• USD 27.4
  • EUR 32.4
  • GBP 35.9
Спецпроєкти

Тухлі яйця і узбецькі наркокур'єри. Якою Кремлю бачиться війна проти РФ

Російські спецслужби відносять кидання яйцями і випорожнення у пробірки до заборонених методів ведення війни проти себе. Чого ще боїться "велика Росія"?

Акція проти представництва Росспівробітництва в Києві в лютому 2018 року. Фото: Getty Images
Акція проти представництва Росспівробітництва в Києві в лютому 2018 року. Фото: Getty Images
Реклама на dsnews.ua

У розпорядженні редакції "Ділової столиці" опинився цікавий документ — постанова про притягнення в якості обвинуваченого громадянського активіста з Єкатеринбурга, журналіста порталу "Грані.ру" Юрія Ізотова від 6 квітня поточного року. Кількома місяцями раніше Ізотов попросив притулку в Грузії, відзначаючи, що в Росії йому загрожує реальна небезпека незалежно від можливого факту кримінального переслідування.

"Справа про яйця"

Справа в тому, що влітку 2016 р. саме Юрій повідомив про підготовку до першої провокації з боку Росії з використанням так званих "кримських диверсантів". Приблизно в той же час він почав викривати діяльність Свердловського обласного фонду інвалідів та ветеранів військ спеціального призначення, який займався вербуванням "ополченців" на Донбас, після чого на нього, за його словами, напав заступник голови фонду Максим Мітчин. Після цього Ізотов був змушений покинути Росію.

Деякий час живучи в Україні, Юрій брав ексклюзивні інтервʼю в очевидців початку війни на Донбасі і у звільнених з полону українських бійців. Почавши працювати на сайті "Грані.ру", журналіст став автором сенсаційного викриття "засекреченого свідка" в справі "Нової величі" Родіона Зелінського. Крім журналістських розслідувань, Юрій активно займався деанонімізацією російських силовиків, які беруть участь у репресіях щодо протестувальників. Словом, претензій до Ізотова у російських спецслужб накопичилося дійсно багато.

Однак формальним приводом для порушення кримінальної справи став факт участі Юрія в акції проти представництва Росспівробітництва в Києві в лютому 2018 р. Тоді члени націоналістичних організацій та просто активна молодь на тлі війни, що тривала четвертий рік, закидали будівлю місії країни-агресора пляшками і яйцями. Юрій Ізотов не приховує: піддавшись юнацькому максималізму, він теж висловив своє ставлення до історичної батьківщини, метнувши в напрямку представництва несвіже яйце і банку з кетчупом. За фактом акції Слідчий комітет Росії порушив кримінальну справу, і Юрій публічно оголосив про свою участь у заході. Після публікації чергового журналістського розслідування Ізотова російські слідчі вхопилися за його відвертість і заочно предʼявили юнакові звинувачення, оголосивши його в міжнародний розшук.

Заборонені методи

Сам Ізотов впевнений: "справа про яйця" стала лише формальним приводом покарати його за набагато більш серйозний збиток, нанесений сучасному російському режимові. Однак "відпрацьований" цей привід був настільки по духу і букві сучасної Росії, що по праву повинен вважатися еталоном. Почнемо з того, що постанову про притягнення як обвинуваченого виніс старший слідчий "з розслідування злочинів, повʼязаних з використанням заборонених засобів і методів ведення війни".

Реклама на dsnews.ua

Саме у такій якості Слідчий комітет розцінює кидок яйця, який тривав, згідно з документом, всього одну хвилину: "з 16 годин 52 хвилин до 16 годин 53 хвилин за московським часом" 18 лютого 2018 р. Саме в цю фатальну мить Юрій з приятелем, "діючи умисно, спільно і узгоджено, в цілях ускладнення міжнародних відносин між Російською Федерацією і Україною… закидали фасад центру камінням, пляшками з речовинами, які важко змити, курячими яйцями, при цьому Ізотов Ю. І. кинув у фасад центру не менше чотирьох курячих яєць".

Залишається загадкою, яким чином російські слідчі з Москви змогли обчислити у великому натовпі, кожен учасник якого намагався внести свою лепту в те, що відбувається, скільки саме яєць кинув Ізотов в цю, мабуть, найбільш драматичну хвилину свого життя. Очевидно, всезнаючі чекісти з сусіднього з СК відомства мали свою невловиму агентуру або в лавах протестувальників (про це, до речі, в недавньому інтервʼю розповідав Микола Рудьковський, який відсидів два роки у російській вʼязниці за кидок каменем в посольство РФ), або в лавах постачальників "снарядів". Так чи інакше, число яєць було переможно обчислено, справу порушено, а сам факт яйцекидания був фактично визнаний забороненим методом ведення війни. Останній момент назагал логічний — в країні, де намагаються заборонити веселку, яйця являють не меншу небезпеку для держави буквально у всіх сенсах, оскільки сама згадка про них може мимоволі спокусити ціле покоління нових російських патріотів.

Завербований з метою випорожнень

Втім, якщо вірити офіційним російським ЗМІ, метання яєць — це далеко не єдиний метод, яким підступні вороги ведуть щоденну видиму і невидиму війну проти скрепоносної обителі планети. Виявляється, будь-який провал російської розвідки за кордоном відтепер являє собою сплановану "інформаційно-політичну операцію", підготовку якої підступні західні спецслужби готували роками. Саме так "Деловая газета "Взгляд" пояснює, наприклад, нещодавній скандал, викликаний публікаціями газети The New York Times про імовірну змову ГРУ з афганськими талібами, за якою російська розвідка платила бойовикам за вбивство американських військових.

Автори російської статті пояснюють: виявляється, подібні операції розробляються та готуються роками і в них входить не тільки синхронізовані інформаційні вкиди "фейкової" інформації, але і попередня "організаційно-вербувальна" стадія. На думку авторів, у випадку з "Талібаном" американці самі цілих два роки тому завербували узбека-наркоторговця (йдеться про Рахмате Азізі, названого в публікаціях NYT головним посередником між ГРУ і талібами). Якщо вірити конспірологам з "Взгляда", підступні янкі забезпечили Азізі грошима і звʼязками з Москвою, щоб у потрібний момент використовувати в інформаційній атаці.

Більш того, невтомні контррозвідники з федеральних ЗМІ стверджують, що і головний інформатор допінгового скандалу Григорій Родченков був спочатку завербований американцями, а потім ними ж впроваджений в російський Олімпійський комітет, де він, цитую, "колобродив з допінгом, пробами і електронним щоденником". Автори не уточнюють, чи входили в агентурні обовʼязки Родченкова власне випорожнення у пробірки та їх підміна через горезвісну дірочку в стіні, спеціально просверлену для цієї надсекретної спецоперації, або ж цим займалися більш серйозні люди в погонах (теж, мабуть, заздалегідь завербовані американцями).

Словом, якщо йти за такою логікою, виходить, що будь-російський кілер, чекіст, бойовик, інформатор і просто бандит, викритий в участі в тих чи інших активних заходах", був за кілька років до викриття завербований ЦРУ або МІ-6, щоб потім зʼявитися в потрібний час і в потрібному місці. Наступний висновок, який напрошується звідси, — це те, що таємними агентами Заходу є Ігор Гіркін, "заблукалі гереушники", шанувальники "солсберецкого собору" "Петров і Боширов". І, відповідно, спрямовували їх Коробов, Патрушев і так далі, аж до "першої особи". До речі, деякі російські експерти-економісти задовго до проникливих авторів газети "Взгляд" висловлювали підозри про те, що Володимир Путін є надзвичайно ефективним іноземним агентом, який 20 років успішно розвалює очолювану ним країну.

Тільки бізнес

Якщо ж говорити серйозно, у сучасному світі дійсно проводяться інформаційні операції, і деякі з них були досить докладно описані в обвинувальному висновку спецпрокурора Роберта Мюллера про російське втручання в американські вибори. При цьому відрізнити реальний провал розвідки від спланованої медіаоперації вкрай складно. Більш того, два цих явища не виключають один одного, і реальний провал противника завжди може бути використаний іншою стороною як зручний інформаційний привід.

Окреме питання полягає в тому, що стає причиною провалів, які дають поживу для газетних сенсацій. Як показує практика, для цього зовсім не обовʼязково заздалегідь вербувати мандрівних узбеків або фахівців за секретним сечовипусканням. Скандали виникають найчастіше через непрофесіоналізм виконавців та їх кураторів, а також великої кількості витоків у самій Москві. Причини цих витоків цілком зрозумілі.

Приміром, минулого місяця розслідувальний центр "Досьє" опублікував широку, але не вичерпну доповідь про корупцію і зловживання в ФСБ, а також участь спецслужби в політичних процесах і репресіях. У доповіді представлені як вже відомі зі ЗМІ гучні справи з участю чекістів, так і нові подробиці, документи і свідоцтва, а також детально описані конкретні корупційні схеми.

Звичайно, сама по собі залученість в корупційні справи в сучасній Росії чи вважається недоліком, а якщо і вважається, вкрай рідко і вибірково. Однак факт того, що деталі і докази незаконної діяльності конкретних осіб стали надбанням усього світу, не може не викликати у цих самих осіб цілком обґрунтованої тривоги. Публікація розслідування може призвести до блокування рахунків за кордоном, та до звинувачень у відмиванні грошових коштів, і до потрапляння в нові санкційні списки.

Не дивно, що у деяких бажання продовжувати прибутковий напівкримінальний бізнес і користуватися при цьому усіма благами західної цивілізації часто бере верх над інтересами батьківщини, які її керівництво в останні роки розуміє все більш специфічно. Можна припустити, що результатом такого "захисту бізнес-інтересів" і стають численні зливи, зради і підстави, які уславили в останні роки російську розвідку. Однак ФСБ і Слідчому комітету, занадто зайнятим підрахунком яєць, мабуть, просто ніколи займатися розслідуваннями власної корупції.

    Реклама на dsnews.ua