Тарас Ткач

Народився у місті Сіверськодонецьк, Луганська область, Україна.

У 1999 році з відзнакою закінчив Севастопольський університет ядерної енергії та промисловості за спеціальністю "Автоматизація технологічних процесів і виробництв". Кваліфікація — інженер з механізації та автоматизації виробничих процесів.

 У 1999 році розпочав професійну діяльність на Запорізькій АЕС, де пройшов професійний шлях від електрослюсаря з обслуговування автоматики та вимірювань до начальника зміни цеху теплової автоматики і вимірювань (ЦТАВ). У 2009 році паралельно працював інструктором навчально-тренувального центру АЕС.

У 2012–2013 роках працював провідним інженером відділу розрахункових обґрунтувань імовірнісного аналізу безпеки, а у 2013 році — на аналогічній посаді у відділі нових проєктів і технологій у ВП "Науково-технічний центр" ДП "НАЕК "Енергоатом", м. Київ.

У 2013–2017 роках очолював відділ АСУ ТП та радіаційного контролю департаменту модернізації дирекції з продовження експлуатації Виконавчої дирекції з виробництва ДП "НАЕК "Енергоатом". Паралельно очолював Координаційно-експертну раду фахівців з АСУТП АЕС України.

У 2017 році став заступником директора з продовження експлуатації, а згодом — директором з продовження експлуатації Виконавчої дирекції з виробництва. За цей період було продовжено термін експлуатації 5 енергоблоків АЕС України.

У 2020 році став директором Інженерно-технічної дирекції Виконавчої дирекції з виробництва та ремонтів. А у 2024 — виконавчим директором з виробництва та ремонтів АТ "НАЕК "Енергоатом". Під його керівництвом впроваджено підхід, за яким в осінньо-зимовий період усі енергоблоки АЕС України перебувають у робочому стані, забезпечуючи максимальне виробництво електроенергії.

У вересні 2025 року призначений на посаду генерального директора філії "ВП РАЕС" на період тимчасового виконання обов’язків голови правління АТ "НАЕК "Енергоатом" Павлом Ковтонюком.

• Керівник напряму підвищення безпеки енергоблоків АЕС (з 2017 року) — реалізація Комплексної програми підвищення рівня безпеки енергоблоків АЕС України, затвердженої КМУ.
• З 2017 року — технічний менеджер, заступник керівника Групи управління проєктом КзПБ за кредитні кошти ЄБРР/Євратом, спрямовані на підвищення безпеки АЕС.
• Очолював проєкт модернізації обладнання енергоблоків для переходу на паливо Westinghouse.
• З 2022 року координував з боку Енергоатому реалізацію проєкту НЕК "Укренерго" зі збільшення перетину імпорту електроенергії в Україну від ENTSO-E, впровадження НПРЧ (нормоване первинне регулювання частоти).
• Очолював українсько-американську робочу групу з технічної допомоги уряду США щодо підвищення безпеки АЕС України. За результатами роботи поставлено критично важливе для безпеки обладнання на десятки мільйонів доларів.
• Очолював напрям кіберзахисту інформаційних та керуючих систем АЕС у Виконавчій дирекції Компанії.

Липень 2012: представляв Компанію на заході МАГАТЕ з обміну досвідом модернізації АСУТП АЕС, що відбувся у м. Ерланген, Німеччина.

Вересень 2014: виступив доповідачем від України на конференції МАГАТЕ з питань валідації та верифікації програмного забезпечення для АЕС (Теджон, Республіка Корея).

Лютий 2015: виступив доповідачем на конференції Американського ядерного товариства у м. Шарлотт, США, за сприяння МАГАТЕ, з питань АСУТП АЕС та технологій взаємодії "людина — машина".

Листопад 2017: став учасником симпозіуму МАГАТЕ щодо проєктування майбутнього АСУТП для АЕС.

Лютий 2019: у межах 11-ї конференції Американського ядерного товариства за підтримки МАГАТЕ (м. Орландо, США) виступив з доповіддю про перспективи впровадження систем аварійного та післяаварійного моніторингу на АЕС України.

Листопад 2021: долучився до міжнародної конференції МАГАТЕ з нагоди 10-річчя аварії на АЕС Фукусіма.

Жовтень 2024: представляв НАЕК "Енергоатом" у місії МАГАТЕ щодо підстанцій НЕК "Укренерго", які зазнали пошкоджень внаслідок обстрілів РФ.

Неодноразово залучався як експерт до проведення аудитів, перевірок та випробувань обладнання в Україні, Німеччині, Швейцарії, Чехії, Болгарії, Угорщині, Польщі та Італії.

Запрошувався як лектор до Одеського національного політехнічного університету та Корейського інституту ядерної енергетики, а також брав участь у національних і міжнародних заходах з питань енергетики.

2011 — відзнака "Найкращий працівник ЗАЕС"

2015 — почесна грамота ДП "НАЕК "Енергоатом"

2018 — відзнака "За вагомий особистий внесок у розвиток атомної енергетики України"

2022 — нагрудний знак "Відмінник атомної енергетики"

2025 — відзнака "За сприяння Держспецзв’язку"

З початку повномасштабного вторгнення у 2022 році входив до добровільного формування територіальної громади (ДФТГ) однієї з громад Київщини.

Має численні відзнаки від командирів і офіцерів військових частин ЗСУ, Національної гвардії України, підрозділів розвідки, а також волонтерських фондів і громадських організацій за особисту участь у підтримці захисників України.

Одружений, виховує двох синів.