Государство

Чому Яценюк стає нецікавим

Прем’єр власними руками проклав шлях до посади головного податківця Роману Насірову – людині, близькій до президентської команди

Фото: novostimira.net

24 лютого Арсеній Яценюк оголосив про службове розслідування щодо керівників Державної фіскальної служби і на час розслідування відсторонив їх від займаних посад. Ще тоді експерти висловлювали подив: якщо Ігор Білоус, Володимир Хоменко та Анатолій Макаренко корупціонери, то чому Яценюк зрозумів це лише в кінці лютого, якщо вони не корупціонери, то такий кадровий крок взагалі виглядав безглуздо. Адже Білоус, попри критику з усіх сторін, активно впроваджував податкові ноу-хау уряду, піарив їх. Тобто, був зручним чиновником для прем'єра. І тут такий високий рівень недовіри. Тоді казали, що чорна кішка між Яценюком і Білоусом перебігла через те, що головний фіскал намагався бути потрібним і команді прем'єра, і команді Президента.

У цій історії звертає на себе увагу ще й інший факт: результати службового розслідування щодо діяльності керівництва ДФС так і лишилися невідомими. Керівники зі своїх посад пішли, але в чому ж вони були винні? Це важливий момент, адже за результатами розслідування прем'єр міг оперувати якимись важелями як при поясненні своїх претензій до Білоуса і Ко, так і при обранні наступника голови ДФС. А так вийшло, що фіскалів попросили на вихід Бог знає за що. І Бог знає які претензії доведеться пред'являти новим.

Тут необхідний маленький відступ від теми. Новопризначений голова ДФС Роман Насіров хоча й вважається близьким до президентської команди, його також називають родичем глави Нацбанку Гонтарєвої, але, кажуть, у нього останнім часом встановилися хороші стосунки із соратником Арсенія Петровича Андрієм Іванчуком. Наскільки цей факт допоможе Яценюку у співпраці з податківцями - велике питання. Іванчук - близький до Яценюка, але як тут не згадати, що він ледь не позбувся посади очільника комітету з питань економічної політики через бізнесову дружбу з "приватівцями" Ігоря Коломойського. Аби далеко не занурюватися в кулуарні розбірки скажемо просто: Білоус для прем'єра був значно вигіднішим, аніж Насіров.

Білоус для прем'єра був значно вигіднішим, аніж Насіров. Новопризначеним головою ДФС та його заступниками буде значно важче керувати, аніж попередніми керівниками податкової

Новопризначеним головою ДФС та його заступниками буде значно важче керувати, аніж попередніми керівниками податкової. У Насірова і його заступників гарне резюме, вони не мають стосунку до ганебних традицій української податкової. Тому їх так просто на гачок службового розслідування не підвісиш.

А тепер повернемося до заяв і дій прем'єра. Складається враження, що Арсеній Петрович почав програвати президентській команді. Призначення в ДФС тому підтвердження. Найгірша поразка останнього часу - казус з евакуацією українців з Непалу. Зрозуміло, що зламаний літак був наданий Міноборони. І що МЗС ніяк не може встановити контакт з декількома десятками українців у постраждалій від землетрусу країні. Але актуальними в інформпросторі стали не ці речі, а піар призначеного Яценюком голови ДСНС Зоряна Шкіряка. У команді прем'єра можуть скільки завгодно ображатися, але якщо Шкіряк збирався евакуювати наших громадян з Непалу, це потрібно було спочатку зробити, а потім розповідати про свій успіх у соцмережах. Чи піде голова ДСНС у відставку після скандалу, чи ні - питання до нього. Але "казус Катманду", як його назвали у соцмережах, завдав значної шкоди перш за все іміджу Яценюка. Попередника Шкіряка Сергія Бочковського у кайданках вивели із зали засідань Кабміну. Це було ефектно. Але після цього затриманого чиновника мав би змінити ефективний менеджер. Шкіряк - хороший хлопець, проте він, вочевидь, погано засвоїв прислів'я "не місце красить людину, а людина місце".

Роман Насіров. Фото: УНІАН

І, останнє. З боку прем'єрської команди бачимо деякі ефективні кроки. От як з фірташевськими газом. Але тут же і сумнівні моменти, як, приміром, з черговим позовом до арбітражу проти "Газпрому". Тобто в цілому складається враження, що Яценюк та його команда відверто відстають від Банкової. І не тому, що президентська команда діє швидше й ефективніше, там також дурниць вистачає, а тому, що Арсеній Петрович і Ко "зависли". Антиросійська та патріотична риторика - це все правильно. Але громадяни вимагають більшого - відкритості при призначеннях чиновників, відповідальності за висловлені заяви, зрозумілих правил гри тощо.

Дозволимо наостанок ще трохи покритикувати Яценюка. Після резонансного вбивства у Києві міліцейських спецпризначенців прем'єр доручив МВС і СБУ (яка йому не підшефна) посилити боротьбу з організованою злочинністю. Справа добра з огляду на те, що криміногенна ситуація в країні дійсно вкрай погана. Але чому після, а не до! Проблема цього доручення у тому, що подібні речі з великою ймовірністю повторяться, адже на руках у громадян занадто багато зброї. І що робитиме Яценюк, коли ще якісь відморозки у Києві застрелять міліціонерів? Доведеться вимагати відставки міністра Авакова? Тож біда Арсенія Петровича в тому, що він просто перестав бути цікавим.