• USD 26.3
  • EUR 30.4
  • GBP 35.9
Спецпроєкти

Кривий Ріг: Історія кількох зрад, або Чому ми так живемо

Про Кривий Ріг і про те, як "слуги народу" втратили свого секретаря міськради, знають всі, хто цікавиться політикою. Але ця історія — багатошаровий приклад того, як історією рухають зради та зрадники

Реклама на dsnews.ua

Почати потрібно не від сьогодні, а з 2010 року, коли до влади прийшов Віктор Янукович. Тоді, на місцевих виборах, вп'яте поспіль, мав виграти мер міста Юрій Любоненко (керував Кривим Рогом з 1992 року). Але, несподівано для багатьох, він сказав, що стомився і йде з посади. Насправді йому популярно пояснили, що місто треба віддати Юрію Вілкулу, який, як кажуть, багато років був в хороших стосунках з Любоненком. Просто такою була "вища воля".

Минуло 10 років і мером міста втретє мав стати Юрій Вілкул. І він мав виграти, як і у 2010 Любоненко. Але цього року "вища воля" була іншою. І мером міста став представник ОПЗЖ. Варто зазначити, що тут не було вини Вілкула — просто представник "слуг" був непопулярним.

І тут ми підходимо до найцікавішого. В силу нехитрої комбінації секретарем ради (другою людиною в місті) стала людина Вілкула Олексій Котляр, який пройшов до ради від "слуг". Чи знав про це Зеленський? Навряд. Просто, як кажуть, права рука обох Вілкулів Євген Удод завжди дружив з кварталівцями та ахметівцями. І так в "слугах", начебто, з'явився Котляр. А для результативних голосувань все одно були потрібні представники групи Вілкулів у раді. От так і з'явився Котляр, який потім благополучно склав повноваження. Хоча прізвище того, хто запропонував Котляра, не має жодного значення.

А тепер починається найцікавіше. Є варіант почати кримінальні переслідування. Але це навряд чи сильно допоможе: Вілкули прийняли рішення, що обидва йтимуть на вибори й потрібно садити обох. Або ж почати домовлятися з ними. Але це поки мало реалістично. Вілкул, судячи з усього, прийняв рішення йти та перемагати.

На жаль, ключову роль в усіх наших політичних історіях відіграють зради. І кожен раз, коли хтось підкуповує зрадника, той, хто платить за зраду, не розуміє, що точно так потім зрадять і його. І не обов'язково за гроші.

    Реклама на dsnews.ua