Для тех,
кто не делает
поспешных выводов

Петро Коржевський: "В 2020-му всі заклади професійної освіти остаточно передадуть на баланс регіонів"

Четверг, 23 Января 2020, 10:00
Заступник Міністра освіти та науки України Петро Коржевський розповів «ДС» про зміни, які чекають на професійну освіту цього року
Петро Коржевський:

"ДС" В одному зі своїх виступів Міністр освіти та науки Ганна Новосад заявила, що реформа професійної освіти стане одним з основних пріоритетів діяльності Міністерства у 2020 році. На які нововведення чекати учням училищ, професійних центрів та ліцеїв?

П.К. Основна ціль МОН в 2020 році - створити єдину систему професійної освіти, яка не матиме статусних назв на кшталт коледжі, технікуми, училища. Це буде єдина система освіти.

Ми будемо суттєво змінювати зміст навчальних програм і роботи акцент на практичній підготовці. Тоді наші випускники матимуть достатньо компетенцій, щоб бути конкурентними на ринку праці, мати гідний заробіток. До процесу навчання залучатимемо роботодавців, які готові в подальшому надати робочі місця майбутнім фахівцям. Також плануємо відслідковувати протягом півроку та року відсоток працевлаштованих випускників закладів професійно-технічної освіти. Міністерство робитиме це для того, щоб зрозуміти, наскільки ефективно були використані бюджетні кошти на те, щоб підготувати робітників тієї чи іншої професії.

"ДС" Відповідно до статистики лише 20% випускників шкіл вступають до закладів професійної освіти. МОН планує збільшити цей відсоток майже вдвічі. Яким чином?

П.К. Мені здається, що вже багато хто з випускників та їхніх батьків зрозуміли, що в країні більш ніж достатньо юристів та філологів, які після завершення вишів не можуть знайти собі роботу за фахом і більше того - претендувати на високу зарплату. Наразі країні потрібні люди, які можуть робити якісні меблі, будувати комфортне житло, ремонтувати побутові прилади, гарно шити, робити зачіски, смачно готувати. Для того, щоб профосвіта стала більш зрозумілою для школярів і вони не думали, що ця сфера обмежується популярними професіями на кшталт кухаря, будівельника, перукаря чи сантехніка, ми плануємо змінити формат профорієнтаційних заходів для учнів 5-6 класів. До слова, сьогодні у профтехах можна опанувати майже 430 професій.

"ДС" Пріоритетність напрямку передбачає в першу чергу пріоритетність у фінансуванні. Скільки закладено в бюджеті грошей на реформу професійної світи в цьому році? І на що саме вони будуть витрачені?

П.К. Починаючи з 2016 року система професійної освіти фінансується з двох джерел - державного та з місцевого бюджетів. У 2020 році держава спрямувала 1,5 млрд грн. субвенції на здобуття учнями, які вступили до закладів профтехосвіти після 9 класу, повної загальної середньої освіти. (За даними МОН, минулого року до закладів професійної освіти зарахували більше 104 тисяч вступників. Із них майже 93 тисячі навчаються за кошти регіонального замовлення, 12 тисяч - за кошти державного замовлення - ред.)

Окремо у держбюджеті закладено 259 млн. грн. (це в п'ять разів більше, ніж в попередні 4 роки) на створення регіональних навчально-практичних центрів. Всі вони устатковані сучасним обладнанням, тут проводять практичні заняття для учнів, фахівці з регіональних підприємств можуть тут підвищувати кваліфікацію, а люди, які хочуть змінити фах - пройти перенавчання. Хочу зазначити, що держава вкладає кошти в створення таких центрів з 2016 року. А почалося все з українсько-швейцарського проекту, який стосувався покращення сантехнічної освіти. Тоді у закладах-учасниках відкрили 6 таких центрів. Побачивши результати, міністерство зрозуміло, що це надзвичайно вдала ідея і за кошти державного та місцевих бюджетів ми створили ще 19 НПЦ. За чотири роки нам вдалося утворити мережу центрів з професії "Монтажник санітарно-технічних систем та устаткування" у кожній області. Наразі в Україні вже 230 таких центрів за різними професіями. З них 145 створені коштом держави, інші за кошти соціальних партнерів.

Ще один напрям для фінансування - професії загальнодержавного значення. Наразі до них відносять 25 професій, які є гостродефіцитними або унікальними на ринку праці. На це в бюджеті закладена сума в 200 млн грн - на 80 млн грн більше, ніж торік. Щоправда, ми плануємо переглянути перелік цих професій, бо світ змінюється, сучасний ринок праці також, і деякі фахівці мають змінювати профіль. Наприклад, як на мене, живописець не є масовою професією, запити на таких фахівців є тільки в деяких регіонах країни. Я не думаю, що якщо ми не будемо за кошти держави навчати 10 живописців на рік, то це зробить Україну економічно слабшою. Мені здається, що витрачати державні кошти треба раціонально.

Вперше цього року Міністерство буде фінансувати фінал Всеукраїнського конкурсу WorldSkills Ukraine. На це витратять дуже серйозну суму - 2 млн 200 тис грн. Це міжнародний конкурс, який об'єднує понад 70 країн світу. Це такі своєрідні олімпійські ігри для учнів закладів профосвіти, молодих робітників і фахівців у віці від 18 до 24 років, що проводяться кожні два роки у міжнародному форматі. Цього року міністерство планує повезти команду переможців на всесвітній конкурс поки поза конкурсом, а в 2022 році вже як учасників.

"ДС" Скільки наразі закладів професійної освіти в Україні? Скільки навчається дітей та скільки працює викладачів?

П.К. Наразі таких закладів 743, в них можна здобути 430 робітничих професій та 65 спеціальностей освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста. Загалом в цих закладах навчається близько 250 тисяч учнів. Навчальний процес здійснюють майже 34 тисячі педагогічних працівників, серед яких майже 15 тисяч майстрів виробничого навчання. Хочу зазначити, що за останні три роки кількість закладів професійної освіти значно зменшилась. Пов'язано це насамперед з тим, що кількість дітей, які там навчаються, суттєво скоротилася. Головні причини - демографічна ситуація в країні і, знову ж таки, непопулярність професійної освіти серед випускників українських шкіл.

"ДС" Чи буде в подальшому зменшуватися кількість закладів професійної освіти? Чи, навпаки, зростати?

П.К. Скажу чесно, є деякі заклади, де кількість учнів не перевищує 300 осіб. Це дуже мало. Та я вважаю, що не можна гарячкувати і безоглядно закривати такі заклади. Міністерство планує в кінці січня розпочати аудит усієї системи професійно-технічної освіти, а також коледжів і технікумів. Проаналізувавши результати ми побачимо, наскільки вони є фінансово обтяжливими для регіональних бюджетів і чи задовольняють потреби області у фахівцях. І тільки тоді ми надамо рекомендації місцевим управлінцям щодо організації роботи мережі.

Аудит робиться ще й для того, щоб остаточно передати майно всіх закладів професійної освіти на баланс регіонів. Процес децентралізації у 2020 році закінчується і ми хочемо надати закладам повну автономію. У тому числі, й фінансову.

"ДС" Чи не буде це хибним, як ви вважаєте?

П.К. Ми б не хотіли помилитися. Та це не означає, що Міністерство освіти та науки самоусунеться. Сума в 259 млн грн - чітке підтвердження того, що держава підтримує розвиток закладів професійної освіти. Ми й надалі плануємо створювати на їхній базі навчально-практичні центри, формувати освітню політику, підвищувати кваліфікацію педагогів. Це наші основні завдання. І ми будемо їх виконувати.

"ДС" Без підвищенням кваліфікації вчителів та майстрів, які викладають в профтехучилищах, реформа неможлива. Як МОН планує вирішувати цю проблему?

П.К. Форм перенавчання багато - це тренінги, семінари та інші навчальні програми. Головне - бажання самого вчителя чи майстра вдосконалювати свої вміння. Наша ціль, щоб майстер, який працює з учнями, міг не тільки розказати, як працювати на станку, а й зумів сформувати інтерес до професії. Щоб він був не тільки майстром, а й наставником. Найбільші інвестиції МОН вкладатиме саме в людський капітал.

"ДС" Чи планує Міністерство підвищувати заробітну плату викладачам закладів професійної освіти? І скільки вони отримують зараз?

П.К. Це наш найголовніший виклик на 2020 рік. Ми розуміємо, що майстер, який навчає людину професії має отримувати гідну зарплату і, врешті решт, професійну мотивацію. До квітня поточного року МОН має напрацювати механізм, який дасть змогу викладачам та майстрам отримувати за свою роботу достойну зарплату. Якби це було можливо зробити негайно, ми б це вже зробили. Нам важливо розробити механізм, який би дозволяв відслідковувати компетентність педагога та якість знань, які він дає дітям. Бо від цього і має залежати заробітна плата, яку він буде отримувати.

Сьогодні молодий спеціаліст, який приходить на посаду майстра виробничого навчання, має в межах 5 тис гривень. З часом до цієї ставки додаються різні доплати, наприклад, за класне керівництво чи завідування майстернею. У середньому цифра може доходити до 8-10 тис. грн на місяць. Крім того, в багатьох закладах професійної освіти є можливість створювати майстерні, які надають послуги населенню - виробляють меблі, ремонтують побутову техніку, виготовляють дверні та віконні блоки. Завдяки таким ініціативам заклад збільшує свій бюджет. Майстер, який керує процесом, має додатковий заробіток, а діти на практиці відточують свої навички.

"ДС" Розкажіть детальніше про спільний проект МОН та Європейської Комісії EU4Skills? Як будуть розподілені 58 млн євро, виділені європейськими партнерами на реформування профтехучилищ?

П.К. Ця програма зараз на старті. Виділені кошти будуть витрачені на модернізацію інфраструктури, навчання педагогів, розроблення нових освітніх стандартів та програм. Але основна мета проекту - підтримати реформу професійної освіти в Україні.

У межах проекту планується створити центри професійної досконалості (ЦПД). Експертна комісія відібрала 7 регіонів України, які боротимуться за можливість відкрити у себе такі центри, - це Вінницька, Запорізька, Львівська, Миколаївська, Полтавська, Рівненська та Чернівецька області. У кожній з обраних пілотних областей на можливість стати ЦПД претендує по 3 заклади професійної освіти.

Хочу зазначити, що ці регіони були відібрані за результатами конкурсу і при відборі враховувалися багато компонентів, зокрема, матеріально-технічна база поданих закладів, скільки учнів там навчається, загальний стан професійної освіти у регіоні, відповідність запитів ринку з посиланням на стратегію розвитку області. Вимог було багато. Щоправда, перелік закладів, де будуть створені ЦПД, ще не визначений. Однак кошти будуть спрямовані в регіони-переможці проєкту для будівництва по 1 центру. А в інших навчальних закладах відбудеться модернізація навчально-виробничої бази, закупівля нового обладнання. Планується інвестувати від 500 тисяч до 1 мільйона євро в кожен заклад.

"ДС" Розкажіть детальніше про ЦПД.

П.К. Центри професійної досконалості мають стати "якірними" установами, куди б інші могли приїхати подивитися на те, як організовано навчання, яка є виробнича база, яким сучасним обладнанням вони оснащені. У подальшому на базі цих центрів ми плануємо підвищувати кваліфікацію педагогів та майстрів, організовувати різні курси, проводити семінари. Ми хочемо започаткувати в таких закладах центри незалежного оцінювання, які б за результатами навчання могли визначати якість знань, отриманих випускниками в інших закладах професійної освіти і на основі цього приймали рішення про видачу дипломів.

Завдяки такому оцінюванню Міністерство планує фінансово підтримувати тільки сильні навчальні заклади і поступово відсіювати слабкі. З часом ми плануємо отримати повноцінну мережу закладів професійно-технічної освіти, яка буде готувати гарних фахівців.

Больше новостей об общественных событиях и социальных проблемах Украины читайте в рубрике Общество