• USD 27.1
  • EUR 30.6
  • GBP 36.2
Спецпроєкти

Битви забутої війни. Навіщо Китаю знадобилося згадувати про перемоги 70-річної давнини

Не тільки Росія активно використовує мову кіно для державної пропаганди

Кадр з фільму "Битва біля озера Чанцзінь"/скріншот
Кадр з фільму "Битва біля озера Чанцзінь"/скріншот
Реклама на dsnews.ua

Лідером китайського прокату в жовтні стала картина "Битва біля озера Чанцзінь", яка за перші 10 днів після виходу зібрала понад $ 630 млн і поволі, але певно наближається до запланованої суми в $ 830 млн.

Що ж стало причиною такої популярності картини, яка розповідає про події Корейської війни 1950-1953 років? Війни, яка в західному кінематографі якраз опинилась у розряді "забутих"?

Про війну — це не просто один з жанрів "найважливішого з мистецтв", але й можливість донести "свій" погляд на історію. Кінооповідання про подвиг — це, зокрема, й спосіб впливати на уми і серця співгромадян, а за умов домінування візуального сприйняття — чи не найприйнятніший. Недарма Росія щороку штампує десятки однотипних серіалів і фільмів про "Велику Вітчизняну", які роблять свій внесок в обробку населення в дусі побєдобєсія й "можем повторіть".

Але не лише Росія активно використовує мову кіно для державної пропаганди. Останнім часом дедалі більше подібних стрічок виходить на екрани турецьких, індійських, корейських (по обидва боки від 38 паралелі). Секрет таких фільмів простий — комп'ютерна графіка, яка дозволяє намалювати будь-яку техніку і тло, круті стрілялки зі слоу мо, єдиноборства, масові сцени, дуже простий і зрозумілий пафос.

Природно, Китай не міг лишитись осторонь від загального тренду. Окрім вже звичних для глядача фільмів з давньої історії, китайські кінематографісти активно освоюють й історично ближчі події — японо-китайську війну 1937-1945 років та громадянську, що була за нею. Головними противниками комуністичного Китаю в цих війнах були японці й китайські ж націоналісти Гоміньдану. Однак претензії Китаю на роль глобального гравця потребують і глобального супротивника. Такого, як США.

Наймасштабніше збройне зіткнення китайців з американцями сталося під час Корейської війни 1950-1953 років. Саме вступ китайських "добровольців" в конфлікт на боці корейських комуністів врятував останніх від розгрому, а в перспективі — закріпив поділ Кореї. При цьому американські військові складали хоч і основну, але все ж частину сил ООН, які виконували завдання із "примусу до миру" КНДР, тоді як Китайська Народна Республіка членом ООН не була і стала їм тільки в 1971 році.

Хай би як там не було, Корейська війна — зручний привід згадати про боротьбу з США. Ба більше, про перемоги. Битва біля озера Чанцзінь в історії американської армії відоміша як Битва при Чосонськім водосховищі.

Реклама на dsnews.ua

Вступ численних китайських "добровольців" у війну в листопаді 1950-го став несподіванкою для військ ООН. Як результат, в районі водосховища Чосін на східному узбережжі Кореї вісім китайських і корейських дивізій змогли оточити X корпус ООН, до якого входили 1-а дивізія морської піхоти США, полк 7-ї піхотної дивізії США й британський батальйон командос. Попри чисельну перевагу противника (близько 70 тисяч проти 30) важкі погодні умови, глибокий сніг і температуру до -40 градусів, частини ООН зуміли прорвати кільце оточення, пробитися до порту Хіннам, звідки потім були евакуйовані по морю.

Американці втратили понад 2,5 тисяч загиблими й до 12 тисяч пораненими і обмороженими. Точні втрати їх противника невідомі, але дві з восьми дивізій, що брали участь в битві, китайцям внаслідок втрат особового складу довелося розформувати. В історії Корпусу морської піхоти США битва при Чосонському водосховищі вважається однією із славних сторінок.

І от усі ці події розгортаються в тригодинному екранному дійстві вартістю в $200 млн. Суть протистояння зводиться до того, як доблесні китайські "добровольці" б'ють поганих американських хлопців. Поганих американців грають англомовні актори, які зробили собі кар'єру в китайських фільмах — мало відомі за межами Китаю, але, судячи з усього, вони непогано себе почувають в цьому амплуа. Зрештою, двадцять доларів — завжди двадцять доларів. Іноді в китайському воєнному кіно з'являються й голлівудські знаменитості. Наприклад, Брюс Вілліс знявся в 2015 році в фільмі "Бомбардування", де, щоправда, грав "хорошого" американця, який вчив китайських пілотів (за іронією долі, в армії Китайської республіки, яку згодом розгромлять комуністи).

Зростання напруженості у відносинах з США збільшує в Китаї попит на "поганих" американців і необхідність самоствердження "ми їх колись уже били". Тим більше що в китайській історії не так вже й багато епізодів, коли в зіткненнях із західним противником китайська армія виходила переможцем.

У нинішній кіновійні вже є свої постраждалі. Колишній журналіст, а нині бізнесмен Ло Чангпін був заарештований після того, як опублікував пост у Weibo (китайський аналог Twitter): "Через півстоліття мало хто з китайців замислювався про обгрунтованість війни".

Як виявилося, Ло Чангпін порушив нещодавно прийнятий закон, що забороняє "наклеп на політичних мучеників". В оприлюдненій офіційній заяві стверджується: "Деякі особи досі намагаються повністю заперечувати Війну опору проти Сполучених Штатів й допомогу Кореї, ставлять під сумнів справедливість відправки військ і намагаються знищити велику перемогу. … Як би вони не спотворювали, зтирали, фальсифікували, морочили голову чи перекручували факти, історія написана в серцях людей ".

Така жорстка позиція китайської влади вельми схожа з російською політикою впровадження заборон на обговорення окремих історичних проблем. У липні нинішнього року Закон "Про увічнення Перемоги радянського народу у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років" доповнили статтею, яка забороняє публічне ототожнення "цілей, рішень і дій керівництва СРСР, командування та військовослужбовців СРСР з цілями, рішеннями і діями керівництва нацистської Німеччини, командування і військовослужбовців нацистської Німеччини і європейських країн Осі в ході Другої світової війни, а також заперечення вирішальної ролі радянського народу у розгромі нацистської Німеччини і гуманітарної місії СРСР при звільненні країн Європи ".

А що ж США? Не можна сказати, що американський кінематограф залишив без уваги корейську тему. У 50-60-х роках, зокрема, безпосередньо під час війни, було знято кілька художніх фільмів, зокрема, "Маньчжурській кандидат" з Френком Сінатрою (в 2004 році був знятий рімейк картини з Дензелом Вашингтоном в головній ролі, правда дії там відбуваються під час та після операції "Буря в пустелі" 1991 року). Однак корейська війна відійшла на задній план після початку війни у В'єтнамі, що викликала більший політичний резонанс в США.

У 1982 році була знято драму "Інчхон", що при бюджеті в $ 46 млн зібрала понад $ 5 млн і відтоді вважається одним з найвідоміших естетичних і комерційних провалів в історії кіно.

Цілком можливо, що США повернуться до корейської теми й дадуть відповідь Китаю, знявши фільм про героїзм американських морпіхів в битві при Чосонському водосховищі. Втім, можливості в Голлівуду дуже широкі. У всякому разі, основний противник позначений, тож є шанс побачити його кіновтілення. В такому разі нас чекає жорстока "кіновійна", де симпатії глядачів будуть визначатися не тільки естетикою, але й політикою.

    Реклама на dsnews.ua