Трамп дозволив Індії купити нафту у Путіна: якою буде вигода Росії
Через екскалацію війни навколо Ірану Вашингтон фактично зробив перший виняток з оновленої санкційної політики щодо російської нафти
Міністерство фінансів США видало 30-денний вейвер, який дозволяє індійським нафтопереробним компаніям купити російську нафту, що вже перебуває на танкерах у морі. Йдеться приблизно про 20 млн барелів, які зараз шукають покупців.
Причина такого рішення очевидна: ситуація навколо Ормузької протоки різко погіршилася через її фактичне блокування Іраном. Цим маршрутом проходить приблизно 20% світових поставок нафти та значна частина СПГ, тому навіть часткове зниження трафіку швидко впливає на світовий ринок енергоносіїв. Після ескалації конфлікту на Близькому Сході частина танкерів почала зупинятися біля входу до протоки, а страхування рейсів різко подорожчало.
За поточними ринковими оцінками, російська нафта Urals торгується на рівні $71 за барель.
Простий розрахунок показує: 20 млн барелів × $71 = $1,42 млрд.
Основними покупцями можуть стати індійські гіганти Reliance Industries та Indian Oil Corporation, які після 2022 р. стали ключовими клієнтами російської нафти і разом переробляють значну частину імпорту країни.
На цьому тлі з’являються й перші політичні сигнали в Європі. Наприклад, французький політик Флоріан Філіппо (Florian Philippot) з партії Les Patriotes уже закликав ЄС скасувати санкції проти Росії, аргументуючи це необхідністю "стабілізувати енергетичний ринок". Я впевнений, що це лише перша ластівка. Поки що подібні заяви звучать переважно від маргінальних політичних сил, однак сам закидання таких тез демонструє, як швидко енергетична криза може змінювати політичний дискурс у Європі.
Ще один важливий фактор — рішення морської індустрії. International Transport Workers’ Federation (ITF) разом із об’єднанням судновласників Joint Negotiating Group (JNG) оголосили Ормузьку протоку надто ризикованим регіоном (high risk area). Це означає, що моряки мають право відмовитися від рейсів туди, а судновласники зобов’язані проводити спеціальну оцінку ризиків і виплачувати додаткові компенсації екіпажам. Фактично це запускає ланцюгову реакцію: страхові премії зростають, судновласники відкладають рейси, а танкери починають накопичуватися біля входу до протоки.
За даними сервісів відстеження, десятки танкерів і вантажних суден уже стоять на якорі в Оманській та Перській затоках, очікуючи на прояснення ситуації. У таких умовах навіть формально відкрита протока стає як де-факто блоковованою транспортною артерією, що створює ризик дефіциту нафти на світовому ринку.
У підсумку виникає парадоксальна ситуація. Війна на Близькому Сході, яка мала б послабити союзників Росії, на практиці створює для Кремля нові економічні можливості. Зростання цін на нафту, перебої з постачанням із Перської затоки та навіть тимчасові винятки із санкцій можуть принести Москві додаткові мільярди доларів доходів.
Якщо криза навколо Ірану затягнеться, Росія може стати одним із головних бенефіціарів нового енергетичного шоку. І це означає, що кожен стрибок цін на нафту та газ може прямо конвертуватися у додаткові ресурси для фінансування війни проти України.