння шельфів у Мексиканській затоці. Офіційне пояснення - визнані безперспективними. І ліцензії повернуться уряду США.

По-третє, загальна картина призначень Трампа в нову адміністрацію і республіканська монополія в законодавчому органі США. Судячи з вибору мільярдера новий уряд не буде таким вже дружнім по відношенню до Москви. Можливий діалог, але перспективи нормалізації двосторонніх відносин все ж не переважують хоча б нового міністра оборони - "Скаженого пса" Джеймса Мэттиса.

І на додаток. ExxonMobil тісно пов'язана з катарської національної нафтокомпанією. Далі. Державний Катарський суверенний фонд разом з швейцарським трейдером Glencore купив п'яту частину акцій "Роснефти", що принесе Росії більше 10 млрд євро, і чим негайно поспішив похвалитися Путіну Сєчін. Насправді ж усе виглядає так, що американський бізнес, нехай і через "третя особа", став ближче до святая святих Росії - вуглеводням. Так, ця угода істотно скоротить дефіцит бюджету РФ, але і підсилює вплив зовнішньої сторони на "Роснефть". Російський нафтогігант міг стати відкупним за пом'якшення політики США. Або, з урахуванням всього вищевикладеного, за те, щоб Штати, які, нагадаємо, в січні очолить не менш досвідчений бізнесмен, не посилювали тиск.

Ще один важливий момент, який не можна не відзначити. Тиллерсону, якщо він все ж очолить Держдеп, доведеться працювати в непростих умовах. Насамперед реагувати на агресію Росії в Алеппо.

Зараз про цю ситуацію дуже легко обпектися, адже весь світ в шоці від зведень з колишньої економічної столиці Сирії. Іншими словами, поки російські і асадовские літаки бомблять мирних жителів, не дуже-то подружишь з Кремлем.

Для реагування на такі виклики потрібні певні якості від американського "міністра закордонних справ". Financial Times називає Тіллерсона безкомпромісним, высококомпетентным переговірником. Так що він підходить. Проблемою могло б стати те, що у гендиректора ExxonMobil при всіх його контактах з світовими лідерами немає дипломатичного досвіду. Але майбутні заступники будуть тримати його діяльність в загальнополітичному руслі. Сьогодні і в майбутньому зовнішня політика Вашингтона повинна бути вивірена, і не тільки на Донбасі чи в Сирії, а також на тлі бодання з Пекіном в Південно-Китайському морі і колихання Пхеньяном ядерною дубиною.

Втім, повторимося. Нафтовий магнат ще не держсекретар. Багато оглядачів в США підкреслюють, що той же Ромні виглядає більш імовірним кандидатом. Він не менш жорсткий, але при цьому й більш досвідчений у зовнішній політиці. Та й NYT вказує на мінливість мільярдера в прийнятті рішення, тому призначення CEO ExxonMobil ще не доконаний факт, хоча вельми і вельми вірогідний.

    Реклама на dsnews.ua