• USD 28.3
  • EUR 32.1
  • GBP 38.6
Спецпроєкти

Гальма економіки. Навіщо Нацбанк посилює умови видачі кредитів

Постанову Нацбанку №70 змусить українські банки набагато більш жорстко підходити до рішення про видачу кредитів як приватним особам, так і бізнесу — принципових відмінностей між ними не буде
Реклама на dsnews.ua

16 травня Нацбанк прийняв і 20-го опублікував постанову №70, яким вніс доповнення і зміни в ряд нормативно-правових актів, що стосуються визначення кредитних ризиків. Нові норми почнуть застосовуватися в тестовому режимі з 1 липня 2019 р. і стануть обов'язковими до виконання з 1 грудня.

Головне нововведення: проблемним позичальникам стане набагато складніше отримати банківський кредит. НБУ змусить кредитні відділи банків ширше дивитися на ризики і жорсткіше їх враховувати. Зокрема, нова система зобов'язує банки брати до уваги дані з Кредитного реєстру Нацбанку в ході розрахунку кредитного ризику перед видачею будь-якої позики. Причому ця вимога в рівній мірі поширюється як на фізичних, так і на юридичних осіб: відмінностей між підприємствами і громадянами не робиться.

Перехід до 2017 р. банківської системи України на міжнародну практику визначення непрацюючих кредитів і нові вимоги НБУ щодо оцінки банками розміру кредитного ризику за активними банківськими операціями дозволили оцінити реальний рівень проблемних кредитів, виданих українськими банками. Результат виявився вражаючим: за даними директора департаменту фінансової стабільності НБУ Віталія Ваврищука, частка таких кредитів у липні 2017 р. склала 58%, опинившись найбільшою в світі за всю історію спостережень. Для порівняння: за даними НБУ, серед країн з найбільшими історичними максимумами частка непрацюючих кредитів, наприклад, в 2010 р. в Афганістані дорівнювала 50%, у Нігерії — 38%, а в Екваторіальній Гвінеї в 2016 р. — 28%.

Ситуацію ускладнювало те, що частка кредитів, прострочених більш ніж на 90 днів (ймовірність повернення яких невелика), складає в Україні майже 80% від всіх непрацюючих кредитів. І це притому, що за рівнем кредитної активності населення наша країна знаходиться на одному з останніх місць в Європі: співвідношення кредитів до ВВП становить лише 3,6%. До теперішнього часу рівень "поганих" кредитів скоротився з 58 до 51%, але зрозуміло, що принципово це проблему не вирішило.

Нагадаємо, що за законом показник кредитного ризику розраховується при видачі будь-якого кредиту. В Україні він складається з 10 класів, які вираховують, оцінюючи можливості самого позичальника по погашенню позики, а також надане їм заставне майно. Таким чином, людина або компанія отримує бали за різними характеристиками. Якщо сукупності цих балів недостатньо, клієнту буде відмовлено в наданні кредиту. До нинішнього часу банки не були зобов'язані враховувати відомості з реєстру при присвоєння кредитних балів, точніше, це було залишено на їх розсуд. Що, звичайно, призводило до різного роду зловживання.

Тепер же, з 1 липня, банки будуть зобов'язані оцінювати потенційних позичальників за найгіршим класом боржника, якщо в Кредитному реєстрі НБУ є негативна інформація. Наприклад, про неплатежі за кредитами в інших банках або про несвоєчасних розрахунках. У разі присвоєння найгіршого класу кредит точно не дадуть. В іншому випадку банк звинуватять в ризиковій діяльності, оштрафують або навіть позбавлять ліцензії.

Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо створення та ведення Кредитного реєстру Національного банку України та вдосконалення процесів управління кредитними ризиками банків" набув чинності 4 березня 2018 р. Згідно з законом, НБУ створив централізований реєстр, де накопичується інформація про кредитні операції позичальників, заборгованість за якими становить понад 100 мінімальних заробітних плат перед одним банком.

Реклама на dsnews.ua

В результаті на початок 2019-го в реєстрі накопичилося даних більш ніж на 80 тис. позичальників: 53,2 тис. приватних осіб і 27,2 тис. підприємств. Ними можуть користуватися кредитори і регулятор. А перевіряти і коригувати їх (у разі помилок і спорів) дозволяється самим боржникам.

"ДС" поцікавилася у своїх експертів: чи не погіршить ця міра нинішню і так не кращу ситуацію з кредитуванням?

"Ні, не погіршить. На жаль, рівень поганих кредитів в економіці України становить, за останніми даними, близько 51%. Кредитний реєстр НБУ для того і створювався і наповнюється, щоб адекватно оцінювати нові кредитні ризики, — пояснив координатор Експертної платформи НБУ Андрій Блінов. — За минулий рік гривневі кредити фізичним особам зросли на 34%, і дуже важливо не допустити в цьому сегменті погіршення неплатежів. Важливо зазначити, що Кредитний реєстр потрапляють позичальники, чия сума заборгованості перевищує 100 мінімальних зарплат, або 417 300 грн. Тобто взяли невеликі споживчі кредити в такі реєстри не потрапляють, мова йде про середніх і великих позичальників. Нарешті, головна сіль змін: якщо якийсь позичальник не платить іншому банку (дефолтит), то логічно, що його ризик буде оцінюватися як найбільш високий, адже він з високою ймовірністю не буде платити і за іншими кредитами".

Однак не секрет, що сьогодні в Україні взагалі отримати банківський кредит дуже складно, з-за чого страждає в першу чергу бізнес — як малий, так і середній, і великий. Зрозуміло, що нові вимоги НБУ знижують ризики, але вони ж неминуче і скорочують обсяги споживчого або іпотечного кредитування, так і обсяги кредитів, що видаються будь-якого бізнесу. А це вже гальмує економіку.

"Ситуацію з кредитуванням важко погіршити, тому що вона і так знаходиться на абсолютній дні. Банки кредитують тільки населення, видаючи споживчі кредити. Кредитування реального сектору практично знаходиться в точці замерзання. І тут важливі два моменти. По-перше, рівень процентних ставок, так як брати кредит має сенс тільки якщо рентабельність виробництва перевищує вартість грошей, але сьогодні це 25%, і в Україні на пальцях можна перерахувати бізнеси, які мають рентабельність більш 25% у рік. — пояснив фінансовий аналітик Олексій Кущ. — Другий момент, який обмежує кредитування, — це ті самі регуляторні зміни, в тому числі використання даних Кредитного реєстру. На жаль, цей реєстр запущений не в рамках саморегулюючих ринкових організацій, а в рамках державної структури, що є нонсенсом для західних фінансових ринків. Це все ланки одного ланцюга з обмеження кредитування реального сектора економіки. Тобто Нацбанк "обтікає" реальний сектор, щоб досягти своєї локальної мети — макрофінансової стабільності у вигляді низької інфляції і стабільного курсу гривні".

Виходить, що, виконуючи вимоги, привнесені постановою №70, банки змушені будуть враховувати додатковий ризик дефолту в інших банках. Це зробить кредитування менш ризикованим, але і менш доступним.

    Реклама на dsnews.ua