Ігор Луценко

Ігор Вікторович Луценко народився в 1978 році в Києві. Здобув вищу освіту в Києво-Могилянській академії на факультеті економічних наук, яку закінчив у 2000 році. Двома роками пізніше отримав диплом магістра економіки в EERC (нині Київська школа економіки).

У 2003 році Луценко був зареєстрований як фізособа-підприємець і займався гуртовою торгівлею, однак незабаром діяльність припинив.

Луценко працював консультантом Міжнародного центру перспективних досліджень, а потім почав карʼєру в ЗМІ. Був редактором розділів економіки в журналі "Компаньйон", журналі "Власть денег", журналі "Кореспондент", працював головним редактором "Економічної правди" в інтернет-виданні "Українська правда".

Ігор Луценко є засновником і активістом громадського руху "Збережи Старий Київ", який було створено у відповідь на плани київської влади збудувати на території державного історико-архітектурного заповідника "Стародавній Київ" багатоповерховий будинок для високопоставлених чиновників МЗС.

Також Луценко брав активну участь в боротьбі проти реконструкції Гостиного двору на Контрактовій площі в Києві та з забудовою Андріївського узвозу олігархом Рінатом Ахметовим. Зараз ці обʼєкти знаходяться в недобудованому вигляді.

У грудні 2011 року Луценко став "Людиною року" в номінації "Громадський активіст" за версією "Комсомольської правди".

У жовтні 2012 року балотувався до Верховної Ради як незалежний кандидат у 223 виборчому окрузі (Шевченківський район м.Києва), але зняв свою кандидатуру на користь кандидата від ВО "Свобода" Юрія Левченка.

У своїй політичній діяльності Луценко повʼязаний з партією Юлії Тимошенко "Батьківщина", хоча є безпартійним. У 2014 році він пройшов до Київради за списками "Батьківщина", де очолив комісію з питань культури та туризму.

Луценко склав повноваження депутата Київради 20 листопада 2014 року у звʼязку з обранням народним депутатом — він пройшов до Верховної Ради на дострокових виборах за списком "Батьківщини" (№3 у списку). У парламенті працював у комітеті з питань запобігання та протидії корупції. У січні 2015 року ввійшов до міжфракційного обʼєднання "За Київ".

У 2019 році Луценко також балотувався до Верховної Ради від "Батьківщини" по 154 округу (Рівненська область), але на виборах посів третє місце, програвши кандидату від "Слуги народу" підприємцю Олександру Аліксійчуку.

У жовтні 2019 року Луценко був призначений радником (на громадських засадах) мера Києва Віталія Кличка з питань запобігання та виявлення корупції. Відзначимо, що раніше Луценко звинувачував Кличка в корупційних звʼязках і вимагав прийняття закону про імпічмент мера Києва.

Також на сторінці Луценко в Facebook зазначено, що з 18 листопада 2020 року він є керівником підліткового гуртка у Київській міській державній адміністрації.

Луценко брав активну участь в Революції Гідності, був заступником коменданта протестного табору Києва Андрія Парубія. Також був членом Ради народного обʼєднання "Майдан".

У січні 2014 року Ігор Луценко і ще один активіст Юрій Вербицький були викрадені невідомими з території Олександрівської лікарні в Києві. У міліції заявили, що Луценко не затримували, а знайомі Луценко припускали, що його викрала Служба безпеки України.

Луценка і Вербицького вивезли за місто і побили, допитуючи про фінансування і організацію Євромайдану. Після тортур їх кинули в лісі. Вербицький від отриманих травм та переохолодження помер, а Луценко зміг дістатися до міста.

У 2020 році двоє учасників викрадення були заарештовані. За даними слідства, вони входили в злочинне угрупування з девʼяти "тітушек", яке було організовано для викрадення та залякування активістів. 16 квітня 2021 року одного з них, Олександра Волкова, засудили до девʼяти років позбавлення волі. Іншому затриманому, Сергію Мисливому, якого Луценко називав заступником командира групи захоплення, вироку поки немає.

Сам Ігор Луценко у 2019 році заявив, що нардеп від "Слуги народу" Сергій Литвиненко може бути причетний до його викрадення і вбивства Вербицького.

За словами Луценка, Литвиненко під час викрадення активно спілкувався телефоном з координатором "тітушек" Щинкиним, який в той час був "правою рукою" кримінального авторитета "Чеби" (Олексія Чеботарьова).

Також Луценко вважає, що до його викрадення причетний ексміністр внутрішніх справ Віталій Захарченко.

Влітку — восени 2014 року Ігор Луценко брав участь в антитерористичній операції на Донбасі як боєць батальйону "Азов". Згодом чинив волонтерську допомогу бійцям.

У листопаді 2015 року журналіст Hromadske TV Дмитро Гнап звинуватив Луценка в тому, що той не задекларував близько 1,5 мільйона гривень, на які здійснив покупку дачного будинку, а також не вніс у декларацію кошти на оренду квартири, і запідозрив його в незаконному збагаченні.

У липні 2016 року Луценко запустив в залі Верховної Ради квадрокоптер, щоб, за його словами, виявляти "кнопкодавів". У відповідь на це спікер парламенту Андрій Парубій закликав його припинити подібні дії: "Припиніть цей цирк у Верховній Раді".

У вересні 2016 року невідомі викрали у Луценка мотоцикл, який був припаркований біля його будинку в Києві.

У березні 2017 полковник поліції, командир роти спецназу ГУ Нацполіціі України в Донецькій області Юрій Голубан подав позов в суд до Луценка про спростування недостовірної інформації, захисту честі, гідності та ділової репутації через те, що Луценко в ефірі проросійського пропагандистського телеканалу NewsOne звинуватив Голубана у "вбивстві наших бійців під Карлівкою", назвавши поліцейського сепаратистом.

У жовтні 2018 року Фонд гарантування вкладів фізичних осіб передав в Національне антикорупційне бюро України матеріали про можливе кримінальне правопорушення, скоєне Ігорем Луценком у 2015 році. Луценко нібито вивів з неплатоспроможного банку 750 тис. грн попри заборону проведення будь-яких платежів і приховав цей факт при декларуванні.

25 грудня 2018 року Росії включила Луценка до списку осіб, проти яких введені санкції.

У березні 2020 року автомобіль Луценко пограбували, розбивши скло і вкравши спортивну сумку зі штанами, светром і кросівками.

Вітчимом Ігоря Луценка є Володимир Стельмах, який очолював Національний банк України у 2008-2010 роках.

Також, за наявними даними, в родинних стосунках з Ігорем Луценком є поет Дмитро Луценко, автор гімну столиці "Києве мій".

Луценко був одружений на Марії Лебедєвої, проте розлучився і з 2017 року перебуває в шлюбі з Катериною Ташнік. У нього є дочка Марія.

Згідно декларації, поданої у 2019 році перед звільненням з Верховної Ради, Луценко у 2018 році отримав близько 780 тисяч гривень доходів. На рахунках в банках у нього лежало понад мільйон гривень, 14 тисяч євро і 100 тисяч доларів США. Готівкою Луценко зберігав 50 тисяч гривень і 1200 євро.

У декларації було вказано, що Луценкові належить третина квартири в Києві, площею 72,3 кв. м. і дачний будинок в Севастополі.

У Луценка також є автомобіль HONDA CR-V (2012) вартістю 504 тис. грн і мотоцикл BMW C 600 (2014 року) вартістю 91 тис. грн.

Сторінка Ігоря Луценка в Facebook