• USD 41.2
  • EUR 45
  • GBP 53.7
Спецпроекты

Чому освіту простіше відмінити ніж реформувати

Виступ замміністра освіти Інни Совсун на Громадському радіо щодо відмови від обов'язкового вивчення деяких дисциплін у вузах викликав збурення у навколоуніверситетьських колах
Фото: apostrophe.com.ua
Фото: apostrophe.com.ua
Реклама на dsnews.ua

Виступ замміністра освіти Інни Совсун на Громадському радіо щодо відмови від обов'язково вивчення деяких загальних дисциплін у вузах викликав збурення у навколоуніверситетьських гуманітарних колах.

Загалом, про вільний вибір вузами викладання БЖД та фізкультури не йдеться. І навіть філософію, гадаю, зам міністра подарували би. Якби повідомлення про скасування обов'язкового вивчення цієї дисципліни не супроводжувалось зневажливими зауваженнями щодо "непотрібності", "нецікавості", "поганого рівня" і взагалі "радянського пережитку".

Загалом, це інформація викликала схвалення майже у всіх, хто не належить до університетського чи гуманітарного табору. Зрозуміло, ті, хто вивчав філософію як обов'язкову дисципліну вже не в радянських, а українських вузах, здебільшого, згадують про це як про загублений час. Їм опонують люди з гуманітарною освітою, здебільшого - викладачі. Але це не суперечка "фізиків з ліриками". Хоча б тому, що немала кількість "фізиків" поділяє думку "ліриків" щодо необхідності вивчення філософії. Це, радше, суперечка людей, які ставляться до освіти виключно утилітарно, з людьми, які чомусь не можуть пояснити, що освіта - це не лише набування практичних навичок.

Освіта - це не просто набуття професійних знань та навичок. Це розвиток мислення. Це формування світосприйняття. Це набуття інструментарію для аналізу інформації, орієнтування у різноманітних, в тому числі життєвих, ситуаціях

"Навіщо філософія?" - питають "утилітаристи" до яких, до речі, як не дивно, належить і замміністра. Дійсно, філософія не додасть майже нічого до розуміння синтезу поліетилену інженеру-хіміку чи рухливості пальців скрипалю. Тобто з професійної точки зору, дійсно, ні до чого. Але тоді варто заодно відмінити вивчення математики у середній школі і обмежитись лише арифметикою - бо навіщо тригонометрія, не кажучи вже про диференційне зчислення пересічній людині?

На це питання, власне, і відповідає філософія. Освіта - це не просто набуття професійних знань та навичок. Це розвиток мислення. Це формування світосприйняття. Це набуття інструментарію для аналізу інформації, орієнтування у різноманітних, в тому числі життєвих, ситуаціях. Це формування критичного мислення. І для того - саме для того - існує у системі освіти блок гуманітарних дисциплін. Від початкової школи до вузів.

Інша справа, що пані замміністра має рацію у тому, що так обурило поважну університетську тусівку - те, що ми маємо під виглядом "гуманітарної освіти" (особливо "загальної"), дійсно є радянським пережитком і лише забирає час в учнів і студентів. І з утилітарної точки зору з методами міносвіти - взяти і відмінити - теж не можна не погодитися. Реформувати, змінювати програми, пресингувати виші щодо якості викладання - зайві клопоти. Куди простіше просто скасувати.

Реклама на dsnews.ua

Інший аргумент скасування дисциплін (знову-таки, головно гуманітарних) - низький рівень викладання і, відповідно, результатів. Під цим оглядом скасовують не лише філософію у вишах, але й вивчення другої іноземної у середній школі. Аргумент вбивчий. Бо за такою логікою треба скасовувати половину шкільних предметів - принаймні, у старших класах нерідко вчителі не можуть забезпечити високий рівень викладання, приміром, хімії чи математики. А за показником "відсутність результатів" - заодно і першу іноземну.

До речі, принципова неможливість вивчити іноземну мову у школі - це також "спадок радянських часів". І взагалі, уся наша школа - цілковитий важкий спадок. Але її чомусь на цій підставі ніхто не відміняє.

    Реклама на dsnews.ua