• USD 26.5
  • EUR 31.1
  • GBP 36.4
Спецпроєкти

Немає навіть МіГа? Що не так з проектами модернізації озброєння в Україні

Перспективи розвитку вітчизняного озброєння викликають все більшу тривогу. Генерали на публіку говорять одне, а на ділі вкладають державні фінанси в сумнівні проекти, причому під патріотичним гаслом "допоможемо вітчизняному воєнпрому". На ділі і оборонні підприємства не розвиваються, і армія не отримує сучасного озброєння.

Проект МіГ-29МУ2
Проект МіГ-29МУ2
Реклама на dsnews.ua

Наприклад, на збройний варіант легкого вертольота Мі-2 намагаються «навісити» що завгодно — від великокаліберного кулемета до потужної некерованої ракети. Виходить геть погано, але підтримати «Мотор-Січ» потрібно. Тим часом, витрачаються фінанси, які можна було б акумулювати для покупки легких збройних вертольотів західного виробництва.

Або закупівля чеських колісних САУ Dana, яка вже стала «притчею во язицех». В Україні немає виробництва ні 152-мм, ні 155-мм снарядів, але вона закуповує установки 152-мм в надії використовувати той невеликий запас снарядів радянського виробництва, який ще є на складах. Тим часом словаки буквально днями почали отримувати партію з 25 ShKH Zuzana 2. Начебто і кількість така ж, як купує Україна, і ціна така ж, але Dana — це машини, що називається, «з-під паркану», а Zuzana — нові, до того ж натовського калібру 155 мм.

Нерадісна і ситуація в авіації — про масові звільнення льотчиків не писав тільки ледачий. З технікою же твориться той же бардак, що й на інших напрямках. Судячи з останнього інтервʼю директора Львівського державного авіаційного ремонтного заводу Дмитра Матрунчика, держава продовжує вливати гроші в проект МіГ-29МУ2. За його словами, до кінця 2021 року будуть завершені державні випробування цієї штурмової модифікації фронтового винищувача МіГ-29.

Власне, ідея МіГ-29-штурмовика зʼявилася вже досить давно і набула особливої актуальності в ході війни на Донбасі — відносно невеликий парк штурмовиків Су-25 просто не справлявся з поставленими завданнями, тож до ударів по наземних цілях довелося залучати як МіГ-29, так і Су-27. Причому останні могли застосовувати тільки некеровану зброю.

Тому Львівський державний авіаційно-ремонтний завод реанімував варіант модернізації, який пропонувався ще Азербайджану (для Баку він виявився незатребуваним, зате Повітряні сили отримали варіант МіГ-29МУ1).

Головною «фішкою» МУ2 стала можливість застосування керованої зброї класу «повітря-поверхня». У нашому випадку це кориговані авіаційні бомби КАБ-500КР з телевізійною головкою самонаведення і ракети Х-29Т. Причому їх вже випробовували по наземним навчальним цілям на авіаційному полігоні Повурськ у Ковельському районі навесні 2020 року.

Реклама на dsnews.ua

При цьому в новій модернізації використовується досвід МіГ-29МУ1 з оновленням радіолокаційної станції, установкою нового бортового радіонавігаційного комплексу супутникової навігації, системи контролю і реєстрації параметрів технічного стану літака, тощо.

Однак є кілька моментів, які якщо не зводять до нуля цю модернізацію, то здебільшого нівелюють її. Справа в тому, що зношеність планера МіГ-29 в Повітряних Силах більша, ніж у Су-27. І, судячи з усього, саме МіГи будуть зніматися з озброєння раніше всіх інших літаків. Тому навряд чи є сенс модернізувати літаки, які через кілька років підуть під списання. Тим більше, як і багато в українській «оборонці», такі роботи дуже дорогі — вартість модернізації МіГ-29 в варіант МіГ-29МУ-1 досягає 100 млн гривень (приблизно $ 3,7 млн) за один літак. Ймовірно, МУ-2 буде обходитися державі в рази півтора, а то й два рази дорожче.

При цьому є ще питання до ефективності такої модернізації. Так, дальність стрільби старої радянської ракети Х-29 (дебют був в ході інтервенції в Афганістан в кінці 1980-х років) не перевищує 10 км, що піддає її носій підвищеному ризику з боку засобів ППО. Льотчик фактично не зможе запустити ракету, не входячи в зону дії зенітних систем навіть ближнього радіусу дії. А якщо врахувати, що на окупований Донбас Росія перекинула досить сучасні зразки, включаючи, наприклад, ЗРПК «Панцир-С1», то виліт МіГ-29МУ2 інакше як самогубством назвати складно.

Не можна сказати, що військові не розуміють глибини проблеми. Співробітники Державного науково-дослідного інституту авіації пропонували локалізувати виробництво планерів радянських винищувачів МіГ-29 і Су-27 в Україні з використанням можливостей того ж львівського заводу і Запорізького державного авіаційного ремонтного заводу «МіГремонт». Правда, як це часто буває у вітчизняній науці, автори пропозиції не привели розрахунок необхідних фінансових витрат для виробництва спеціального технологічного оснащення.

Аналогічна ситуація по більшості авіаційних систем, які використовуються в винищувачах. Наприклад, в МіГ-29 і Су-27 використовуються катапультні крісла К-36ДМ, які виготовляються в Росії. При локалізації винищувачів в Україні отримати їх буде неможливо. Можна згадати приклад, коли Аргентина не змогла придбати винищувачі JF-17 спільної розробки Китаю і Пакистану через заборону уряду Великобританії на поставку крісел. І таких питань дуже багато.

Цілком очевидно, що виробництво клонів винищувачів може затягнутися на десятки років, а на той час необхідність в такій техніці просто відпаде.

    Реклама на dsnews.ua