"Піл-пак" схема: як Міноборони перетворило аптечку бійця на інструмент монополізації ринку
Поки триває повномасштабна війна, українські бійці гинуть та отримують поранення на фронті, "мажорне керівництво" додатково створеного Департаменту охорони здоров’я Міністерства оборони України наказом №506 під виглядом "стандартизації" та "приведення до вимог НАТО" вимальовує нові лобістські перепони для своїх "кукловодів" з медичної мафії, фактично порушуючи чинні закони та нормативні правила фармацевтичної галузі України, гармонізовані за міжнародними стандартами ЄС
Ціна такої активації — це додаткове навантаження на бійця паперовою тяганиною списування, зберігання при температурі не вище 25 градусів °C, підвищення ціни аптечок на 4 млрд грн з державного бюджету за наявність парацетамолу, який так рятує життя на фронті! Чи це рахунок "медичної імперії Багрій-Кузьма"? Тому що за цим наказом вимальовується розгалужена схема, яка передбачає встановлення монопольного контролю над постачанням аптечок до сил оборони України. Тож спробуємо зібрати факти в єдину картину.
Наказ Міноборони №506 та нетипова аптечка
24 липня 2024 року Міноборони видало Наказ №506 "Про затвердження переліків лікарських засобів та медичних виробів, якими забезпечується особовий склад сил безпеки і Сил оборони для надання домедичної допомоги". Він поширюється на весь особовий склад ЗСУ, ССО, СБУ, прикордонників та Нацгвардії і визначає склад аптечки медичної загальновійськової індивідуальної (АМЗІ), яку носить кожен рядовий боєць. До її складу наказ включив "піл-пак", тобто набір лікарських засобів:
- Парацетамол 1000 мг (2 таблетки)
- Мелоксикам 15 мг (1 таблетка)
- Моксифлоксацин 400 мг або Левофлоксацин 500 мг (1 таблетка)
Тобто в аптечках бійців зʼявляються лікарські засоби у вигляді таблеток, їхня кількість — це принципова деталь. Концепція IFAK (Individual First Aid Kit) індивідуальної аптечки солдатів країн НАТО не включає лікарських засобів. Вони вимагають контрольованих температурних діапазонів, захисту від вологи, прямих сонячних променів та механічних пошкоджень. Більшість українців та справжніх, не "кишенькових" медійних волонтерів, які від початку повномасштабного вторгнення напряму займалися забезпеченням аптечками наших захисників, добре знають: в умовах війни навколишнє середовище та побут бійця (мається на увазі реальний особовий склад ЗСУ, а не "кабінетні мажори" з "папіками") супроводжуються, м’яко кажучи, екстремальними температурними перепадами. Постійні механічні навантаження та підвищена вологість лише погіршують ситуацію.
За таких умов ліки деградують: активна речовина руйнується, а сама форма препарату розпадається. Як наслідок, у критичній ситуації боєць ризикує отримати абсолютно неефективний або навіть токсичний засіб. Крім того, вибір антибіотика залежить від характеру поранення та збудника. Боєць у стані шоку чи з важким пораненням не здатен адекватно оцінити доцільність прийому. Так, бойові медики ще на етапі появи Наказу №506 ставили питання, як можна одночасно вписати цефазолін до складу наплічника, і водночас залишити левофлоксацин у складі АМЗІ, СМСС та НМБМ. Тобто маємо на рівні стратегічного документа, здавалося б, абсолютно незрозумілу логіку в управлінні антибіотиками.
Але зрозумілу для фармацевтичної мафії України, для якої це додаткові 4 млрд грн з бюджету України до їхніх кишень, за копієчною ціною закупівлі в Індії або Китаї. Тим паче, що Петро Багрій є тіньовим монополістом постачання фармацевтичної сировини до українських виробників, особливо заводу "Фармак", який на початку 2014 року був монопольним комплектатором Налбуфіну в аптечки, поки не втрутились волонтери та не забили тривогу командири частин щодо психічного стану бійців.
Чи є таблетки в аптечках армій НАТО?
Офіційний сайт Міноборони у роз'ясненні від 29 грудня 2025 року стверджує, що склад АМЗІ "базується на найкращих практиках іноземних партнерів", а наявність "піл-паку" є "світовим стандартом щодо знеболення на полі бою за відсутності кваліфікованого медика поруч". Це твердження є маніпулятивним і не відповідає дійсності. Розглянемо стандартний склад IFAK у ключових країнах-членах НАТО:
США (обов'язковий мінімум):
- Турнікет CAT (Combat Application Tourniquet)
- Гемостатичний бинт QuikClot (на основі каоліну, 7,6×370 см)
- Ізраїльський бандаж (з подушечкою 6 дюймів)
- Оклюзійні наліпки (одна з клапаном, одна без)
- Назофарингеальна трубка
- Додаткові бинти
- Термоковдра
- Рукавички, ножиці, маркер
Велика Британія:
- Ідентичний склад; гемостатик — Celox Rapid (британського виробництва)
Німеччина:
- Ідентичний склад з CAT/SOFT або європейськими аналогами
Франція:
- Ідентичний склад
Жоден із наведених стандартів аптечок НАТО не містить лікарських засобів!
Тож обґрунтування розширення аптечки таблетками з посиланням на НАТО є маніпуляцією.
Монопольна схема: чому саме 1-2 таблетки?
Повернімося до деталі, яку ми згадали на початку. Наказ №506 визначає одну-дві одиниці кожної з таблеток у "піл-паку". Однак жоден виробник лікарських засобів не випускає Парацетамол, Мелоксикам або Моксифлоксацин у пакуванні по 1-2 таблетки. Стандартні комерційні упаковки — по 10, 20, 30 і більше таблеток. Блістерне пакування аналогічне.
Отже, для комплектації АМЗІ відповідно до вимог наказу №506 необхідне нестандартне пакування по одній-дві таблетки кожного найменування в мініконтейнері або пакетику. Це і є ключ до схеми. Хто першим укладе угоду з великим фармвиробником про випуск такого фасування, автоматично стає єдиним постачальником "піл-паків" на ринок індивідуальних аптечок (АМЗІ) бійців Сил Оборони. Адже більше ніхто не матиме таблетки у потрібному форматі. Це монополізація через технічні вимоги до специфікацій, прописання вимог під одного постачальника.
І тут нагадаємо про дивну термінову нараду в Міністерстві охорони Здоров’я України за сприяння Департаменту охорони здоров’я Міністерства оборони України у 2025 році щодо спроможності виконання комплектації Аптечок АМЗІ в повному обсязі за Наказом №506. Єдиний представник виробника ФАРМАК (вище вказано, завдяки кому він зможе виконати свої обіцянки) попередньо підтверджує можливість поставки, але виключно для Збройних Сил України. А це означає, без реєстрації лікарського засобу за Законом України, проходження доказової клінічної бази застосування, та уникаючи відповідальності за можливі негативні випадки при застосуванні безпосередньо бійцями на фронті. Масові отруєння на фронті — це не боєздатність армії! Єдина віра, що наші захисники не довірятимуть всьому, що постачається тільки з приписом "виключно для ЗСУ" та не входить до комплектації іноземних партнерів та інструкторів.
Системні наслідки
Описана ситуація в першу чергу наражає на небезпеку здоров’я українських воїнів, яким нав’язують вживання при виконанні бойового завдання незареєстрованого та безконтрольно надісланого хімічного препарату з країн партнерів рф — ворога нашої Держави.
По-друге, недоцільним є додаткове фінансове навантаження на Державний бюджет України в розмірі понад 4 млрд грн щорічно виключно для наповнення аптечок антибіотиками, що є сумнівною метою та не має клінічної доказовості. Адже наявність антибіотиків в АМЗІ суперечить Наказу МОЗ України щодо вживання та обігу лікарських засобів (антибіотиків) ВИКЛЮЧНО за призначенням лікаря!!!
По-третє, відбувається внутрішня монополізація медичного забезпечення ЗСУ, що негативно вплине на міжнародний імідж України, руху до гармонізації протоколів надання домедичної допомоги за зразком, як це відбувається в країнах-партнерах НАТО. Якщо схема, що створюється наказом № 506 реалізується, один гравець отримає монопольний контроль над постачанням АМЗІ до всіх Сил Оборони. Це означає зрив постачання аптечок у зв’язку з суперечностями з нормативно-правовими актами чинними у медичній галузі, залежність від одного постачальника, мільярдні витрати з бюджету.
Висновки та питання без відповідей
Це все формує досить тривожну картину. Вимога наявності "піл-паку" у Наказі МОУ №506 є класичним прийомом лобістів для монополізації медичного постачання виробів обов’язкової комплектації аптечки бійця. Це тригерна і болюча тема кожної родини українських воїнів, які забезпечувалися аптечками на початку війни за власні кошти бійця, і якими повинна була забезпечувати Держава своїх захисників згідно Конституції, Закону та Статуту. Такі штучні перешкоди, створені в Міністерстві оборони України, завдають прямої шкоди обороноздатності України та підривають довіру членів країн-партнерів НАТО до реформ у структурах МОУ, до компетенції та незаангажованості очільників департаментів, управлінь в корупційній діяльності. Схоже, у четвертий рік вторгнення державний апарат все ще ставить монопольні схеми вище за безпеку людей, які захищають Україну.