НБУ підкинув банкам проблем
Банкіри готуються до нових переговорів з акціонерами. Вже до початку наступного року багатьом банкам доведеться знайти чергову порцію коштів на збільшення капіталу. Причиною переполоху цього разу стало постанова Національного Банку україни №351, яким регулятор затвердив "Положення про визначення банками України розміру кредитного ризику за активними банківськими операціями". Воно почне працювати в тестовому режимі вже з 1 вересня, а в повному обсязі запрацює з 3 січня 2017 року. Але вже у вересні регулятор буде чекати від банків тестові розрахунки за новими сумами ризиків.
Як повідомляється на сайті НБУ, мета нового положення - забезпечити повну та своєчасну оцінку банками величини кредитного ризику". Це повинно сприяти коректного розрахунку їх капіталу і, в кінцевому підсумку, "посилити фінансову стійкість банківського сектору". Як показав попередній досвід, спроби посилити стійкість" зазвичай призводять до масового "вильоту" кредитних установ з ринку. Не виключено, що такого ж ефекту регулятор зможе добитися і цього разу.
"Діагностичне обстеження 20 найбільших банків показало, що фінустанови часто переоцінювали фінансову спроможність позичальників і зволікали з визнанням активів проблемними. Після вступу в дію нового положення ця практика піде в минуле. Кредитні ризики банків повинні визнаватися вчасно і в повному обсязі. Тільки в такому разі ми будемо мати реальну картину рівня капіталізації банківського сектора", - наводить прес-служба НБУ слова заступника глави НБУ Катерини Рожкової.
Той же показник - 53% - фігурував і в підготовленому Нацбанком звіті про фінансової стабільності (він був виведений на підставі стрес-тестів 20 найбільших банків).
Положення деталізує правила і стандартизує принципи проведення оцінки кредитного ризику банківських активів. Воно також підвищує вимоги до оцінки фінансового стану позичальників. Вже при першому погляді на документ, фінансисти прогнозують дві групи можливих наслідків. "Положення зробить неможливим або суттєво обмежить кредитування фінансово неспроможних підприємств, а також видачу різного роду "схемних" кредитів", - вважає член правління, директор по контролю ризиків "Ідея Банк" Ростислав Синишин.
Але істотні пертурбації очікуються і в реальному сегменті кредитування. "Банки почнуть активніше звертати увагу на фактори, що стосуються кредитного положення клієнта - довідки про доходи для позичальників-фізосіб, консолідовану і аудовану звітність компаній тощо", - обіцяє член правління Форвард Банку Сергій Любарський.
Банкіри "заморозили" кредитування ще на початку кризи. І тепер очевидно, що відлига на ринку наступить нескоро. "Нові правила позначаться більшою мірою на банках, ніж на позичальниках. Тим не менш, посилення вимог до кредитного ризику ускладнить процес отримання кредиту. Крім того, банки будуть менш охоче йти на реструктуризацію або рефінансування кредитів", - вважає голова правління Піреус Банку Сергій Наумов.
Першими нововведення відчують корпоративні позичальники банків. "Головним чином нове положення вплине на кредитування юросіб. Документ посилив вимоги до фінансових показників їх діяльності, зменшив перелік заставного майна, яке можна брати до уваги при розрахунку кредитного ризику. Також збільшені вимоги до платоспроможності великих боржників-фізосіб (більше 2 млн грн", - розповів "ДС" Ростислав Синишин.
Вимоги до якості забезпечення за кредитами серйозно посиляться, оскільки положення вводить нові коефіцієнти ліквідності застав. Найвищий - 1,0 - буде застосовуватися для цінних паперів НБУ, облігацій міжнародних фінансових організацій, іменних депозитних сертифікатів і т. д. Коефіцієнт трохи нижче - 0,75 - встановлений для квартир і легкових авто, а показник 0,5 - для обладнання і транспорту. Для товарів в обігу або переробці він складе лише 0,4. "Ми прогнозуємо скорочення кредитування, в першу чергу, під товари в обороті. Адміністративні витрати на такі кредити значно зростуть. В першу чергу, це боляче вдарить по середньому, малого та мікро-бізнесу - основним споживачам кредитних продуктів під товари в обороті", - говорить Сергій Наумов. Зате умови прийняття забезпечення по автокредитах і кредитами під заставу квартир покращаться. Це може стати одним із чинників пожвавлення кредитування в цьому сегменті.
Головного болю додасться і у самих банків. Їм доведеться разово або поступово (до січня 2017 року) визнати проблемними всіх фінансово слабких клієнтів. Це може зажадати від фінустанов формування значного обсягу додаткових резервів. "Зокрема, з набранням чинності документа частка проблемних кредитів фізосіб формально (на папері) збільшиться, оскільки, згідно з постановою, до проблемної заборгованості зі 100% резервуванням будуть віднесені кредити з простроченням 90+ днів, а не 180+ як було раніше. У зв'язку з цим зростуть і резерви", - пояснює начальник напрямку ризик-менеджменту банку "Траст" Олексій Білик.
У недалекій перспективі більшості кредитних установ доведеться знову замислитися про докапіталізацію і вступити в нові непрості переговори з акціонерами, які тільки що витратилися, щоб довести капітали банків до 120 млн. грн. "Ключовим моментом для банків є джерело приросту капіталу. Від банків вимагається збільшувати суму кредитного ризику за заданим показникам, сформувати резерви, дотримуючись при цьому нормативного значення рівня адекватності капіталу. Складність полягає і в тому, що банки оперують в умовах дії мораторію на примусове стягнення по валютній іпотеці і відсутності на даний момент реальних механізмів захисту прав кредиторів", - говорить директор департаменту ризиків Universal Bank Галина Ховалко.
В умовах слабкої української економіки можливості акціонерів будуть досить обмежені. Тим більше, що за попередніми оцінками, банкам знадобиться додатковий капітал у значних обсягах. "Так що в майбутньому році, ми можемо очікувати продовження хвилі закриття банків або їх злиття/поглинання", - обіцяє Сергій Наумов.
Враховуючи досвід роботи з банками, які пройшли процедури стрес-тестування, і виникла необхідність більшої частини банків додаткової капіталізацію за підсумками стрес-тесту, Національний банк надав їм можливість поповнювати власний капітал за спрощеною системою реєстрації. Так, акціонери можуть використовувати для збільшення капіталу банків кошти у вигляді безповоротної фінансової допомоги, наявні у розпорядженні акціонерів депозити, переклад субординованих коштів з додаткового капіталу облік основного, і тим самим зміцнювати їх фінансову стійкість. Банки вже зараз, на стадії проведення тестових розрахунків кредитного ризику, зможуть спланувати розмір необхідної докапіталізації і обговорити джерела поповнення капіталу з акціонерами..
Ми не прогнозуємо збільшення проблемної заборгованості в портфелях банків у зв'язку з набранням чинності нової Постанови, а обсяг резервів під такі операції, ймовірно, збільшиться (зокрема, у зв'язку з більш жорсткими показниками рівня дефолту і втрат при дефолті). Адже крім того алгоритму, за яким банки фактично повинні формувати резерви, постановою НБУ №351 вводиться якийсь нормативний "еталонний" розрахунок. Порівняно з поточним Положенням №23 цей "еталон" збільшить величину результуючого кредитного ризику як мінімум на 15-20%, і це в безпроблемних, працюючих кредитних портфелях. При цьому, якщо банк сформував резерви менші, ніж вимагає "еталонний" метод (а так мабуть і буде, оскільки вимоги максимально консервативні), то різницю він буде віднімати із суми регулятивного капіталу, тобто тієї суми капіталу, що використовується для розрахунку обов'язкових економічних нормативів. Таким чином, банки можуть і далі формувати відносно невеликі резерви і навіть відображати у фінансовому обліку прибуток (і платити податки з неї), але при цьому порушувати економічні нормативи. Тобто постанова №351 буде лише опосередковано впливати на темпи формування резервів та прибутки/збитки банків, але буде безпосередньо впливати на капітал.
