Підсумки тижня: лист Зеленського, новий фаворит Путіна, законопроєкт конгресу про підтримку України і про що Китай попереджає Білорусь

Кілька головних подій тижня і можливі наслідки:

1. Лист Зеленського Путіну відразу після удару ЗСУ по порту в Петербурзі — велика тактична перемога України. Ключове слово — тактична. У нас багато хто почав вірити в перелом у війні. На жаль, це поки не так. Поки ми маємо великі тактичні успіхи, які подекуди вже є успіхом на оперативному рівні. Але це не стратегічний рівень. Я це пишу з огляду на те, що багато людей починають занурюватися в теплу ванну, очікуючи результативних переговорів вже восени 2026 року.
2. Виступ Путіна на ПМЕФ показує, що він не збирається іти ні на які компроміси попри погіршення економічної ситуації в цілому. Взагалі, виступ Путіна справив враження, що він все більше занурюється у власну реальність, де доходи Росії ростуть на 25%, росіяни живуть все краще, а на фронті є суцільні успіхи. З великою долею імовірності ми можемо говорити, що він справді вірить в те, що він каже. А це означає, що він справді занурюється у власну теплу ванну. 
3. Важливо окремо звернути увагу на те, що на фоні провалу додатку Макс, Путін придумав для себе нову забаву: штучний інтелект та платформи, які мають розширити "цифровий суверенітет" та вирвати Росію в провідні економіки світу. Це, звичайно, міф. Що є реальністю, так це те, що найближчим часом ми можемо побачити нового фаворита, який буде відповідати саме за цей напрямок. За певних обставин, ця людина може ввійти в певну конкуренцію з Кірієнком, який досі був "головним" за російськими соцмережами. За цим потрібно слідкувати. 
4. Після листа Зеленського до Путіна зʼявилася заява Трампа, в стилі того, що "хай ці двоє між собою розбираються". Дехто (особливо росіяни) відразу почали це трактувати в тому плані, що Трамп умив руки і вийшов з переговорів. Відразу треба сказати: це абсолютно не так. Тим більше, що ніякої зустрічі Путіна та Зеленського найближчим часом не буде і вийти з переговорів Трамп просто не зможе. 
5. Зараз, головним лакмусовим папірцем того, що планує робити Трамп буде голосування в сенаті законопроєкту про підтримку України. Конгрес вже проголосував і в палаті представників було досягнуто двопартійного консенсусу. В сенаті голосування може бути результативним, якщо проти не виступить Трамп. І, здається, він не буде проти. Про що цей законопроєкт? В своїй колонці посол України в США зазначила: "Законопроєкт охоплює питання від засудження викрадення Росією українських дітей до підтримки відбудови України, від протидії російській дезінформації до стратегії безпеки Чорного моря. Він передбачає, поряд з позиками на військові цілі, продовження Ініціативи сприяння безпеці в Україні (USAI)". В цілому, можемо говорити, що результативне голосування в конгресі — це вже велика перемога української дипломатії взагалі і українського посольства та Ольги Стефанішиної зокрема.
6. Взагалі варто окремо звернути увагу на заяви Лаврова і не тільки щодо стосунків Росія-США. В Москві не приховують обурення, що нормалізацію двосторонніх стосунків в Вашингтоні увʼязують з зупинкою війни. Попри всі старання Дмітрієва і ко, Кремль не зміг відвʼязати Україну від двосторонніх стосунків Росія — США. Крім всього іншого, такий результат був запрограмований спробами Росії продати одне й те саме (північний морський шлях та рідкоземи вздовж цього шляху) відразу і КНР, і США. Але Пекін та Вашингтон не потребують Росію в якості сильного гравця і посередника в їхньому діалозі.
7. Віце-президент КНР Хань Чжен, відразу після свого виступу на ПМЕФ, не очікуючи закінчення, відлетів до Мінська, де, схоже, мав доволі жорстку розмову з Лукашенком. Суть цієї розмови зводилася до того, що якщо Лукашенко хоче отримати черговий кредит, він має знизити градус своєї войовничої та ядерної риторики. І, можна не сумніватися, Китай попередив Лукашенка про абсолютну недопустимість використання території Білорусі для нападу на сусідні країни.