Для тех,
кто не делает
поспешных выводов

Ірина Сисоєнко: "Реформа охорони здоров'я - це те, що вже сьогодні реально запускає медичне страхування"

Понедельник, 1 Июля 2019, 13:55
Як відбувається медична реформа, коли медики отримуватимуть високі зарплати, а пацієнтам не доведеться платити за лікування з власної кишені?
Ірина Сисоєнко:

Третій рік в Україні реалізується реформа системи охорони здоров'я. Її постійно критикують політики, які, спекулюючи на кризовій ситуації в медичній сфері, прагнуть здобути прихильність виборців. Про те, коли медикам очікувати на підняття заробітних плат, і коли пацієнти зможуть безкоштовно отримувати медичні послуги розповіла заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я, кандидат у народні депутати України від політичної партії "Сила і Честь" Ірина Сисоєнко.

- Ви є одним з авторів закону, який дав старт медичній реформі. Сьогодні багато критики в адрес реформи. Поясніть, що глобально змінюється в медичній сфері.

- Чимало людей критикують медичну реформу лише тому, що реформа ще повністю не запрацювала. Реформовано лише первинну ланку. Тобто, змінились умови для педіатрів, сімейних лікарів і терапевтів. Для інших лікарів, які працюють в районних, міських і обласних лікарнях, тобто йдеться про другий і третій рівень медичної допомоги, реформа ще не розпочалась. Тож я вважаю, що зарано робити висновки щодо ефективності змін, які передбачено законом.

Реформа охорони здоров'я розпочалася ще у листопаді 2017-го з введенням в дію закону "Про автономізацію закладів охорони здоров'я". Його метою було надання максимальної господарської, адміністративної та фінансової самостійності медичним закладам, а також надання права відійти від застосування єдиної тарифної сітки, яка обмежує заробітну плату медичних працівників на рівні мінімальної заробітної плати. Крім того, впровадження нової моделі фінансування медичних закладів, передбачає укладання прямих договорів про медичне обслуговування населення між лікарнями та Національною службою здоров'я України, а також страховими компаніями та місцевими органами влади. Це потрібно для того, щоб в лікарні могли одержувати кошти від страховиків та з місцевих бюджетів.

Хочу зазначити, що автономізація закладів охорони здоров'я, тобто реорганізація державних закладів охорони здоров'я в казенні підприємства, а комунальних - в комунальні некомерційні підприємства, запозичена з міжнародного досвіду. Всі пострадянські держави давно це зробили. Час і Україні переходити до конкретних дій.
Послуги, що надаються лікарнями, мають оплачуватись виключно на підставі договору. Це найбільш гнучка, прозора, справедлива і ефективна модель фінансування лікарень.
Європейський досвід свідчить, що політика багатьох урядів ще у 1990-х роках була зосереджена на наданні фінансової самостійності лікарням та заохоченні їхньої господарської активності у зниженні виробничих витрат. Для цього використовується простий принцип: фінансуються конкретні медичні послуги, які надаються пацієнту в лікарні, до якої він звернувся. А пацієнт має право самостійно обирати лікаря та заклад, у яких він хоче лікуватися.

З найважливішого, що передбачено у законі "Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення", відповідно до якого і впроваджується реформа, це повна оплата за рахунок коштів державного бюджету усіх видів медичної допомоги кожному громадянину (екстреної, первинної, вторинної, третинної, паліативної, медичної реабілітації), включаючи гарантії повної оплати медичної допомоги дітям до 16 років та у зв'язку з вагітністю та пологами у межах програми медичних гарантій.

По суті, програма медичних гарантій - це державна страховка, яка у випадку захворювання гарантує кожному громадянину безкоштовне надання медичних послуг і лікарських засобів. Перелік і обсяг цих послуг та засобів затверджується і оплачується з державного бюджету.

- Якщо довитись глобально, то надання безкоштовної медичної допомоги закріплено в Конституції...

- Так, стаття 49 Конституції України передбачає безоплатність медичної допомоги. Але ця норма ніколи не працювала, оскільки політики не ухвалили закон, який би побудував механізм оплати державними коштами реально наданих громадянам медичних послуг в лікарнях. В 2017-му нам вдалось відстояти ухвалення такого закону в парламенті. Проте він поки що повністю не запрацював, тому для людей це просто ще один гарний закон, який не має користі.

Моя мета, щоб цей закон був реалізований з 2020-го в Україні й люди побачили, як працює норма Конституції України "про безоплатну медичну допомогу". І я буду цього добиватись разом з партією "Сила і Честь", з якою йду до парламенту! Це не просто слова.

На фінансування державної страховки ми заклали чіткий критерій: сума має бути не меншою 5% від ВВП. Таким чином, з 1 січня 2020-го вона становитиме близько 200 мрд грн, що практично вдвічі перевищує показник 2019-го. І це захищена стаття бюджету, тобто її не можна зменшити.

За рахунок державного бюджету окремо фінансуватимуться програми громадського здоров'я, заходи боротьби з епідеміями, проведення медико-соціальної, судово-медичної та судово-психіатричної експертиз та інших програм в галузі охорони здоров'я, що забезпечують виконання загальнодержавних функцій за переліком, затвердженим Кабінетом міністрів України.

Також реформа передбачає суттєве підвищення заробітних плат медичним працівникам: їхня мінімальна заробітна плата буде у 2,5 рази більшою, ніж середня заробітна плата в Україні за липень 2019-го. Якби це відбувалось цього року, то мінімальна заробітна плата медиків становила б 22 925 гривень. Я особливо наголошую на необхідності реалізації саме цієї норми закону.

Підсумовуючи, можна сказати що реформа охорони здоров'я - це те, що вже сьогодні реально запускає медичне страхування, впровадження якого з популізмом обіцяють деякі політики.

- Як ви оцінюєте реалізацію реформи Міністерством охорони здоров'я?

- З 1 липня цього року, як це анонсувало Міністерство охорони здоров'я України ще у грудні 2018-го, повинна була запрацювати нова програма "Безкоштовна діагностика". На її реалізацію в державному бюджеті були передбачені кошти у розмірі 2 млрд грн.

Тобто, з 1 липня 2019-го Національна служба здоров'я України повинна була розпочати оплату 54 діагностичних послуг на рівні амбулаторної спеціалізованої медичної допомоги, а саме - комунальним та приватним медичним закладам вторинного рівня, а також лікарям первинної ланки - ФОП, які укладуть договір з НСЗУ.

Але уряд цю програму провалив - один мільярд гривень вже перерозподілено на первинну ланку. Спершу кошти пообіцяли, а потім забрали. Це означає, що люди і далі будуть продовжувати платити з власної кишені за всі діагностичні послуги в районних, міських, обласних лікарнях та поліклініках. Як наслідок, не відбудеться і підвищення заробітної плати медичних працівників, які надають діагностичні послуги.

Віднайти інші джерела для додаткового фінансування первинної медичної допомоги можна було б. Було б бажання!

Існує висока вірогідність виникнення ситуації, коли через неготовність системи охорони здоров'я до роботи в нових умовах буде заблоковано можливість фінансування надання усіх гарантованих державою видів медичної допомоги населенню України (крім первинної та частково вторинної медичної допомоги).

Тому вже сьогодні потрібно активізуватися комунальним та державним медичним закладам з процесом автономізації, а уряду з метою недопущення кризової ситуації щодо доступу пацієнтів до вторинної та третинної медичної допомоги необхідно внести зміни до постанови Кабінету міністрів України від 28.03.2018 № 391 щодо можливості закладам охорони здоров'я - бюджетним установам укладати договори про медичне обслуговування населення з НСЗУ, що відповідатиме нормам статей 16 та 18 "Основ законодавства України про охорону здоров'я", та усуне дискримінацію в укладанні договорів з бюджетними установами.

- Що для вас буде критерієм успішного завершення реформи?

- Для мене є два критерії. Перше - це коли звернувшись до медичного закладу пацієнти будуть отримувати всі необхідні послуги і лікарські засоби, не витрачаючи жодної копійки з власної кишені. Друге - це коли лікарі будуть отримувати гідну заробітну плату, а лікарні будуть забезпечені всім необхідним.

- Перед тим як ухвалити закон в цілому, депутати врахували дві третини зі понад ста наданих вами пропозицій. Що відбулось би в сфері охорони здоров'я без цих поправок?

- Те, що ми ухвалили, суттєво відрізняється від редакції закону, яку пропонував Кабмін. Наприклад, уряд пропонував повністю оплачувати за рахунок держбюджету тільки екстрену, первинну та паліативну медичну допомогу, але ми як народні депутати наполягли, щоб за рахунок державних коштів оплачувалися усі види медичної допомоги, включаючи вторинну та третинну допомогу, медичну реабілітацію, медичну допомогу дітям до 16 років, а також медичну допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами.

Ми запропонували і відстояли норму щодо обсягу фінансування медичної сфери - не менше 5% від ВВП. Якби ми це не відстояли, то підвищення заробітних плат відбулось лише для фахівці первинної ланки.

Ще одна пропозиція, яка була врахована під час доопрацювання закону і про що забули в уряді, це запровадження оцінки медичних технологій. Простою мовою це виявлення малоефективних застарілих лікарських засобів, методів профілактики, діагностики та лікування, або ж не виправдане використання дорогих технологій. Зараз ми працюємо над реалізацією цієї норми.

Закон "Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення" запропонований урядом в 2017-му, був простим з точки зору його реалізації самим Кабміном, але беззмістовним з точки зору проведення реформи. Ні пацієнти, ні лікарі практично не відчули б змін.

- В основу реформи, яка реалізується в Україні, покладена модель функціонування системи охорони здоров'я Великої Британії. Скільки отримують британські медики і яка там тривалість життя?

- Стосовно Великобританії, то там середня заробітна плата лікаря становить 69,5 тисяч фунтів на рік (2,34 млн. грн), стоматолога - 40,2 (1,3 млн. грн), акушерки - 29,5 (998 тис. грн), а медичної сестри - 26,2фунтів на рік (887 тис. грн).

Середня тривалість життя у Великобританії сягає більше 80 років, тоді як в Україні це лише 71 рік.

- У перспективі скількох років можливе досягнення подібних показників в Україні?

- Звичайно, аби досягнути рівня Великобританії, Україні потрібен певний час, але немає нічого неможливого. Скільки часу і якими темпами ми будемо до цього рухатись залежатиме, у першу чергу, від наполегливості та ефективності роботи вже нового складу уряду. Зокрема, від Міністерства охорони здоров'я України.

- Сьогодні ми бачимо критичну ситуацію в питанні кадрового забезпечення закладів охорони здоров'я: лікарі їдуть закордон, де вони за ту ж роботу можуть отримувати в десяток разів більше; кваліфікований медичний персонал звільняється, бо не хоче працювати за "мінімалку". Чому так сталось?

- На сьогодні медики в нашій державі отримують найнижчу заробітну плату серед усіх працівників бюджетної сфери. Я особисто вважаю таке ганебне ставлення до медичних працівників злочинною бездіяльністю. Відбувається знецінення медичної професії. 

Уряд закриває очі на проблеми медиків. Але є і позитивний аспект: завдяки бездіяльності уряду вдалось на рівні закону закріпити підвищення заробітних плат лікарів на рівні не менше 250% від середньої заробітної плати. Наступний склад Кабінету міністрів України, який буде призначено після виборів до парламенту, буде змушений виконати закон і забезпечити високі заробітні плати медичних працівників на всіх рівнях. Лікарі не повинні з протягнутою рукою просити прем'єр-міністра про підвищення зарплат!

Ми використовуємо всі можливі механізми впливу на ситуацію. Наприкінці березня 2017-го за моєю ініціативи та ще 46 народних депутатів внесено на розгляд Конституційного Суду України Конституційне подання щодо визнання неконституційними частину шосту статті 96 Кодексу законів про працю України та частини шостої статті 6 закону "Про оплату праці" такого змісту: "Мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка) встановлюється у розмірі, не меншому за прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб на 1 січня календарного року".

Для порівняння: на сьогодні прожитковий мінімум становить 1853 гривні, а мінімальна заробітна плата - 4173 гривні. Тобто різниця у два рази. І наші медики у разі прийняття рішення урядом або відповідної ухвали Конституційного Суду України вже давно могли б отримувати зарплати як мінімум удвічі більші.

Ось трохи цифр для роздумів. Середня щомісячна заробітна у сфері охорони здоров'я США - близько $20 тисяч, лікаря - $40 тисяч. В Канаді мінімальна заробітна плата лікаря - близько $17 тисяч. На місяць!

Щодо країн Європи, то, наприклад, у Німеччині лікарі щомісяця отримують від 8 до 25 тисяч євро, а середня заробітна плата у сфері охорони здоров'я знаходиться на рівні 8,3 тисяч євро. В Італії середня заробітна плата у сфері охорони здоров'я - 3000 євро. В Естонії мінімальна заробітна плата лікарів -1600 євро, медсестер -900 євро. Середня заробітна плата у сфері охорони здоров'я Польщі - $1040, лікарів - $1800, а медсестер - $900. Навіть у Зімбабве середня заробітна плата медиків більше 300 $/ міс.

Ці цифри медики чудово знають. Саме такий розрив між їхніми доходами і доходами колег з сусідніх країн призводить до відтоку кваліфікованих кадрів. Уряд та Міністерство охорони здоров'я України не хвилює, за які кошти медичні працівники мають щодня добиратися на роботу, оплачувати комуналку, навчати дітей, купувати продукти харчування, одяг та й взагалі утримувати сім'ю.

Поки МОЗ говорить про низьку кваліфікацію наших лікарів і збирається "покращувати" рівень їхньої освіти, країни Європи, особливо Чехія, Польща, Естонія, Словаччина та інші, із задоволенням запрошують наших фахівців на роботу.

Як наслідок, ми втрачаємо висококваліфікованих молодих спеціалістів, які через мізерні заробітні плати не бачать перспектив залишатися в Україні та охороняти здоров'я кожного з нас. Для прикладу, тільки в комунальних закладах Закарпаття не вистачає 330 лікарів і 537 медсестер.

Міжнародний досвід виходу з подібних ситуацій є. Нещодавно я повернулась з Грузії, де свого часу була аналогічна проблема. Ми вивчили досвід грузинських колег, яким вдалось повернути висококваліфіковані медичні кадри, що виїжджали працювати до США та Ізраїлю. Я знаю, як зробити так, щоб повернути і зберегти висококваліфікованих працівників. Як? Невдовзі побачите.

- Яке вирішення цієї проблеми бачите ви і чи можливо це реалізувати швидко?

- Звичайно, все можливо, якщо на це є політична воля. На законодавчому рівні ми вже маємо механізми підвищення заробітних плат медикам, які, на жаль, не виконуються належним чином виконавчою гілкою влади.

Всім нам необхідно працювати над виконанням закону. В першу чергу, треба повністю відходити від радянської моделі функціонування тарифної сітки оплати праці. Лише договірні відносини здатні забезпечити оплату праці на вигідних для медичних працівників умовах. І лише так пацієнти будуть отримувати якісну і безкоштовну медичну допомогу, як це передбачено Конституцією України.

- Як співавтор реформи ви вже відчули зміни: чи підписали декларацію, звертались до лікаря, отримували ліки?

- Звичайно, як співавтор реформи я одна з перших обрала свого сімейного лікаря у звичайній Київській амбулаторії та звертаюсь до нього за потреби. Приємно було почути від нього про збільшення його доходів. Для мене це гарний індикатор якості медичної реформи на первинній ланці. 

Я рада, що ухвалений закон вперше в історії України дав можливість лікарям первинної допомоги отримувати гідні заробітні плати. Це те, чого ніколи не було. І це наше досягнення. Якщо це стало можливим для педіатрів, терапевтів і сімейних лікарів, я впевнена, при злагодженій роботі нового парламенту та Кабінету міністрів України, це стане можливим і для всіх інших категорій медичних працівників. Це абсолютно реально.

- Діючий склад Верховної Ради України в умовах протистояння з президентом навряд чи буде ухвалювати закони, пов'язані з охороною здоров'я. Якою буде ваша перша законодавча ініціатива після 21 липня?

- У першу чергу ми повинні підняти престиж медичної професії і фізично зберегти працівників галузі. Для цього вже підготовлено законопроект "Про захист медичних працівників від посягання на їх життя та здоров'я". Серед першочергових завдань, які ми перед собою ставимо, це зменшення смертності та запровадження на державному рівні програм з реабілітації учасників АТО. Відповідний законопроект "Про систему реабілітації в Україні" готовий до розгляду парламентом. Сьогодні завершується робота над законопроектом "Про страхування професійної відповідальності медичних працівників" який вирішить проблемні питання відшкодування шкоди, які часто виникають між пацієнтами та лікарями. Ухвалення цих документів є першочерговим питанням, саме це мотивує мене брати участь у позачергових виборах до парламенту за списками політичної партії "Сила і Честь".

Больше новостей об общественных событиях и социальных проблемах Украины читайте в рубрике Общество