З дірою, більшою за соціалку. Як виживатиме Україна на бюджет-2027

Відповідно до норм Бюджетного кодексу, Кабінет Міністрів України подав до Верховної Ради законопроєкт "Про Державний бюджет України на 2027 рік". Визначені ключові макроекономічні параметри. Давайте розбиратися, що нас очікує в контексті головного кошторису країни. А розпочнемо з аналітичної прелюдії.

Стрибок імпорту і серія криз

Уже на першій сторінці Пояснювальної записки до законопроекту наведено надзвичайно важливий графік: "Динаміка внесків у формування ВВП у 2024-2026 рр.". Він потрібен для прогнозування ВВП, показника, від динаміки якого прямо залежить виконання дохідної частини державного бюджету.

Застосуємо для аналізу метод розрахунку "Валовий внутрішній продукт за витратами". Він складається з суми споживчих витрат, інвестицій, державних витрат та чистого експорту (який додається до загального показника ВВП). Чистий експорт — це перевищення експорту над імпортом. Якщо ж переважає імпорт, то показник чистого експорту буде від’ємним і вираховуватиметься з ВВП.

Торік чистий експорт в Україні був від’ємний, а саме -$52 млрд. Цього року він досягне -$60 млрд. Тобто економіка дедалі більше залежить від імпорту, а вирахування чистого експорту з показника ВВП стає "каменем на шиї", який буде затягувати економіку в рецесію.

За таких умов економіка приречена на навколонульові темпи розвитку (у кращому випадку). А виконання бюджету прямо залежить від оподаткування імпорту, а податки з імпорту — від здатності його оплачувати. Своєю чергою спроможність платити за імпорт безпосередньо залежить від обсягу зовнішньої фінансової допомоги.

Саме тому пояснювальну записку уряд розпочав з визначення загального обсягу потреб у відновленні та відбудові України — вони оцінюються у майже $588 млрд "протягом наступного десятиліття".

До речі, Кабмін усвідомлює загрозу рецесії: "Після зростання реального ВВП у 2025 р. на 1,8% та формування номінального ВВП у сумі 8 931,2 млрд грн економічна динаміка на початку 2026 р. уперше з І кварталу 2023 р. стала від’ємною".

І тут проблема вже не тільки у вирахуванні від’ємного чистого експорту: "У липні — серпні 2026 р. умови роботи підприємств вчергове ускладнилися, — констатують в уряді. — Посилення ударів по виробничій, складській, поштовій і транспортній інфраструктурі порушило окремі ланцюги постачання, а суттєве обмеження роботи чорноморських портів звузило можливості реалізації продукції на зовнішніх ринках на невизначений термін".

Криза на тлі засилля імпорту спостерігається у промисловому секторі: у січні — липні 2026 р. обсяг виробництва промислової продукції скоротився на 0,3% порівняно з відповідним періодом попереднього року.

На фоні кризи залізниці спостерігається інверсія залізничних перевезень в автомобільні (загалом вантажообіг скоротився на 8,5%), але "на залізничному транспорті обсяг перевезених вантажів зменшився на 5,3%, а вантажообіг — на 14,3%. Автомобільні перевезення, навпаки, збільшилися на 25,1%, а їх вантажообіг — на 13,7%".

Ключові показники кошторису

Уряд розглядає два сценарії подальшого розвитку економіки та бюджетних процесів.

Параметри першого сценарію були визначені в Бюджетній декларації на 2027–2029 рр.

Але більш реалістичним є другий сценарій, бо він враховує ймовірність продовження війни у наступному році.

Отже, 2027 р. вимальовується таким:

зростання ВВП лише на 1,3%;
споживча інфляція залишиться в діапазоні 8–9%;
промислова інфляція буде значно більшою за споживчу: 16,2%;
рівень безробіття залишиться аномально високим, як для економіки під час війни: понад 12%;
вирахування негативного торговельного сальдо з ВВП у 2027 р. збільшиться майже до $80 млрд;
обмінний курс гривні на кінець 2027 р. знизиться до 48 грн/$ (але варто зауважити, що цей показник суто технічний — для обрахунку валютних доходів та витрат держбюджету — і майже ніколи не підтверджується).
середня зарплата досягне 34,4 тис. грн на місяць (цей показник слід розглядати як механізм впливу на бізнес щодо сплати податків на працю).

Кабмін констатує, що вплив внутрішнього споживання на формування ВВП в умовах засилля імпорту обмежений: "Найбільшу підтримку зростанню реального ВВП з боку кінцевого використання забезпечуватиме приватне споживання. Кінцеві споживчі витрати домогосподарств, частка яких становитиме майже 70% ВВП, у реальному вимірі зростуть на 5%. Основним чинником розширення споживчого попиту залишатиметься зростання доходів населення, передусім заробітної плати. Її динаміку підтримуватимуть збереження структурного дефіциту робочої сили та конкуренція роботодавців за кваліфікованих працівників. Водночас задоволення частини приросту споживчого попиту за рахунок імпорту обмежуватиме внесок приватного споживання у зростання ВВП".

Що стосується оцінки доходів бюджету, то слід відзначити гальмування темпів зростання номінального ВВП (за рахунок скорочення дефлятора ВВП) — тобто перерозподіляти доходи через фіскальні механізми буде складніше.

Очікується, що у наступному році доходи бюджету становитимуть 5,6 трлн грн, або майже 51% ВВП. А дефіцит передбачається на рівні 15% ВВП. Фінансування загального фонду планується за рахунок державних запозичень у сумі 2 275,6 млрд грн (зовнішніх — 1 731,2 млрд грн і внутрішніх — 544,4 млрд грн). При цьому платежі з погашення державного боргу становитимуть 706,72 млрд грн, (зовнішнього — 162,32 млрд грн та внутрішнього — 544,4 млрд грн. У результаті роловер за державними боргами (різниця між залученнями і виплатами) становитиме близько 1,5 трлн грн.

Тобто державний борг продовжить зростати: його прогнозний граничний обсяг сягне 12,307 трлн грн, або 110,4% від ВВП. Погіршиться і структура держборгу: частка внутрішнього скоротиться до 16%, а зовнішнього (що формується в іноземній валюті), відповідно, зросте до 84%, і стає домінуючою.

Де взяти гроші

На папері джерела коштів розписані. Але є проблема: де взяти ці 1,5 трлн грн, або $35 млрд? Тим більше, що вони перетворюються накопиченим підсумком у більше як $60 млрд, якщо врахувати цьогорічну бюджетну діру в розмірі $27 млрд.

Природа цього дефіциту відома ще з початку 2026-го: Євросоюз виділив Україні пакет фінансування у розмірі 90 млрд євро під заставу російських заблокований активів, але 60 млрд євро з них — це прямі закупки озброєння, які на запит українського Міноборони фінансуються ЄС повз казначейський рахунок нашого бюджету. У залишку маємо 30 млрд євро, але на два роки: 2026-й і 2027-й. Тобто по 15 млрд євро щороку за потреби зовнішнього фінансування у розмірі 40 млрд євро на рік. От вам і дефіцит в 25 млрд євро, або до $27 млрд у цьому році.

Звісно, 60 млрд євро нам не дадуть ані МВФ, ані Світовий банк. Такі країни як Норвегія, Японія, Канада, також не осилять цю суму.

З урахуванням електоральних циклів у ЄС варто вже зараз орієнтуватися на скорочення обсягів зовнішнього фінансування. Наш бюджетний тренд — це, умовно кажучи, дві криві: скорочення зовнішнього фінансування і збільшення використання валютних резервів на підтримку курсу гривні (через приховані емісійні процеси). Буде поступове погіршення бюджетної ситуації в 2026–2027 рр. А далі — або завершення війни і отримання коштів на відновлення (які перехоплять тренд фінансування України), або пошук нових донорів для продовження війни, або системна бюджетна криза.

В ідеалі можна було б говорити про запуск нової самовідновлювальної фінансово циркулярної економіки, але шанс на це упущено з 2024 р.

Крім того, залишається емісійний механізм НБУ, який застосують у випадку настання бюджетної кризи, тобто, найімовірніше, не цього року, а принаймні наступного, або, що більш вірогідно, вже у 2028 р. (якщо війна продовжиться).

Оборона, соціалка та особливі статті

Тепер докладніше розглянемо видаткову частину бюджету.

На сектор національної безпеки і оборони буде витрачено 4,9 трлн грн, це становитиме майже 44% ВВП.

Соціальні виплати індексуватимуться на рівні 10–12%, тобто на показник реальної інфляції. Трансферт на покриття дефіциту Пенсійного фонду України (ПФУ) збільшиться до майже 300 млрд грн. Ось детальна розбивка від уряду основних напрямків "цивільного" бюджету, що стосуються соціальної сфери:

Як бачимо, заплановані видатки на всі ці напрями сумарно менші, ніж 1,5 трлн грн, еквівалент яких ще потрібно ще залучити від міжнародних партнерів.

Дивно виглядають показники формування Резервного фонду, особливо в умовах системного знищення складів з соціальними товарами. У проекті держбюджету видатки для Держагентства з управління резервами України передбачено в сумі 429,4 млн грн, з яких за загальним фондом — 26,6 млн грн.

На обслуговування державного матеріального резерву виділяється 69,4 млн грн (зокрема 26,6 млн грн за загальним фондом та 42,8 млн грн за спецфондом для проведення розрахунків із суб’єктами господарювання за обслуговування запасів державного матеріального резерву)

А на заходи з мобілізаційної підготовки галузей національної економіки" в загальному фонді закладено лише 144,4 млн грн.

Що цікаво, у проекті держбюджету на 2027 р. передбачені видатки за бюджетною програмою "Реалізація Угоди між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки про створення Американсько—Українського інвестиційного фонду відбудови в обсязі 960,3 млн грн". Ця сума вдвічі більша, ніж витрати держави на формування матеріального резерву та на мобілізаційну підготовку галузей національної економіки.

Майже мільярд гривень уряд планує витратити на "виконання заходів, пов’язаних із функціонуванням Американсько—Українського інвестиційного фонду відбудови, зокрема щодо координації взаємодії із міжнародними партнерами та інвесторами, підготовки та супроводу інвестиційних проектів, проведення фінансово-економічного, юридичного та аналітичного опрацювання проектних ініціатив…".

Ну і вишенька на торті бюджетного процесу: "Головними розпорядниками разом із бюджетними запитами на 2027–2029 рр., проведено гендерний аналіз 198 із 518 бюджетних програм за видатками, включених до проекту закону про Державний бюджет України на 2027 р. (або 38%). Суттєва частина головних розпорядників (79%) провела гендерний аналіз щонайменше однієї з бюджетних програм. За останній рік вперше проведено гендерний аналіз 42 бюджетних програм". Це, звісно, в умовах безпрецедентних викликів дуже важливий напрямок бюджетного аналізу, враховуючи, що гендерне вирівнювання у нас відбувається прискореними темпами під впливом гендерних шоків війни.

Загалом проєкт Державного бюджету на 2027 рік — це не просто "клон 3.0." попередніх бюджетів, але й свідчення відсутності внутрішньої моделі економічного розвитку під час війни, наростання економічної деструкції та збільшення залежності економіки від зовнішнього фінансування.