• USD 27.3
  • EUR 32.6
  • GBP 38.2
Спецпроєкти

15% для гігантів. Чому Україна запізнилася зі своїм "податком на Google"

Податки на прибуток транснаціональних корпорацій (ТНК) у розвиненому світі хочуть упорядкувати, а розподіл прибутків зробити більш справедливим

Верховна Рада прийняла законопроєкт про так званий "податок на Google"
Верховна Рада прийняла законопроєкт про так званий "податок на Google" / Getty Images
Реклама на dsnews.ua

Універсальний корпоративний податок: лондонське рішення

5 червня на зустрічі в Лондоні міністри фінансів країн "Великої сімки" (G7) погодили спільну позицію по оподаткуванню ТНК. Обговорення основ нової податкової політики формально організував міністр фінансів Великобританії Ріші Сунак. Формально — тому що за нинішнім обговоренням дуже явно проглядаються американські інтереси (про це — нижче).

Як вказує газета Financial Times, країни G7 вирішили покласти край 30-річній "гонці ставок" у області корпоративного оподаткування. Суть ініціативи, що обговорювалася на зустрічі, в тому, щоб змусити найбільші світові компанії платити більше податків саме в тих країнах, де вони ведуть бізнес, а не тільки там, де вони зареєстровані або де розташовані їхні регіональні штаб-квартири.

Зі ставками та умовами визначилися, а от з тими компаніями, кого вони торкнуться — не зовсім. Так, в комюніке за підсумками лондонської зустрічі, зокрема, говориться: "Ми зобов'язуємося досягти справедливого рішення по розподілу податків, при цьому країни з ринковою економікою матимуть право оподатковувати не менше 20% прибутку, що перевищує 10%-ну маржу для найбільших і найбільш прибуткових транснаціональних корпорацій ... Ми також зобов'язуємося встановити мінімальний глобальний податок на прибуток корпорацій у розмірі не менше 15% для кожної країни".

Отже, мова йде про те, що якщо у транснаціональній компанії-гіганта розмір прибутку 10% і більше, то все, що вище (наступні 20%) стає базою оподаткування в країнах, де вона продає свою продукцію або послуги. При цьому ставки такого корпоративного податку в різних державах можуть відрізнятися, але повинні бути не нижче 15%.

Але поки що немає ясності щодо того, які саме корпорації будуть підпадати під дію правил. "Найбільші і найбільш прибуткові транснаціональні корпорації" — дуже ємне визначення. Правда, Bloomberg, як і інші джерела, в контексті домовленості наполегливо згадує IT-гігантів типу Amazon, Facebook і Google, але прямих вказівок на те, що угода стосується тільки їх, а не, скажімо, Coca-Cola або Mc'Donalds, ніде немає.

"Це допоможе мобілізувати необхідні трильйони доларів для фінансування приватного сектора і зміцнити державну політику на шляху виконання наших зобов'язань по досягненню нульового рівня викидів вуглецю", — оголосили підписанти про благі наміри.

Реклама на dsnews.ua

"Міністри фінансів G7 досягли історичної угоди про реформування світової податкової системи для того, щоб вона відповідала глобальному цифровому столітті", — підкреслив після зустрічі Ріші Сунак.

Американський інтерес

Нагадаємо, що адміністрація президента США Джо Байдена на початку квітня запропонувала ввести у всьому світі єдиний корпоративний податок за ставкою не менше 21%. "Разом ми можемо використовувати мінімальний глобальний податок, щоб забезпечити процвітання світової економіки на основі більш рівних правил оподаткування транснаціональних корпорацій і стимулювання інновацій, зростання і процвітання", — заявила міністр фінансів США Джанет Єллен.

Правда, процвітання вона мала на увазі перш за все для США — адже завдяки більш низьким ставкам корпоративного податку в багатьох країнах (не показуватимемо пальцем, всі і так знають Ірландію, Угорщину, Нідерланди або Люксембург) американські корпорації значну частку податків платять за межами країни.

А тут як раз Джо Байден сподобився підняти в самих США корпоративний податок з нинішнього "трампівського" 21% до 28%. Зрозуміло, що при значно більш низькому оподаткуванні корпорацій за кордоном патріотизм у багатьох компаній відійде на другий план. Щоб цього уникнути, у Вашингтоні і захотіли підтягнути світові ставки корпоративного податку хоча б до 21%.

При цьому американські автори ідеї розсудливо приготували і "пряник" для розвинених країн. А саме: зробити так, щоб корпорації з річним виторгом від $20 млрд платили більше податків саме в тих юрисдикціях, де вони працюють, а не тільки в тих, які вони вибирають для реєстрації бізнесу. Тобто гіганти не зможуть ухилитися від більш високих податків, звітуючи в країнах, де ставка нижче.

Несподівано низький відсоток

Якщо щось і дивує у всій історії з досягнутими в Лондоні домовленостями, так це ставка корпоративного податку в 15% — набагато нижче, ніж могла бути. Це менше, ніж аналогічні податки в країнах G7 і цілком можна порівняти з 12,5%, встановленими в Ірландії. (Яка, до речі, не катастрофічно постраждає від введення нових правил — ми пам'ятаємо, що перші 10% прибутку залишаються для оподаткування в країні реєстрації).

Рівні корпоративного податку в різних країнах в порівнянні з запропонованим єдиним
Рівні корпоративного податку в різних країнах в порівнянні з запропонованим єдиним

Виконавчий директор Tax Justice Network Алекс Кобем в інтерв'ю DW назвав цей крок "історичним моментом, але дуже несправедливим": "Те, що країни G7 збираються встановити таку низьку ставку, означає, що вигоди будуть набагато менше, ніж могли б бути". Він вважає, що G7 і ОЕСР не придатні для цих цілей, оскільки виходить, що багаті країни встановлюють правила для всіх інших. "Нам потрібно делегувати це питання ООН і досягти угоди, яка буде працювати на всіх, а не тільки для країн G7, які стежать за власними доходами", — зазначив Кобем.

Не дивно, що Facebook, Google і Amazon вже висловили задоволення новими домовленостями. Справді, їм простіше платити порівняно невисокий корпоративний податок і віддавати 20% надприбутку під місцеві податки (все просто і зрозуміло), ніж в кожній із країн непередбачувано отримувати штрафи і додаткові податки на цифрові послуги для нерезидентів.

Так, це зворотна сторона домовленості: те, що, крім встановлення однакової мінімальної планки податку для корпорацій, також передбачається скасування національних податків на цифрові послуги — про це прямо сказано в п.16 комюніке. Такі податки, наприклад, у Великобританії, США називали "несправедливими" для американських IT-гігантів. Але тепер і багато європейських (утім, не тільки) країн, ймовірно, будуть змушені відмовитися від практики штрафування американських цифрових корпорацій (таких, як Apple, Google або Facebook) за різні провини, а по факту — за те, що вони отриманий прибуток виводять в інші країни.

Як зауважує Bloomberg, нинішня домовленість може стати джерелом доходу для урядів, які накопичили борги через важкі економічні наслідки пандемії. У дослідженні, опублікованому нещодавно в ЄС, прогнозується, що ставка 15% може дати додатково $49,9 млрд у рік бюджету США і 48 млрд євро для країн Європейського Союзу. Але головне — вона зупинить перетікання прибутку транснаціональних корпорацій в юрисдикції з низькими податками.

Україну все це поки ніяк не торкнеться. Наша країна не входить ні в G7, ні в G20, а податок на прибуток підприємств у нас — 18%, тобто вище, ніж запропоновані розвиненим країнам 15%. Однак ті ж IT-гіганти (Google, Facebook, Amazon) офіційно у нас не мають представництв, отриману в Україні виручку прямо уводять у бік умовної Ірландії. Щоб переломити ситуацію, власне, і був введений кілька днів тому "податок на Google" (тобто на продажу цифрових послуг).

Але, можливо, його вже не доведеться застосовувати. Поки "лондонські домовленості" — це тільки проєкт, проте незабаром вони знайдуть форму завершеного договору між країнами G7. Після чого цей договір буде не тільки запропонований країнам G20, але і, швидше за все, відкритий для підписання всіма охочими. Адже головна ідея цієї новації, щоб нові правила оподаткування ТНК однаково працювали в якомога більшій кількості країн світу.

Так що далі вже ніхто не буде заважати Україні приєднатися до договору — і отримувати свою частку корпоративного податку з ТНК.

    Реклама на dsnews.ua