Синекура для своїх. Як Кабмін буде "розвивати" туризм за допомогою нового держагентства
Кабмін пропонує закласти у бюджеті на наступний рік на статтю "розкриття туристичного потенціалу України" 240 млн грн. Для порівняння - в поточному році на більш широкі цілі в туристичній сфері (фінансова підтримка розвитку туризму, створення умов безпеки туристів, розвиток туристичної інфраструктури міжнародних транспортних коридорів та магістралей) було виділено лише 17,9 млн грн. Тому якщо пропозиція уряду буде підтримано, тільки на рекламу туристичної України в наступному році буде витрачено в 13 разів більше коштів.
"Це просто приголомшлива цифра", - прокоментував на своїй сторінці у Facebook майбутні суми фінансування туристичної галузі голова Асоціації індустрії гостинності України Олександр Лієв.
Передбачається, що гроші будуть спрямовані на розвиток внутрішнього туризму, створення туристичної інфраструктури, рекламу українських туристичних продуктів у світі, допомога у навчанні туристичного бізнесу, підвищення якості українського сервісу та проведення аналітики.
З 2011 р. на цю галузь опікувалося Державне агентство України з туризму та курортів, у 2015 р. його ліквідували, а функції передали у департамент Міністерства економічного розвитку, торгівлі та сільського господарства. Тепер, коли фінансування галузі збільшиться на порядок, планується знову підняти статус чиновників, які будуть регулювати її, і знову створити окремий центральний орган виконавчої влади - те саме держагентство.
Реалізація державної політики у сфері туризму буде покладено на Міністерство культури, молоді і спорту, яке нині очолює Володимир Бородянський. Повноцінну роботу воно почне з 1 січня, після реорганізації та об'єднання.
Лієв сподівається на більшу віддачу від зрослих вкладень у галузь вже до кінця наступного року. "Це точно дасть позитивний результат: збільшення в кілька разів частки туризму в ВВП, збільшення прибутковості підприємств галузі, зростання внутрішнього і в'їзного туристичного потоку", - упевнений він.
Проте опитані "ДС" експерти сумніваються, що зростання туристичного потоку, особливо іноземних туристів в Україну, які будуть проводити тут свої гроші, відбудеться в результаті збільшення держвитрат на цю галузь.
Головний редактор журналу для професіоналів турбізнесу Turprofi.com.ua Валерія Овсяник зазначила, що можна скільки завгодно їздити по виставках, промотувати Україну за кордоном, витрачатися на стенди, привозити сюди іноземних журналістів, але збільшення туристичного потоку не відбудеться, якщо не побудувати інфраструктуру в туристичних регіонах і дороги до них. "Якщо є туристичні місця, є промоція, але дістатися туристам до них не можна, - це все безглуздо. Це просто пускання грошей на вітер", - сказала вона.
Овсяник навела приклад лоукостерів, які запропонували дешеві перельоти в європейські міста, і українські туристи масово поїхали навіть за тими напрямами, які ніколи не були у них в пріоритетах. "Ось полетіли б люди в Бидгощ? Немає. Це ж не Лондон і не Венеція. Багато хто не знали, що таке місто взагалі є. А зараз їдуть туди і хваляться. Те ж саме і в нас: якщо не ходить поїзд чи ні авіасполучення, або три дні на оленях по поганій дорозі треба добиратися, - ну хто поїде? Якісь туристи? Мені здається, відповідь очевидна", - сказала вона.
"Я б ці гроші витратив на стимулювання приїзду туристів в Україну", - висунув ідею експерт туристичного ринку Дмитро Уляницький, - Дав би гроші регіонам, щоб вони платили лоукостерам компенсацію за привоз певної кількості туристів. Така практика в світі є. Тоді регіони отримують туристів, які витратять більше, ніж було заплачено лоукостерам".
Уляницький також вважає, що транспортна доступність туристичних визначних пам'яток має ключове значення для збільшення припливу туристів. "Я не знаю, чи є сенс витрачати гроші на чиновників, апарат Держагенства і різних секретарів. Потрібно витрачати гроші на дороги, аеропорти. Зараз в Одесі йде ремонт аеропорту, і це дозволить залучити більше туристів. Держава повинна вкладатися у великі інфраструктурні проекти", - вважає він.
Витрачати гроші на чиновників доцільно лише в тому випадку, коли від їх діяльності є велика віддача. У цьому сенсі майбутнім співробітникам Держагентства з туризму ще є чому повчитися у закордонних колег. "Прекрасно працює Міністерство туризму Ізраїлю. Вони такі розумниці: не залишилося жодного журналіста, який би не знав, де Єрусалим, що їдять в Тель-Авіві, як дістатися до Мертвого моря. Але у них інфраструктура вже є. І давно", - зазначила Овсяник.
У будь-якому випадку у майбутніх чиновників від туризму попереду дуже багато роботи. За оцінкою Овсяник, потенціал в'їзного туризму в Україні використовується в кращому разі на 1%.
Хто стане головною новостворюваного Держагентства з туризму, поки не відомо. Але в серпні цього року Бородянський, представляючи свою команду, назвав відповідальним за сферу туризму Павла Корнієнко, який має досвід роботи в консалтингових компаніях McKinsey & Company, A. T. Kearney і Roland Berger. Він, зокрема, розробляв концепцію розвитку туризму для однієї з країн адріатичного узбережжя і створював проекти лояльності для великих авіакомпаній, а також стратегію для відомої мережі готелів.
