• USD 38.2
  • EUR 41.3
  • GBP 48.2
Спецпроєкти

Дилема Китаєва. Чи справді будівництво загрожує історичній пам´ятці

У столиці розгорнулася дискусія про розвиток території на ділянці поруч із археологічною пам'яткою. Що відбувається насправді? 

Фото: www.nppg.gov.ua
Фото: www.nppg.gov.ua
Реклама на dsnews.ua

На південній околиці Києва, поблизу Національного парку "Голосіївський", розкинувся Китаївський археологічний комплекс — пам’ятка археології національного значення. Тут збереглися численні давньоруські артефакти і навіть фрагменти кераміки Залізної доби. Сам комплекс охоплює десятки гектарів та складається з давнього городища, двох курганних могильників, поселення та печер. Без сумніву, це одна з найвизначніших історичних пам´яток Європи, але мало хто поза Києвом і професійними колами про неї чув… Одна з причин, що на впорядкування цієї території не виділялося достатньо коштів.

Передусім йдеться про Китаївське городище і курганний могильник — вони об´єднані в єдину пам´ятку культурної спадщини національного значення та належать державі. Однак територія поруч із комплексом перебуває у власності міської громади. Зокрема, Київрада здала 4,76 га Київській овочевій фабриці ще з 2007 р. Станом на сьогодні фабрика передала ділянку під забудову компанії KAN Development, яка стверджує, що не порушить артефактів, зате вкладеться у благоустрій.

По букві і по духу

В юридичній площині ця ситуація розгортається так. Офіс Прокурора в інтересах Мінкульту та КМВА заявляє, що Київрада колись не мала права передавати в оренду будь-кому землю, де є пам´ятки археології. А тому, на думку прокуратури, задля усунення перешкод у користуванні пам’яткою архітектури всі договори оренди та суборенди треба розірвати та передати ділянку, на якій планує будуватися KAN Development, у власність держави. Водночас девелопер стверджує, що територія археологічної пам’ятки перебуває поза межами спірної ділянки, а отже, кургани, печери та навколишній ліс не чіпатимуть. Він також обіцяє зберегти вільний доступ до пам´ятки та можливість проводити археологічні дослідження.

30 січня відбудеться судове засідання стосовно долі земельної ділянки в урочищі Китаїв. Майже немає сумнівів, що яким би рішенням не закінчилися слухання, буде апеляція і, швидше за все, справа врешті-решт дійде до касаційної колегії Верховного Суду. Тому спрогнозувати остаточний вердикт дуже важко. Утім, сказати по темі є що вже зараз.

Варто подумати, як розв´язати ситуацію навіть не по букві закону, а "по духу"? Хтось каже заборонити будівництво поруч із пам’яткою. Це проста відповідь. Але тоді, можливо, ще на довгі роки доведеться забути про інфраструктуру та благоустрій. Водночас девелопер обіцяє допомогти з облаштуванням території самої пам’ятки і навіть археологічними розкопками. Тому має право на життя й складніша постановка питання: зважити всі за і проти будівельного проекту. Для цього потрібно спрогнозувати, який вплив матиме будівництво на історичну місцевість і артефакти, а також оцінити альтернативу — повернення частини Китаєва у держвласність.

З цими питаннями ми звернулися до експертів — науковців та громадських активістів. Думки розділилися.

Реклама на dsnews.ua

Історичне значення

Голова ГО "Спадщина Китаєва" Сергій Корженевський наголошує, що Київська міська військова адміністрація (КМВА), в інтересах якої діє прокуратура в цій справі, взагалі не має права відчужувати землю комунальної власності під час воєнного стану. І, на його думку, йдеться не про захист історичної спадщини, а про "банальний віджим землі". "Справді у нас існує пам´ятка "Китаївське городище і курганні могили", плюс там ще є печерний комплекс. А є просто охоронна зона навколо пам´ятки. Але позивачі, мабуть, вирішили так: якщо є поруч пам´ятка — то чому б нам ще не прихопити цю діляночку", — каже пан Корженевський про прилеглу територію, яку хочуть забрати у KAN Development.

Словом, логіка така: пам´ятка є і залишатиметься у власності держави, але територію навколо неї немає підстав відбирати у міста та врешті-решт у забудовника. Інша справа, що й на цій території знаходять уламки давньої кераміки. "Але, вибачте, ми можемо зайти, скажімо, на приватний сектор Печерська — і там отаких і більш серйозних артефактів повно… Утім, ми ж не кажемо: якщо у вас знайшли часточки кераміки XII ст. — то забираємо ваш маєток у державну власність — це абсурд", — наводить приклад Сергій Корженевський.

Іншої думки дотримується науковий співробітник Інституту археології НАН України В’ячеслав Баранов. За його словами, будь-яке будівництво (крім музейного комплексу) у Китаєві "знищить пам´ятку археології, яка там є".

"Територія Китаєва — це комплексна археологічна пам´ятка, вона складається з курганного могильника, городища та поселень. На тій території, про яку йдеться, справді немає ані городища, ані могильника. Там поселення, які також є частиною Китаївського археологічного комплексу", — пояснює пан Баранов.

Тепер можемо зафіксувати. Потенційне будівництво безпосередньо не загрожує городищу, курганам, печерам, але може зачіпати поселення. Інша справа, що з приводу існування останнього є сумніви навіть у наукових колах. Як розповів нам Сергій Корженевський з посиланням на результати експедиційного дослідження видатного археолога Івана Мовчана "ми не можемо напевно стверджувати було тут щось чи не було", бо глибше невеликого культурного шару нічого не знаходиться. "Мовчан припускав, що поселення там могло існувати. Але він не мав стільки часу, щоб провести докладніші роботи, — каже Голова ГО "Спадщина Китаєва". — Тому все, що можна казати станом на зараз: ми знайшли рештки кераміки і не більше того", а ці рештки могло просто намити опадами з городища, розташованого вгорі. Судячи з цих даних, поки що виглядає так, що пам'ятці археології нічого не загрожує.

Благоустрій та інвестиції

Але крім історико-культурного, в теми є й інші виміри. Це щонайменше благоустрій території та інвестиційний клімат.

"Не забувайте, що на цих землях ще живуть люди, і їх інтереси сильно обмежені орендою цих земель. Їм потрібні і водопровід, і каналізація, і дорога, і упорядкування житла тощо. Міністерство культури їм не допоможе, археологи не мають змоги. Допомогти можуть тільки інвестори", — каже нам Віктор Дегтярук, науковий співробітник Інституту кібернетики НАН України та голова органу самоорганізації населення мікрорайону Самборки, який спостерігає за процесом у Китаєве як громадський активіст.

На його переконання, якщо держава поверне собі якісь ділянки в Китаєві, то й вони будуть заростати лісом, так само як території археологічної пам’ятки, що зараз перебувають в державній власності. Тому він виступає за те, щоб "домовитися з інвестором, бо без його грошей благоустрою цієї території, мабуть, не буде". "Треба домовлятися з інвестором, з людьми, з археологами та з істориками та врахувати інтереси кожної сторони. Якщо інвестор буде виділяти кошти, то повинен подбати про свою вигоду. Археологи повинні подбати про охорону культурної спадщини. А мешканці повинні домовитися з інвестором, щоб задовольнити свої життєві потреби", — вважає пан Дегтярук.

Як зазначає Сергій Корженевський, самому девелоперу має бути вигідно зберегти історичну пам´ятку, розташовану поруч із ділянкою майбутньої забудови: "Інвестор у цьому зацікавлений, адже що більше територія приваблює туристів, то більш популярним стає це місце". Це справді важливо, бо KAN Development збирається побудувати у Китаєві туристично-громадський комплекс і дитячі навчальні заклади.

З іншого боку, потрібно врахувати й думку пана Баранова. Нагадаємо, він стверджує, що будь-які будівельні роботи зашкодять археологічному комплексу. Єдине виключення — музеєфікація. "Я впевнений, що колись держава дійде до думки про те, що на цій території треба будувати музейний комплекс", — сказав нам археолог. Водночас науковець визнає, що місту потрібно розвиватися, а що робити з історичною спадщиною — вирішує суспільство.

Після розмови з представниками девелопера ми отримали підтвердження того, що на території археологічної пам’ятки не буде вестись жодних будівельних робіт — вона взагалі перебуває поза межами орендованої ділянки. Навпаки, KAN Development планує допомогти облаштувати пам’ятку й готовий до експертного діалогу, як це зробити краще

"Суспільне обговорення зараз важливе. Ми уважно вивчаємо аргументи кожної із сторін, щоб досягнути збалансованого рішення. В будь-якому разі ми діятимемо виключно в законних рамках і готові виконувати всі вимоги Міністерства культури та Інституту археології, сприяти збереженню археологічних знахідок. Яким буде майбутнє Китаєва? Ми бачимо його у прийнятному для всіх компромісі", — зазначила заступниця генерального директора KAN Development Олена Задорожна.

Отже, ми різнобічно розглянули, здавалося б, типову дилему "археологічна пам´ятка — будівництво". Як зазвичай буває в таких дискусіях, думки експертів розділилися. Зрозуміло одне: такого градусу обговорень не виникло б, якби Міністерство культури за 33 роки незалежності все ж визначило конкретні межі історично значущої території і режими її збереження та дослідження. А остаточне рішення у справі має бути виваженим. У Європейському Союзі, куди прагне Україна, в таких випадках прийнято домовлятися та враховувати інтереси всіх зацікавлених сторін. Навряд чи крайнощі на кшталт просто забрати землю в орендарів є найбільш прийнятним варіантом.

Господарський суд міста Києва нещодавно ухвалив позитивне для девелопера рішення у відповідній справі №910/14550/23. Ймовірно, це тільки початок розв´язання проблеми у юридичній площині. Але хотілося б, щоб вирішальне слово було за суспільством — важливо знайти компроміс, за якого пам´ятка буде збережена, а весь Китаїв матиме гідний цієї історичної місцевості благоустрій.

    Реклама на dsnews.ua